«Немає на світі підступнішої, сволочнішої і хамовитішої особи, ніж кацап»

Микола Ясень 10.03.2022 567

Зрозуміло, Карл Маркс і Фрідріх Енгельс зі своїм привидом комунізму, який з їхньої  легкої руки дійсно почав бродити по Європі, не заслуговують зараз у нас шани. Але сміємо запевнити, що обидва вони були не позбавлені розуму і знань. Для їх проникливого бачення світу не становило секрету, хто з народів, як то кажуть, чим жив і дихав. Так от, Маркс зокрема писав таке: «Росія, яка не мала ніякого відношення до Русі і отримала, точніше украла свою нинішню назву в кращому випадку у 18 столітті, однак нахабно претендує на історичну спадщину Київської Русі, заснованої на вісімсот років раніше. Насправді ж Московська історія – це історія дикої Орди, пришита до історії Київської Русі білими нитками і повністю сфальсифікована». Ну а Енгельс зі свого боку влучно примітив замашки і сенс існування росіян. Читайте: «Будь-яке захоплення територій, будь-яке насильство, пригнічення і поневолення своїх сусідів Росія здійснює під приводом наче благодійності, лібералізму і звільнення народів».

Недавно «Фермер Придніпров”я» вміщував добірку висловів про горе-Росію під заголовком «Точніше не скажеш». То дана публікація - продовження попередньої. Адже дійсно дуже влучно росіян свого часу охарактеризували й ті, кого згодом в Радянській імперії визнали за класиків марксизму-ленінізму. Але чи тільки вони були ну дуже поганої думки про Московію, котра власне й почала недобру історію теперішньої Російської Федерації? Петро 1 не стільки прорубав вікно в Європу, стільки появився у ній негідним мурлом – так буде правильніше. Навіть свій же російський філософ Іван Ільїн якось не втримався і признався: «Росія – найбільш паскудна і мерзенна, що аж блювати хочеться, країна у всій світовій історії». І далі: «Методом потворної селекції у ній вивели жахливих моральних виродків, у яких самі розуміння Добра і Зла навмисне вивернуті і поміняні місцями. Мало того, що ця нація з головою борсається в лайні – вона при цьому з усіх сил намагається ще й втопити у ньому весь світ». А хіба не так? Хіба не в самісіньке яблучко поцілив справді ж таки російський філософ?

Не випадково уже в другій половині минулого століття легендарний президент Франції генерал Шарль де Голль якось на зібрані глав європейських держав довірливо «між своїми» зауважив, що «росіяни ніколи щасливими не будуть, поки знають, що хтось живе краще від них». І глузливо докинув: «А так як хороше жити не здатні, заздрість, злоба і фрустрація є постійним душевним станом росіян». На всяк випадок пояснимо, що фрустрація – це коли люди не в ладах зі здоровим глуздом та здоровою психікою і живуть оманливими та марними цілями. Не останній в позаминулому столітті російський письменник Федір Достоєвський втім говорив навіть і відвертіше: «Росіяни – це народ, який бродить по Європі лише для того, щоб руйнувати і знищувати ледве не собі на втіху».

Погодьтеся, що всі наведені вище висловлювання мислителів минулого сьогодні, коли Російська Федерація прийшла в Україну зі страшною війною, нам пояснюють, якого маємо «старшого брата».  Великий в літературі самих росіян сатирик Салтиков-Щедрін немов попереджав, вносячи загодя ясність, звідки божевілля та шизофренія «русского мира». Він писав: «Якщо росіянам надати можливість обрати собі поводиря, вони неодмінно виберуть найбільш брехливого, підлого і здичавілого». Але ж це Салтиков-Щедрін по суті зробив прогноз, котрий здійснився. Двісті років тому в царській імперії обирати змоги не було. А от коли після розпаду Радянського Союзу таку можливість росіянам надали, вони і обрали потвору…

Навіть проголошений великим пролетарським письменником-класиком російської літератури Максим Горький застерігав, якщо хочете знати, боятися ймовірності виявлення в Росії різних форм фашизму, расизму та націоналізму. Чому Горький вважав таке можливим? Читайте: «Головною рисою російського національного характеру є жорстокість, і жорстокість садистська. Говорю не про окремі вибухи жорстокості, а про постійну нездорову психіку народу, про падлючу душу народну».

Насамкінець процитуємо майже знаменитого, якщо так можна сказати, Олександра Солженіцина: «Немає у цьому світі підступнішої, сволочнішої і хамовитішої особи, ніж кацап. Здавна випещений в нацистських устремліннях, цей мерзотник ніколи не стане порядною і благородною Людиною. У його країни немає друзів – тільки або холуї, або вороги. Його країна здатна лише погрожувати, знищувати і убивати. І за збереження цього статусу Росією кацап жертвує власним життям, життям своїх батьків і дітей, якістю життя власного народу. Воістину людина-звір. Люта і кровожадна».

Але після цих слів Солженіцин знайшов за потрібне короткою фразою нагадати: «Тільки ж кацап не враховує того, що і він смертний». Одначе нам зі сумом приходиться визнавати, що такого ось маємо північного сусіда, і нікуди від нього не подітися. Не втекти ні в Америку, ні в Африку чи Австралію – хіба що на іншу планету переселятися. Приречені мов на довічний термін жити та співіснувати з ними, і весь час пам”ятати та враховувати це. Але чи не краще нарешті поставити Росію на те місце, яке вона заслуговує?


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Коментарі (0)


Новини ОТГ