Воїни Світла на вічному захисті Січеславщини і України
Раптове військове вторгнення рф до України 24 лютого 2022 року перевело багаторічну гібридну війну у повномасштабну зі всіма її страшними проявами у краях держави. Світ опинився в ситуації, коли кремль, уже не криючись, топче міжнародне право і закони війни. Людство доброї волі шукає на те ради. Українці вкотре у війні з москалями, підступним і хижим ворогом, що звик коритися лише силі. Окрім перемоги, іншого варіанту в нас просто не існує.
Ціна самозбереження нації, що діє як єдиний могутній організм, дуже висока. Важко підібрати слова, коли на фронті перестає битися серце однієї Людини. Гине цвіт нації, найбільш свідомі громадяни, чоловіки і жінки. Осатанілий від тоталітарної брехні ворог вириває з наших рядів найкращих. У Нікополі 23 березня провели в останню життєву дорогу юного патріота, гарну людину, захисника України, який мужньо став на захист нашої держави, кулеметника 25-ї Окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Єгора Усатого (на фото вгорі). Він навчався в Нікопольському професійному ліцеї на електрогазозварника. Запам'ятався старанним в навчанні, мужнім, доброзичливим, ввічливим, дружелюбним. Був надійним товаришем та мав великий авторитет серед одногрупників та викладачів, був гордістю навчального закладу, з відзнакою завершив навчання в 2020 році. Клята війна забирає найкращих…
Чорний день для Солонянщини
День 20 березня став чорним днем для Солонянщини… Під час виконання священного службового обов’язку отримав поранення, несумісне з життям Герой, нащадок повстанців і вірний син України Ігор Верховецький з села Василівка. Він самовіддано став на захист нашої землі та безстрашно боровся із російським окупантом. Чоловіку було лише 34 роки… У нього залишилась дружина, 2-річний син, мама та брат. Ігор загинув, будучи вірним військовій присязі, з честю виконавши свій службовий обов’язок. Голова Асоціації фермерів Солонянського району, депутат селищної ради Ігор Гура повідомив:
- Найгірше, що в цій підлій з їхнього боку війні гинуть свідомі і мужні патріоти України. Давно знав Ігоря Верховецького по улюбленому нами футболу, спорт познайомив з багатьма прекрасними людьми. На жаль, Ігор вже не один загинув у Солонянщині. З усього видно, війна ще триватиме, тому усім нам необхідні залізна витримка і взаємодопомога, особливо тим, хто на передовій.
Двадцятого березня в Китайгородській ОТГ місцеві жителі попрощалися із 27-літнім старшим сержантом десантно-штурмової бригади Михайлом Джунем. Воїна-героя завжди відрізняли надзвичайно високі якості справжнього патріота -відданість Вітчизні, високий професіоналізм, чесність та повага до людей. Закінчивши історичний факультет Криворізького педуніверситету, Михайло віддав чотири роки служби в ЗСУ. Виконував бойові завдання в районі проведення Операції об’єднаних сил, став командиром, інструктором та бойовим побратимом для багатьох воїнів. На Нечаєному цвинтарі Китайгорода його класний керівник Світлана Волковець в прощальному слові сказала:
- Михайло Джунь завжди був життєрадісним, допитливим, здібним. Мав загострене почуття любові до рідного краю, яке й привело його, дипломованого вчителя, на передову. Одного разу він визначив, що таке людське щастя – коли ти живеш заради інших. Він назавжди залишиться в пам’яті земляків як Людина з великої літери.
"Це не можна ні простити, ні забути!"
Страшні звістки прийшли і в Царичанську громаду… Захищаючи мирне небо, загинули військовослужбовці Збройних сил України Сергій Солоха 1996 р. н., Віталій Цябук 1996 р. н., Руслан Гладушко 1987 р. н. Хлопці віддали своє життя, захищаючи Батьківщину від російських окупантів. Дуже важка втрата…. Важко дібрати слів, щоб висловити біль, який охоплює від розуміння того, що обірвались життя, мрії та надії. Загинули патріоти, справжні сини свого народу. Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Сергія, Віталія та Руслана, які віддали своє життя за захист українського народу та звільнення рідної землі від загарбника, повідомили в Царичанській селищній раді.
Гірко і щемно ховати таких молодих, вчора ще повних сил і планів хлопців... Вони-герої, бо не побоялися стати на дорозі рашистської орди, зупинити її своїми молодими життями...
Прабабуся Сергія Солохи, Ніна Федорівна Бадак, з якою останні роки жив правнук і на якого покладала надію на спокійну та неодиноку старість, висловила біль душі:
- Я дитиною пережила війну, німецьку окупацію. Та те, що зараз роблять росіяни, це навіть не війна - це просто братовбивство, вони ж нас називали братами... Така жорстокість, така скажена лють, скільки скошених життів - молоді, дітей, мирного населення... це не можна простити, це не можна ніколи забути!
Україна воює, щоб жити, росія – щоб убивати. Вона нічого не несе сучасному світу, окрім руйнування, садизму, принуки до покори і вбивства непокірних. А тому політичний проєкт "рф", за висновком політекспертів, має припинити існування задля збереження людства. Світе, прокинься! Подивися в добрі, прекрасні очі нашим полеглим воїнам, дітям і жінкам, і дій! Чим швидше разом візьмемо цього кривавого вже майже тисячоліття монстра у шори, як Виговський москаля, тим більше молодих і різного віку людей житимуть для добра і щастя. Скільки ще українців має загинути, питає світ наш президент Володимир Зеленський, щоб ООН чи НАТО ввели в Україну миротворчий контингент? Чи принаймні закрили українське небо, або ж хоча б надали Збройним силам України необхідне для цього? Час на роздуми обчислюється не днями і годинами - він вимірюється життями цих та неназваних тут сотень і тисяч Героїв, громадян держави Україна та воїнів Дружніх нам Легіонів безстрашних.
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Telegram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Коментарі (0)