В умовах широкомасштабної війни рф з Україною, нелюдського, терористичного за суттю ставлення загарбників до мирного населення двічі дивний спокій зберігає Китай. Жодної санкції щодо агресора він не задіяв. А під час голосування Генасамблеї ООН 2 березня за Резолюцію щодо негайного припинення застосування військової сили ерефією представник КНР утримався. Можна додати до цього, що Міжнародний суд ООН в Гаазі 16 березня зобов'язав рф негайно припинити розпочаті 24 лютого бойові дії в Україні. Тоді рішення ухвалили 13-ма голосами, проти голосували лише росія та Китайська народна республіка.
Китай фактично потурає агресору

Така політика байдужості до найбільшої з часів Другої світової війни планетарної агресії прямо суперечить декларованій Пекіном ідеї «створення людства єдиної долі». Фактично Китай сьогодні є мовчазним співучасником агресивної росії, саме до нього вона і звернулася щойно за економічною допомогою через накладені світові санкції. Така більш ніж дивна поведінка в умовах війни пояснюється офіційною зовнішньополітичною доктриною КНР. Згідно з нею, ця країна не має союзників, тільки хороших чи не дуже партнерів. Китай офіційно ні з ким не дружить, нікому не довіряє і нікого не захищає.

А п’ять днів тому КНР несподівано заявила, що «ніколи не нападатиме на Україну, натомість підтримуватиме її економічно і політично». Про це у Львівській ОВА повідомив посол КНР в Україні Фань Сяньжун. Дещо дивна заява, беручи до уваги, що на нас і так напала друга за числом армія світу. Вторгненню в Україну передувала зустріч путіна з головою КНР Сі Цзіньпіном, що відбулася 4 лютого. На ній акцентує увагу Джордж Сорос, американський мільярдер. Результатом зустрічі є документ про тісне партнерство між країнами. «Путін, заручившись підтримкою Сі, приступив до здійснення мрії всього свого життя з неймовірною жорстокістю», - наголосив Сорос у соцмережах.  

«Спокійно чекати, поки ворог втомиться»

Так говорить четверта стратагема із 36 стратагем китайського військового мистецтва. Повномасштабному вторгненню Росії в Україну були присвячені двогодинні переговори президента США Джо Байдена з китайським колегою Сі Цзіньпіном 18 березня. За інформацією прес-служби Білого дому, Байден виклав співрозмовнику позицію США та партнерів. Також американський президент описав наслідки для Китаю у разі, якщо країна вирішить надати підтримку агресору, і заявив, що Штати за дипломатичне врегулювання. «Ми завжди виступали за підтримку миру та протидію війні. Це не лише закладене в історії та культурі Китаю, а й у зовнішній політиці, якої Китай завжди дотримувався» - такою була відповідь. Це – слова, дії ж Піднебесної сприяють війні в Україні.                                                          

Чи буде Китай відкрито підтримувати режим путіна, одноголосно визнаний Конгресом і Сенатом США воєнним злочинцем, поки невідомо. Ймовірно, публічно він цього не робитиме, щоб не нарватися на санкції ЄС та США. Китаю ослаблення північного сусіда, яке неминуче станеться через запроваджені санкції, очевидно вигідне. Бо внаслідок Нерчинського 1689-го, Айгунського 1858-го, Пекінськоо 1860-го мирних договорів з росією династії Цін китайці втратили чималі території в Сибіру і Прибайкаллі, які й тепер позначають на картах як «північні території».

Сибір нестримно «жовтіє»

Вже два десятиліття жителі Сибіру говорять про приплив великого людського потоку з Китаю. Пам'ятаєте, з  цього приводу ще в середині двотисячних років відомий мультимільйонер Герман Стерлігов пропонував продати Сибір Китаю? «А коли не продамо, то його заберуть задарма!», - зазначив тоді Стерлігов. Час показує, що мільйонер, котрий несподівано кинув великий бізнес задля родинного господарювання на землі, таки мав рацію.

У своїй статті «Китайська експансія. Сибірнаш» в «Українській правді» Микола Сатпаєв стверджує, що потік китайців до рф щороку зростає в геометричній прогресії. А форпостом проникнення китайської туристичної, а слідом – економічної експансії в Сибір є, зокрема, Іркутськ. Звідси жителі Піднебесної розділяються на два потоки – туристи їдуть на Байкал, а потім у центр – до Москви та Санкт-Петербургу. За туристами приходять бізнесмени, які будують у прикордонні магазини, готелі, скуповують землі та вирубають сибірську тайгу. Все частіше справжніми господарями цих країв почуваються зовсім не громадяни Росії. Їм до деяких китайських магазинів навіть заходити заборонено.

До цього можна додати, що в Сибіру існують величезні підприємства, які вирубують та вивозять ліс, розробляють і добувають корисні копалини, обробляють сільгоспугіддя. Як правило, землю громадянам КНР цілими районами віддають в оренду на 49 років, за символічною ціною від 2 до 5 «зелених» на рік. За висновком експертів, таким робом передані вже біля 36 площ українського Криму!
Чому москва благоволить пекіну?

Це питання доволі широке. До наведених фактів дивної «підтанцьовки ерефії на цапа», тобто задарма Піднебесній можна додати і безкоштовну передачу острова Тарабарова та частини острова Великого Уссурійсього в 2004-му році, загальною площею 337 квадратних кілометри. Слід згадати і газопровід «Сила Сибіру» з Якутії до Китаю. Газ із нього Китай купує ледь не за собівартістю, після чого значну частину продає за світовими цінами південним сусідам. Оце такий російський «ґешефт».

Свого часу Борис Нємцов частково пояснив його причини у статті «Путін – нацзрадник або китайський шпигун?», де зазначив:

- Путін анексував Крим, а зараз віддає китайцям Сибір. Всіх переграв... Опинившись в ізоляції, він через Дворковича повідомив китайцям, що готовий віддати їм контроль над нафтовими родовищами. Китайці будуть думати. Грошей вони йому не дадуть, як не дали 25 млрд. доларів на "силу Сибіру". Опинившись у відчайдушному становищі, він віддає їм наші надра.

Сьогодні зусилля Китаю направлені фактично на продовження війни рф в Україні. Щойно офіційний представник МЗС Китаю Чжао Ліцзян заявив: «G20 не є відповідною платформою для обговорення політичних питань, таких як Україна». Тобто Китай пропонує на осінньому економічному саміті 20-ти найбільш розвинених країн світу про зруйновану агресією Україну… не говорити взагалі! Ось така ідея «людства єдиної долі» на практиці.

До речі, ще в 2003 р. аналітичний відділ ради федерації рф в одному із документів зазначив, що загроза китайської експансії насправді дійсно існує. Тоді спеціалісти зробили прогноз, згідно якому у 2030 р. на території Сибіру та Далекого Сходу буде мешкати близько 8 млн. китайців, які стануть другим за чисельністю народом Росії! А за деяких умов китайська діаспора може легко збільшитися до десятка мільйонів людей, після чого буде вимагати відокремлення частини Сибіру від росії та приєднання його до Китаю. Це згадана 4 стратагема про очікування втоми ворога, який збирає сьогодні найманців навіть у теплій Сирії для непопулярної війни в прохолодній Україні.

Коли настане бажаний для Китаю економічний колапс рф, покаже час. Далі «російські китайці» на неосяжних географічних просторах росії заявлять про власні права, і «північні території» повернуться Китаю. Таку вже зовсім недалеку перспективу дає йому терористична війна рф в Україні. Але чому за китайські інтереси погоджуються  гинути громадяни начебто самостійної ерефії, це вже питання до них. До тих, хто ще підтримує свого вождя-диктатора, що посилає їхніх дітей на загибель в Україну.