Вікторія Головко відзначена орденом «Берегиня України»

Народна відзнака з‘явилася в нашій державі за ініціативою Українського інформаційно-видавничого центру «Галактика» та народного депутата Олександра Марченка. Нагорода запроваджена з метою гідного представлення та об’єднання українських жінок, які присвятили своє життя відродженню та звеличенню Батьківщини добрими справами.  На «Берегиню України» номінують невтомних, мудрих, талановитих українок, які нарівні з чоловіками, а часом і випереджуючи їх, досягають значних успіхів у діяльності, що возвеличує націю. Це керівники підприємств, державних і недержавних структур, громадських організацій, спеціалісти різних галузей, громадські та політичні діячки, благодійниці, митці тощо.

ЗА РОКИ проведення заходу Організаційною радою Проєкту народним визнанням «Берегиня України»  вшановані більше півтисячі кращих представниць української нації, серед них відомі у світі народні артистки України Катерина Бужинська і Людмила Приходько, фітотерапевт Наталія Зубицька. Цього року серед десяти жінок Січеславщини, яким 26 березня у Києві буде урочисто вручений орден «Берегиня України», є і вільна селянка – голова ФГ «Вікторія» і очільниця Асоціації фермерів та приватних землевласників Царичанського району Вікторія Головко, любляча дружина і мама трьох дітей.

У рідній степовій Миколаївці Новомосковського району Віта змалку увібрала від батьків їхню велику самовіддачу професії. Тато, Анатолій Данилович Недужко, був водієм, став інженером, головою колгоспу, любив ранки в степу, шанував людину праці. Мама, Лідія Іванівна, більше сорока років учителювала у школі, навчала троє поколінь односельців. Як старша з дітей, Вікторія опікувалася меншими братиком і сестричкою. Брала активну участь у концертах агітбригади на польових станах колгоспу, бачила нелегкі трудові будні земляків, розуміла, скільки зусиль і енергії докладає тато, аби господарство було міцним, а люди – задоволені умовами праці.

З юних літ Вікторія любила вирощувати квіти й інші рослини, добре вчилася в школі та університеті. Усвідомила - чогось в житті можна досягти лише власним розумом і працею. А життєву долю поєднала із рідним за духом односельцем Андрієм Івановичем Головком під час навчання у вузах. Коли обирали день весілля – 24 серпня 1991 р. - не відали, яким він стане величним в історії України. Тож в день особистого свята було і хвилююче, прекрасне відчуття відродження держави. Після вузів кілька років працювали в Дніпропетровську, Вікторія Анатоліївна вчителем історії в школі, Андрій Іванович - кардіологом у лікарні.

Але коли обоє люблять землю, це багато значить. Головки відчували себе в місті гостями, тому переїхали в Бабайківку Царичанського району до хатини, яку мали як дачу. Взяли 50 гектарів ріллі для ФГ «Вікторія», не маючи навіть трактора. Роками виплачували кредити, стягалися на власну техніку. Вирощували свиней, тримали чимало корів, будували власний дім, забувши про відпустки та вихідні. Згодом прийшов досвід, і збулася ще одна мрія Вікторії Анатоліївни - на занедбаних землях біля Комарівки почали вирощувати виноград, аґрус, ожину, малину, полуниці. Вступили до кооперативу «Ягідний» в Могилеві, бо спільна праця дає кращі результати.

За вагомий особистий внесок у розвиток сільськогосподарської галузі, багаторічну сумлінну працю Вікторія Головко в жовтні 2014-го нагороджена Почесною грамотою Дніпропетровської облради, в липні 2019-го - Грамотою Дніпровського ДАЕУ за співпрацю з аграрним ліцеєм Франції та прийом іноземних студентів на практику, нагороджена кількома Грамотами Царичанської районної ради, а у серпні 2020-го - Грамотою Дніпропетровської облради за вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток регіону та високий професіоналізм.

Вже втретє Вікторія Головко обрана депутатом, тепер Царичанської ОТГ, невтомно відстоює власні та суспільні інтереси земляків, допомагає воїнам АТО. Її організаторський талант знають фермери Царичанського району, обравши головою Асоціації. Кажуть: «Віто, ми нашим дружинам радимо брати приклад з тебе!» І чують у відповідь: «Якби в мене не було такого мудрого чоловіка, не було б такої мене!» Двоє із трьох дітей Головків, Роман і Аліна, вже закінчили вузи і вдумливо працюють з батьками на землі. Вікторія Анатоліївна найдужче прагне, щоб усі діти України трудилися і були щасливі у своїй державі, не гибіли на чужині. І щоб рідна земля, полита кров’ю поколінь героїв, не стала іноземною власністю, а українці – гостями на ній.

Зі святом Весни Вас, Вікторіє Анатоліївно, і всеукраїнським визнанням «Берегинею України»!  Вам і всім Матерям-Берегиням України, дорослим і ще маленьким, доброго здоров’я, щоб кожен день приносив тільки радість, а рідні та близькі дарували турботу, кохані люди – тепло. Нехай на українському жіночому рушникові ваші долі квітнуть лише яскравими життєвими фарбами, для розквіту нашої спільної неньки України!