Неймовірна спека і ще 6 негараздів жнив, - фермер Володимир Кравченко з Софіївки

     Робота на землі легкою не буває, наголосив наш земляк, письменник, воїн Другої світової Олесь Гончар. А хліборобська праця в умовах широкомасштабної війни агресивної ерефії іще важча. Сьогодні про перебіг вже третіх воєнних жнив читачам «Фермера Придніпров’я» розповідає відомий у Січеславщині хлібороб, очільник Асоціації фермерів та приватних землевласників Софіївського району Володимир Кравченко (на фото зліва):

- Кожного сезону під час війни жнива проходять по-різному. У теперішніх є 7 несприятливих факторів. Це недобір валу зерна, практично всіх ранніх культур. Причини відомі: зима з малою кількістю опадів, травневі заморозки, тривала пізньовесняна посуха тощо.

   Друге, майже всі досвідчені трактористи і комбайнери пішли воювати на передову. Немає кому працювати на техніці, це додаткове навантаження на очільника господарства. Доводиться залучати пенсіонерів і молодих людей без досвіду.

   Третій фактор — відключення електроенергії, і одночасне припинення зв’язку. Щось підремонтувати стає проблемою, на току не працюють зерномети і т. п. Зв’язок теж немаловажна обставина. Саме від нього залежить вчасна підготовка до жнив, темпи збирання тощо.

   Четверте: без електрики немає води, не працюють холодильники. Трудимося в полі з досвітку і до пізнього вечора, що вимагає триразового повноцінного харчування. А приготувати і зберегти страви вкрай непросто.

   П’ятим я б назвав «класику» української фермерської праці: підвищення цін на пальне, блокада податковою інспекцією податкових накладних тощо. У податківців завдання: чимскоріше наповнити бюджет. А в яких умовах опиняться фермерські господарства, через таку «діяльність», їх не цікавить.

   Шосте це бронювання тих працівників, які ще залишаються. Постанова Кабміну України від 14 травня ц. р. за № 555 про відстрочку від мобілізації є, та не все там розписано, про патрулі ТЦК тощо.

   Сьомий фактор — неймовірна спека. Щороку пече, але щоб так... А у поєднанні із шістьма переліченими факторами її дія наче посилюється. Яку нам усім треба мати витримку, щоб досягти фінішу в цій справді битві за урожай!

- Дійсно, в таких умовах витримка у хліборобів має бути сталева, як і у бійців на фронті.

- Найдужче допікає те, що інколи доводиться ховати полеглих на передовій молодих чоловіків із нашого краю. Чути і прильоти ординських снарядів у сусідній Нікопольщині. Тяжко від цього на душі.

- Світ, як не прикро, ще не втямив терористичної моделі поведінки путіна, досі не навчився належно реагувати на його агресивні зазіхання по-справжньому. Дотепер ЗСУ б’ються із імперією, вже 11-й рік, без належної кількості сучасних військових літаків, які колись обіцяють надати. А є ж Ден Гемптон та інші досвідчені пілоти-ветерани США, які два з половиною роки тому заявили про готовність воювати з ерефією на Ф — 16 за свободу України. Та цю добру ідею чомусь пригашують.

- Згоден, ми не знаємо усіх закулісних домовленостей між лідерами світу. Але коли отакий терор проти мирних жителів чиниться безкарно, який вже рік поспіль, це абсолютне зло.

- Дійсно, поступати так із землеробами, які годують світ хлібом, не по-людськи. Ота нікчемна «імперія зла» має бути розчавлена в першу чергу економічно, як не так давно сконав, теж агресивний, «союз непорушний».

Володимире Іллічу, Ви зауважили, що врожайність ранніх зернових невелика. Що це означає?
- Перші ячмені дали по 35, 40 центнерів з гектара, та більше по 20, 25. Можна сказати пшениця і ячмінь вродили приблизно по 30 цент з га, це нижче середньої багаторічної врожайності. Тобто цей рік рентабельність на них нульова. Коли підрахувати вартість посівних матеріалів, добрив, пального, фунгіцидів, роботи, орендної плати, то це якраз і виходить 30 цнт з га.

- Чи є попит на вирощене?

- Перед жнивами ціна трохи підвищилася, потім від валу зерна нового урожаю трохи знизилася. Далі, ймовірно, буде потроху зростати, бо намолоченого збіжжя не так і багато. Є незадоволений попит, і ціна, лише на ріпак, але через травневі заморозки він дав лише по 15 — 20 цнт з га.

- А яка ситуація з пізніми культурами?

- Непросто із соняхом, павутинні кліщі з ріпака пішли на нього. Потім добавилася нова хвиля хвороб, їхня шкодочинність значна. Необхідно було застосувати акарициди. Плюс неймовірна спека, соняшник потрапив у запал - не виділяв нектар, бджола його минала, отже, катма запилення і гарної насінини. Кукурудза теж сильно постраждала від засухи.

- Як видно з наведених Вами факторів, в третій воєнний сезон втриматися фермерові «на плаву» іще складніше.

- Щодня задаємось питаннями — що і чим, з ким робити? Як обробляти, спланувати сівозміну, куди реалізувати, де зберігати намолочене зерно? Як не підвести людей, які довірили тобі власну землю?

   Робимо все, аби наблизити Перемогу. Найбільша мрія — щоб Україна стала вільною, у власних кордонах, правовою державою.

- Хай все неодмінно збудеться! Дякую за розмову, Володимире Іллічу! Козацького здоров’я, витримки і успішного Вам і побратимам, і переможного хліборобського сезону.