«ЯК ПРИПЕЧЕ, ТО ХОЧ І ПІЗНО, А БУДУ ТІКАТИ, ТІЛЬКИ НЕ ЗНАЮ КУДИ»: ЗНОВУ ПРО ТЕ, ЯК ЖИВЕ НАШ ЛЮД У ПРИФРОНТОВОМУ ПОКРОВСЬКОМУ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ
Село Покровське, що на Дніпропетровщині, розташоване уже менше ніж за 10 кілометрів від лінії фронту. Через наближення військ РФ в населеному пункті залишилося близько 20% населення. Війська РФ постійно атакують село дронами та керованими авіабомбами. Як наслідок — розбиті десятки будинків, кілька магазинів та закладів. Крім того, вже протягом двох діб у Покровському немає світла.
Кореспонденти Суспільного побували у населеному пункті, поспілкувались з місцевими мешканцями та дізналися як вони продовжують жити попри постійну небезпеку.
"Припече – буду тікати"
За словами місцевого жителя Василя, російська армія завдає по Покровському масованих ударів різними типами безпілотників. Застосовують й КАБи.
"Прильоти ж КАБів пішли. Мости побили, не дають, аби якесь сполучення було. Б’ють логістику і все. FPV прилітають, ланцети рідше. Як чуєш, то краще під деревину заховатися. Прилетить, не прилетить, але вберегтися треба", — сказав він.

За приблизно 12 кілометрів від села розташована "сіра зона" у якій вже є російські військові, зауважив Василь.
"Сіра зона" виходить і кацапи там є. Просто люди, там вже нереально в тому погребі жити, самі розумієте, це вже не життя. Рої дронів літають. Це дуже складно, коли вони не будуть жаліти на одну людину FPV або ще щось. Підстанцію розбили. Газ є, це вже добре", — сказав чоловік.

Попри небезпеку у селі продовжують працювати магазини, розказав він. Деякі все ж таки було зруйновано ударами РФ.
"Магазинчики працюють, "в нас вже зовсім немає нічого" – це неправильно. Ціни доступні, знаєте, як кожен хоче нажитися, але нормально. Шкода, що АТБ наш розбили, дуже шкода. По нашій вулиці магазин "Лелека" був. Кому він заважав? Військові там були? Чи боєкомплект там був? Люди йшли купляли звичайні продукти", — зазначив Василь.

Чоловік зазначив: більшість мешканців села через постійні атаки вже виїхала. Ті, хто лишився — пристосувався, зазначив Василь.
"Морально складно, а фізично — ні. Як ніч наступає, то чекай "шахеда". Тоді вже воно, як починає деренчати, як летить "шахед", треба ховатися десь у погріб. Ну практично кожну ніч ось так. Прилітають, або пролітають", — розповів місцевий житель.

За його словами, наразі у Покровському лишається близько 20% мешканців. Серед них і сам чоловік. Він розповів: важко покинути рідну оселю, тож поки дозволяє безпекова ситуація лишатиметься у рідному населеному пункті та доглядатиме за своїм будинком та помешканнями сусідів.
"В мене сусіди одні. Других немає, третіх немає. А як не приглядати? Хтось все життя це дбав, хтось прийшов вкрасти та й все. По телевізору розповідають, що "ждуни". Я не "ждун". Я переїжджав, речі вивіз, день-два там сидиш, але на душі так тяжко, рідна домівка, знаєте… Припече – буду тікати", — сказав він.

"Пів хатини до мене в город попало"
Через один з обстрілів РФ пошкоджено оселю місцевої жительки Валентини. Жінка розповіла: в будинку вирвало двері та вибило вікно.
"Вирвало двері, забили наглухо. Вікно вибило. Прийшли люди позабивали.Вночі бахкало, вкрилася з ковдрою, в мене маленька є ковдра, накрила голову, а чути все одно. Ось така сила", — розказала вона.

Тоді ж понівечило й помешкання сусідів Валентини. Внаслідок влучання половину будинку відлетіло на город жінки.
"Хату знесло. Коли розвалювали, пів хатини до мене в город попало. Як воно мені не у вікно… Дуже боюся, дуже боюся…", — сказала місцева жителька.

Валентина проживає сама. Донька жінки разом з шістьма онуками й трьома правнучками проживають у Кабардино-Балкарії. Допомагають жінці місцеві жителі та волонтери.
"Сама готую. Ось один раз Оксаночка (сусідка — ред.) принесла чотири пиріжки з картоплею гарячих, каже: "тітко Валю, ви ж любили пекти". Сьогодні мені хлібчика купили люди, сама зварила суп. Слава Богу дали допомогу гуманітарну", — розповіла вона.

"Мене тримають коти й собаки. Куди їх діти, не знаю"
Лишається у Покровському поки і місцевий житель Віталій. Його оселя також пошкоджена через удари РФ, розповів він.
"Вікна повилітали. Сюди як перший раз прилетіло, то залетів у хату прямо. Собака не хотів виходити, а зараз звик наче як", — сказав він.

Родину чоловік вивіз до більш безпечного місця. Сам же поїхати не може, зазначив він, адже не хоче полишати котів та собак, які проживають у нього.
"Родину я вивіз, жінку я вивіз, син воює. А я тут поки дивлюся за городом. Тут немає нічого. Тільки трохи поспати й все. Мене тримають коти й собаки. Куди їх діти, не знаю", — розповів чоловік.

Через один з обстрілів у Покровському вже протягом двох діб відсутнє світло, зазначив Віталій.
"Складно звісно. Так вийдеш – нікого немає. Зараз ще й без світла, так взагалі. Як ще й газ пропаде, треба буде кудись двигати. Як підійдуть кудись ближче, тоді буду їхати", — зазначив він.
"Ми не ночували. Збирали речі під звуки КАБів"
Сергій переїхав до Покровського з Вишневого. Там чоловік жив протягом 55 років. Через один з обстрілів загинула його 82-річна вчителька, її оселю зруйновано повністю.
"Приліт був, два КАБи у двір упали, в жилі будинки. І все, жінки немає, поховали. Царство небесне. Наша вчителька, 82 роки. У нас в школі працювала, коли ми маленькими були", — розповів він.

З того моменту люди почали масово виїжджати з Вишневого, розказав чоловік.
"Ми вночі не ночували там. Ми збирали речі під звуки тих КАБів. Зараз неможливо, бо немає жодної дороги. Всі дороги прослідковуються FPV. Спочатку розвалили школу, потім гуртожиток. Потім ще раз по школі, потім весь центр, там зараз руїни", — сказав чоловік.

Сергій доглядає за своєю матір'ю старшого віку. Поїхати з Покровського вони не можуть, адже, як зазначив чоловік, не можуть знайти житло для оренди.
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

