Це не просто нове - це космос або як небо і земля: досвід точного землеробства Олександра Власенка
Олександр Власенко, директор сільськогосподарського підприємства «Шаповалова» на 860 га, що на Кіровоградщині, своє пізнання точного землеробства почав з YouTube. А згодом почав поетапне впровадження нових технологій, від найпростіших до більш системних і складних кроків. Які рішення допомогли йому отримати миттєвий результат, та які зміни довелось зробити в технічному парку — читайте в матеріалі.
Раніше у нас працювало п’ятеро людей, тепер достатньо трьох
Агроном за освітою, 39-річний Олександр, зізнається, що іноді сам сідає за трактор і працює. Бо то нова технологія, зовсім відмінний підхід від того, якому навчали у виші.
«Я цим живу, розумієте. Сільське господарство — то моя стихія. Я ще з дитинства ріс у селі, і мені це все було цікаво. А з 14 років уже працював помічником на комбайні. Мій дідусь мені, мабуть, любов до землі заклав в серце», — зізнається фермер.
Сучасні реалії також диктують свої умови, бо чим далі, тим більше не вистачає працівників. А з впровадженням нових технологій за день вдається обробити вже не 30 га, а 50 га.
Поля ФГ «Шаповалова»
«Раніше нам треба було на господарство п'ять людей, зараз вистачає трьох. Та і працівники менше втомлюються. Коли все працює добре, ніяких питань немає, то ти від роботи отримуєш задоволення, твої люди з посмішкою на роботу йдуть, працюють в гарних, комфортних і зручних умовах», — додає Олександр.
«Хочеться балансу, а маємо екстрим»
Весняний сезон 2025 року приніс серйозні виклики для аграріїв Кіровоградщини. За один місяць випало 120 мм опадів, що відповідає двомісячній нормі.
«Така кількість вологи, хоча і була потрібною після посушливих періодів, проте створила нові проблеми. А холодна погода значно уповільнила розвиток культур на початкових стадіях вегетації. Так розтягнулися терміни посіву. Знаєте, хочеться і дощу, і хочеться тепла. Але такого не буває. В нашому регіоні так завжди. Хочеться балансу, а маємо екстрим», — описує ситуацію Олександр.
Попри всі труднощі, результати 2024 року демонструють стійкість і стабільність. У господарстві торік пшениця показала врожайність на рівні 5 т/га, що, за словами аграрія, є дуже непоганим показником для регіону, особливо враховуючи спекотне літо. Кукурудза дала трохи більше ніж 4 т/га, а соняшник показав варіативність від 1,5 до 3,5 т/га залежно від конкретних умов на різних ділянках.
Посіви соняшнику
«Для мінімізації ризиків ми дотримуємося збалансованої структури посівів: по 30% площі у нас відведено під соняшник, кукурудзу та пшеницю з ріпаком, а решта території використовується для інших культур. Однак плани можуть коригуватися через погодні умови. Якщо є можливість посіяти ріпак, то ми його сіємо. Але от цього року не посіяли, бо восени була проблема з вологою. Для пшениці, думаю, вже все буде добре. Головне, щоб не було ніяких катаклізмів — граду, ураганів», — пояснює ситуацію аграрій.
Олександр Власенко залишається оптимістом щодо майбутнього врожаю. Тому у контексті кліматичних викликів технологічні рішення стають не просто конкурентною перевагою, а необхідністю для забезпечення сталої роботи будь-якого агропідприємства. Аграрій переконаний, що саме зміна технологій, осучаснення техніки в комплексі можуть дати відсіч кліматичним змінам.
Почали з одного трактора та автопілота
«Дивився про господарства, які працюють по точному землеробству. Стало цікаво, почав вивчати. Аграрії говорили про комфортний сервіс від компанії Frеndt. Поїхали до них на виробництво до Вінниці, поспілкувалися, пропозиції зацікавили ще більше. Нам показали, де вони збирають ці автопілоти, як ремонтують. Розповіли нам все, як воно працює, бо для нас це було... це не то, що нове, це — космос», — поділився враженнями Олександр Власенко.
Тож в господарстві почали з одного автопілота. Посіяли й зрозуміли, що є велика різниця за результатом. І Олександр прийняв рішення, що точне землеробство — майбутнє СФГ «Шаповалова».
Посів соняшнику
Після прийняття рішення процес відбувався швидко та професійно. Процес встановлення навігаційної системи пройшов без ускладнень.
«Сервіс приїхав, я туди й не підходив. Вони все встановили, виїхали в поле. Налагодили. Система працює стабільно без збоїв. Мені ж, як директору, потрібен результат. І я його отримав», — додав Олександр.
Серед основних переваг автопілота аграрій відзначає те, що вся інформація відображається на екрані й оператор точно знає, що робить. А супровід сервісної служби під час роботи дозволяє покращити загальну ефективність, тим самим — це покращені умови праці.
«Дуже зручно, що сервіс працює у будь-який час. У разі виникнення питань ми телефонуємо, і все швидко вирішується. Типові наші звернення стосуються технічних питань — щось не те натиснув, зв'язок зник чи сигнал. Механічних питань щодо роботи автопілотів взагалі ніяких ще не було. А процес навчання настільки легкий, що я певен — розбереться навіть дитина», — додає фермер.
Наступний етап — картування та вивчення ґрунту
Впровадження точного землеробства в господарстві відбувалося поетапно. У 2021 році встановили перший автопілот Hexagon, у 2022 році додали картування врожайності. На сьогодні тут працюють три гідравлічних автопілоти, і Олександр Власенко впевнений, що це лише початок.
«Автопілот — це найменше, що може бути з точного землеробства. Щоб побачити процес зсередини потрібне і картування врожайності. Потім треба за схемами виставляти висів. Тож це комплекс новацій, яким немає кінця. І поступово ми рухатимемось у цьому напрямку. У сільському господарстві на місці стояти не можна», — підкреслює Олександр важливість постійного розвитку.
Завдяки картуванню врожайності виявили проблемні ділянки. Таким чином вдалося досягти якісних результатів: стабільної врожайності та точного дозування як посівного матеріалу, так і добрив.
У 2023 році господарство провело аналіз ґрунтів, який виконувала компанія Makosh. По плану врожайності для СФГ «Шаповалова» фахівці розрахували кількість необхідних добрив.
«Звичайно, ми не на всій площі це зробили. Ми заклали експеримент, щоб побачити різницю у врожайності й порахувати рентабельність», — поділився Олександр.
І вже зараз фермер говорить про результати.
До аналізу ґрунту:
- внесення добрив було за принципом «рішив 100 кг, значить 100 кг»;
- використовували стандартні формули;
- не враховувались потреби конкретної ділянки.
Після аналізу ґрунту:
- підбір добрив здійснюється за точною формулою;
- враховуються потреби у конкретних елементах;
- диференційоване внесення: 100 кг, 102 кг чи 150 кг добрива, залежно від конкретної ділянки поля.
«До аналізу ґрунту ми вносили азот і фосфор. Бо ми так думали, що там не вистачає тільки цих елементів. Після того, як зробили аналіз, ми уже підбирали по формулі. І виявилося, що фосфору там треба значно менше, ніж ми звикли. Та й по азоту були коригування. І вже на стадії сходів помітна суттєва різниця. Сівалка та сама, час посіву той самий, різниця тільки в добривах», — додає аграрій.
Остаточні результати будуть відомі після збирання врожаю, коли система картування покаже точну врожайність по ділянках.
Нові технології потребують нової техніки
Наступним кроком у розвитку системи точного землеробства стало придбання посівного комплексу Horsch Focus з приставкою Maestro для технічних культур та додатковим агрегатом для внесення стартового добрива. І, як говорить тепер власник господарства, новий крок тягне за собою нові рішення, необхідні нові придбання. Для роботи з новою сівалкою наразі тут використовують трактор потужністю 210 к.с., придбаний у 2022 році. Одразу після покупки на нього встановили гідравлічний автопілот Hexagon від компанії Frendt.
Але тепер це недостатня потужність трактора для повноцінного використання сівалки. Тому фермер розглядає ще кілька варіантів — Case, Fendt, Claas та New Holland.
«Він слабенький для цієї сівалки, тож ми розглядаємо апгрейд. Нам потрібен удвічі потужніший, мінімум на 420 к.с.Так посівний комплекс зможе працювати на повну. Ми пробували працювати трактором Fendt 1042 потужністю 420 к.с., то добрива вносилися на глибину 30 см, тоді як з нашим трактором — лише на 10 см. Та й з трактором Fendt швидкість роботи зросте з 7 до 10-11 км/год, що суттєво підвищить продуктивність. Це ми вже реально випробували на своєму полі, засіявши 17 га. Трактор дуже цікавий, потужний, технологічний. Fendt є Fendt — це як Horsch у сівалках», — прокоментував аграрій.
Сівалка обладнана монітором, який показує:
- норму висіву (для соняшника встановлено 51 тис. рослин на га);
- внесення мінеральних добрив;
- є можливість внесення додаткових видів добрив.
До безпілотників спочатку ставився скептично
Олександр також поділився досвідом використання безпілотників для внесення засобів захисту рослин. Говорить, що спочатку був налаштований скептично, аж поки не спробував.
Серед переваг дронового внесення ЗЗР називає:
- можливість обробки високорослих культур;
- своєчасну обробку у критичні фази;
- ефективність при несприятливих погодних умовах.
Олександр Власенко та Ірина Кошкіна
«По соняшнику можу сказати, що внесення фунгіцидів у фазу зірочки дронами показало 100% ефективність. На кукурудзі дрони допомогли внести страховий гербіцид, коли через дощі не встигали зробити це наземною технікою. Знаю, що за допомогою дронів можна ще робити підрахунок кількості рослин на гектарі, робити оцінку приблизної врожайності та моніторити стан посівів. Але поки використовую лише для внесення ЗЗР», — поділився досвідом Олександр.
А на питання про продовження інвестицій у технології його відповідь категорична:
«Буду. Звичайно, буду. Бо це цікаво в першу чергу. Це справжнє задоволення, коли після експериментів я бачу якісний результат», — каже аграрій.
Однак, технологія вимагає комплексного підходу, а не фрагментарного впровадження окремих рішень. Результати стають помітними не відразу, але мають виражений довгостроковий ефект на продуктивність та стійкість виробництва.
«Як на мене, то критично важливим є вибір надійних партнерів для їх впровадження, таких як Frеndt. Це дозволяє краще адаптуватися до змін та мінімізувати ризики. І хоча інвестиції в сучасне обладнання потребують значних початкових витрат, окупність отримуєш через підвищення загальної ефективності господарства», — розказав Олександр.
© Автор Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025 р.
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я