У 1999 році вона прийшла до невеликої компанії «Агрево-Україна» з товарообігом 5 мільйонів євро. Сьогодні Ганна Громаковська очолює аграрний підрозділ Bayer в Україні — бізнес, який навіть в умовах повномасштабної війни вимірюється сотнями мільйонів євро і тисячами фермерів від Полісся до прифронтових зон.
Вона стала першою жінкою на цій посаді. І першою, хто керує підрозділом у реаліях, де планування навіть на один сезон уперед перетворилося на виклик. За 27 років у компанії Громаковська пройшла шлях від фінансового контролінгу до операційного управління і стратегічного лідерства. Але саме зараз, каже вона, ця робота набула особливого сенсу.
Про те, як змінилися українські фермери, навіщо Bayer інвестує 60 мільйонів євро у власне насіннєве виробництво в Україні, чому цифрові інструменти досі недооцінені і що потрібно галузі, аби не просто відновитися, а перевершити довоєнний потенціал читайте в інтерв’ю з Ганною Громаковською, керівником аграрного підрозділу Bayer в Україні.
✅Ви в Bayer з 1999 року розпочали з фінансового контролінгу, потім фінанси кластеру Східної Європи, операційне керівництво. І тепер очолили весь аграрний підрозділ. Що принципово інше ви бачите порівняно з попередніми ролями?
Моя теперішня роль ширша, яка потребує гарного розуміння ринку, конкурентного середовища та, безумовно, більш професійних навичок керування командою. Я зростала разом з командою і щиро вдячна колегам за підтримку у моїй новій ролі та їх експертизу, якою вони зі мною охоче діляться. У Bayer працює дуже професійна команда, яка має вражаючий рівень експертизи, керувати такою командою – велике задоволення для мене.
✅Як змінились потреби українських аграріїв за останні кілька років і чи відрізняються вони від того, що запитують фермери в інших країнах регіону?
За останні кілька років потреби українських аграріїв трансформувалися під впливом війни, логістичних обмежень і економічного тиску. Сьогодні в центрі уваги українських фермерів, передусім, стабільність і здатність керувати ризиками, передбачати врожайність та прибутки.
Фермери значно обережніше підходять до прийняття рішень: вони рахують економічну вигоду кожного гектара, зважують інвестиції і шукають рішення, здатні працювати навіть у реаліях війни, нестабільного клімату та ускладненої логістики.
У порівнянні з іншими європейськими країнами українські фермери більш чутливі до ризиків кожного прийнятого рішення, водночас вони гнучкіші та готові вчитися, інтегровувати у свою роботу інновації, цифрові рішення, які здатні впливати на їх прибутковість. В умовах війни українські фермери проявили надзвичайну стійкість і адаптивність, продовжуючи виробництво навіть у складних умовах.
✅ Які культури або сегменти аграрного ринку зараз зростають, а які під тиском?
Наразі спостерігаємо перерозподіл фокусів на українському ринку. Наприклад, кукурудза, яка традиційно була стратегічною культурою для України, опинилася під тиском – передусім через логістику (особливо в перші роки війни), вартість сушіння та загальні витрати на виробництво. Інтерес до насіння кукурудзи зберігається, але підхід фермерів став більш прагматичним.
Вони ретельніше підбирають гібриди під свою зону вирощування та вологість, більше уваги приділяють стабільності врожаю, а не лише потенціалу, фокусуються на оптимізації витрат і зниженні ризиків прибутковості. Водночас ми бачимо стабільний інтерес до соняшнику та зростання ролі сої.
Для багатьох господарств соя – це спосіб зробити структуру свого бізнесу більш гнучкою і краще балансувати ризики. Загалом, українські фермери дедалі менше орієнтуються на максимізацію врожайності і дедалі більше на прибутковість та стійкість обраної ними бізнес-моделі.
✅Bayer в Україні – це насіння DEKALB®, засоби захисту рослин, біологічні препарати, цифрова платформа Climate FieldView. Який із цих напрямів українські фермери найбільше недооцінюють і чому?
Сьогодні найбільш недооціненими все ще залишаються ті рішення, які не завжди мають миттєвий, одразу помітний ефект у полі, передусім, це цифрові інструменти.
Багато фермерів досі сприймають цифрові рішення як щось додаткове у своїй роботі, а не як інструмент, який напряму впливає на управлінські рішення та на збільшення їх прибутків. Хоча й варто зауважити, що значна частка українських фермерів вже працює або активно впроваджує в роботу цифрові інструменти.
Про це свідчать дані незалежного дослідження «Голос фермера» (Farmer Voice Survey), яке проводилося у 2024 році. Зокрема, частка українських фермерів, які використовують в своїй роботі цифрові інструменти, склала тоді 79% проти 67% в інших країнах.
Серед українських користувачів 88% застосовують їх для підвищення врожайності, 85% – для оптимізації ресурсів, а 84% – для покращення якості врожаю. Такі тенденції свідчать про зміну мислення сучасних аграріїв.
✅ Bayer глобально розвиває систему Preceon – низькорослу кукурудзу, стійку до вилягання, яка вже тестується в Європі. Які нові продукти або технології Bayer планує вивести на український ринок у 2026–2027 роках і чи є Україна в пріоритеті для глобальних лончів?
Глобально Bayer сьогодні робить дуже сильний акцент на інноваціях. Одна з технологій, про яку багато говорять – це Preceon, низькоросла кукурудза, яка стійка до вилягання, має іншу архітектуру рослини, і, відповідно новий підхід до управління посівами.
Але якщо говорити ширше, то ключовий фокус компанії – це поєднання генетики, захисту і даних у єдину систему рішень.
Компанія Bayer системно підходить до оновлення свого портфоліо в Україні, зокрема під брендом DEKALB®, фокусуючись на поєднанні високого генетичного потенціалу гібридів, їх стабільності та адаптивності до локальних ґрунтово‑кліматичних умов.У сезонах 2026–2027 років компанія планує подальше розширення портфоліо насіння.
Зокрема, вже у найближчому сезоні передбачено комерціалізацію чотирьох нових гібридів кукурудзи. Вони поєднують стабільно високий потенціал урожайності в рекомендованих зонах вирощування, високу холодостійкість на ранніх етапах розвитку, стійкість до ключових хвороб стебла і качана, ефективну кореневу систему та швидку вологовіддачу на момент збирання.
У сегменті озимого ріпаку портфоліо у сезоні 2027 також буде посилено новими гібридами. Основні акценти залишаються незмінними – це високий потенціал урожайності, зимостійкість і морозостійкість, стійкість до основних хвороб, зокрема вірусу жовтої мозаїки турнепсу, а також оптимізований габітус рослин і стійкість до розтріскування стручків.
Окрім насіння, Bayer щороку виводить на ринок нові препарати на основі інноваційних діючих речовин або вдосконалені формуляції існуючих продуктів. Це рішення, створені з використанням сучасних технологій, спрямованих на підвищення ефективності, якості та безпечності для користувача.
Щодо більш довгострокових інновацій, таких як система Preceon, компанія розвиває такі технології на глобальному рівні і вони проходять етапи тестування та адаптації для різних регіонів, зокрема і України. Потенційне впровадження таких рішень в Україні буде залежати від агрономічної доцільності та підтвердженої цінності для українських аграріїв.
Водночас Україна залишається одним із ключових аграрних ринків Європи для Bayer. Компанія продовжує інвестувати у виробництво, технології та розвиток партнерств на місцевому рівні, а український ринок традиційно є серед перших, де впроваджуються нові рішення – завдяки високому рівню професійності аграріїв та їх відкритості до інновацій.
✅ Чи є запити від фермерів, на які Bayer поки що не може відповісти і чому?
Такі запити, безумовно, є, і це нормально, особливо в тих умовах, у яких сьогодні працює українське сільське господарство. Найчастіше це речі, які виходять за межі одного продукту чи навіть портфеля рішень.
Наприклад, фермери шукають спосіб повністю застрахуватися від ризиків: погодних, ринкових чи пов’язаних із безпекою. І тут важливо бути чесними: жодна компанія не може дати повної гарантії результату, адже ми так само відчуваємо ці виклики і намагаємося разом із фермерами розбиратися з кожною окремою ситуацією на полі.
Окрім цього, часто фермери хочуть отримувати найновіші рішення якомога швидше, але існують регуляторні процеси, які можуть затримувати впровадження інновацій локально і ми маємо це враховувати.
Зі свого боку, ми, команда Bayer, намагаємося відповідати на ці виклики через комплексний підхід – поєднувати пропозицію наших інноваційних продуктів, цифрові сервіси, агрономічну експертизу і довгострокове партнерство з аграріями. Тому що сьогодні цінність створюється не окремим продуктом, а екосистемою ефективних рішень та довгостроковою співпрацею з агровиробниками.
✅Ваш попередник Лаерсіо Бортоліні іде розвивати цифрове землеробство для Латинської Америки. Що з його спадщини ви збережете, а що хочете переосмислити?
Я дуже вдячна Лаерсіо за його внесок у розвиток аграрного бізнесу Bayer та підтримку української команди під час війни. Мене завжди надихав його оптимізм, сміливість, готовність прийняти ризик та досягати цілей за найскладніших обставин.
Всі бізнес-рішення рано чи пізно втрачають свою актуальність та мають переглядатися відповідно до нових реалій ринку. Тому ми маємо зберегти не самі рішення, а підходи до їх прийняття та швидкість адаптації до змін.
✅Війна суттєво змінила логістику, доступ до ринків, поведінку аграріїв. Як Bayer адаптував свою роботу і що залишається найбільшим викликом досі?
Війна дійсно змусила переглянути практично всі процеси – від логістики до взаємодії з клієнтами. І якщо на початку війни це була реакція на кризу, то зараз це вже скоріше нова операційна реальність.
Ми значно більше працюємо з плануванням, диверсифікацією ланцюгів постачання, щоб фермери вчасно отримували насіння і засоби захисту рослин навіть у складних умовах. Паралельно змінили підходи до роботи в полі.
Ми підлаштувалися під потреби наших клієнтів, додали більше гнучкості, сфокусувалися на впровадженні цифрових рішень за допомогою нашого інструменту FiedView, надаємо максимальну підтримку та нашу експертизу фермерам там, де вони цього потребують. Ми завжди поруч з фермерами і готові разом з ними розібратися з їх питаннями.
Наша мета – бути не просто постачальником продуктів, а партнером фермерів у прийнятті рішень, особливо в умовах невизначеності. Якщо говорити про виклики, то вони нікуди не зникли. Це і логістика, і доступ до фінансування для фермерів, і загальна волатильність ринку. Але, напевно, найбільший виклик – це непередбачуваність: коли планування навіть на один сезон іноді стає складним. І саме в цих умовах на перший план виходить здатність швидко адаптуватися.
✅ Як Bayer працює з фермерами на деокупованих або прифронтових територіях?
Це один із найчутливіших напрямів роботи. Тут на перший план виходить не тільки бізнес, а й відповідальність за людей. У таких регіонах фермери часто працюють із дуже обмеженими ресурсами і підвищеними ризиками, починаючи від безпекових питань і закінчуючи станом ґрунтів чи інфраструктури. Тому наш підхід максимально практичний і партнерський.
Ми намагаємося забезпечити фермерам доступ до якісного насіння та ЗЗР, адаптувати технологічні рекомендації під реальні можливості господарств і, де це можливо, підтримувати через спеціальні ініціативи та програми. Зокрема, Bayer від початку війни щосезону безплатно передає фермерам та невеликим господарствам, які працюють на прифронтових територіях, насіння кукурудзи, овочів, аби підтримати їх у складні часи.
Окрім цього, Bayer через співпрацю з FSD долучається до інформування фермерів про правила роботи на деокупованих або прифронтових територіях, де можуть бути вибухонебезпечні предмети. Ще у 2023 році Bayer виділив 825 тис. євро на придбання розмінувальної машини для FSD, яка працює на деокупованих територіях. Дуже важливу роль тут відіграє і наша агрономічна експертиза, і цифрові інструменти. Коли є обмежений доступ до поля, можливість аналізувати ситуацію на основі даних стає особливо цінною.
Саме тому, у 2024 році Bayer ініціював програму підтримки фермерів Digital4UA, завдяки якій 297 малих і середніх фермерів отримали безплатний доступ до цифрової платформи FieldView та відповідно супровід від спеціалістів компанії.
✅ Є компанії, які пішли з України після 2022 року. Що утримує Bayer тут?
Україна є одним із ключових аграрних ринків Європи з дуже сильним потенціалом і професійним фермерським середовищем. Bayer в Україні працює багато років і за цей час сформувалася дуже сильна локальна команда, партнерства і довіра з боку наших клієнтів.
Bayer з 2022 року додатково інвестує близько 60 млн євро у власне насіннєве виробництво в Україні, що свідчить про віру компанії в майбутнє України. Для нас важливо залишатися поруч із українськими фермерами, нашими клієнтами, підтримувати їх і продовжувати інвестувати у розвиток, навіть в умовах високої невизначеності.
Звісно, планувати бізнес складніше в умовах війни, але водночас ми бачимо високий запит від фермерів, їх бажання і готовність працювати попри все. Нас вражає їх рівень адаптивності та бажання працювати в українського агробізнесу. І це дає впевненість, що ринок має сильне майбутнє, яке ми хочемо будувати разом із українською агроспільнотою та продовжувати забезпечувати продовольчу безпеку України й світу.
✅ Ви керуєте командою, частина якої може бути мобілізована або під постійним психологічним тиском. Як змінились ваші підходи до управління людьми після 2022 року?
Так, підходи змінилися. У важкі часи важливість роботи у нашому житті стала навіть більшою, ніж у довоєнні часи. Стало абсолютно зрозуміло, що люди – це наш пріоритет.Бізнес-результати компанії насамперед залежать від того, як почуває себе команда, чи отримує вона достатньо підтримки та чи чітко розуміє стратегію та пріоритети компанії.
Я, і всі ми як команда, стали більш гнучкими та чуйними один до одного та, але водночас і більш сфокусованими на досягненні результатів.
✅27 років в одній компанії – це рідкість у корпоративному світі. Що утримувало вас у Bayer так довго? І чи була точка, коли ви думали піти? Як вам бути першою жінкою-керівником цього підрозділу в Україні?
Так, 27 років в одній компанії – це рідкість у корпоративному світі, але не рідкість у Bayer. Я починала свою кар’єру у компанії «Агрево-Україна» у 1999 році, на той час це був невеликий бізнес, товарообіг компанії в Україні був близько 5 млн євро. Після всіх трансформацій до війни наш товарообіг в Україні досягав майже 300 млн євро, тобто це зовсім інший рівень складності ведення бізнесу, значно більша команда та інший рівень викликів. Я росла разом с компанією і щаслива такій взаємності 😊.
В мене були моменти коли я замислювалась: «Що далі?» Але, на щастя, завжди з’являлись нові виклики, а з ними і нові можливості. Бути жінкою-керівником у Bayer дуже комфортно, компанія приділяє багато уваги розвитку працівників і дійсно надає рівні шанси для розвитку всім своїм працівникам.
Я два рази була в декретній відпустці, кожного разу отримувала підтримку від компанії і з радістю поверталася до роботи. В Bayer створені гарні умови для професійного розвитку жінок та їх підтримки як матерів.
✅ Що має статися в країні або галузі, щоб аграрний сектор вийшов на довоєнний потенціал – або перевершив його?
Повернення до довоєнного рівня – це не лише питання обсягів виробництва. Український агросектор уже зараз демонструє здатність працювати в складних умовах і водночас залишатися ефективним. Насамперед, важлива стабільність і безпека. Без цього складно говорити про довгострокові інвестиції, як з боку фермерів, так і з боку бізнесу.
По‑друге, логістика і доступ до ринків. Україна традиційно сильна у виробництві, але реалізація цього потенціалу напряму залежить від того, наскільки передбачувано і конкурентно можна доставити продукцію на глобальні ринки.
Третій фактор, що може впливати – це доступ до фінансування. Сьогодні багато господарств змушені працювати дуже обережно, обмежуючи інвестиції. Відновлення інвестиційного циклу є однією з умов до зростання. Якщо говорити про те, що може дозволити вийти на новий рівень аграрного потенціалу, то це, безумовно, технології і підхід до їх впровадження.
Українські фермери вже довели, що вони відкриті до впровадження інноваційних підходів ведення сільського господарства: нова генетика, цифрові рішення, більш стійкі практики. І в цьому є великий потенціал: поєднання сильної агрономічної експертизи з технологіями може зробити український агросектор ще більш конкурентним глобально, ніж він був до війни.
Окремо варто згадати євроінтеграцію, яка також матиме суттєвий вплив на аграрний сектор. Гармонізація стандартів, доступ до європейських ринків і підвищення вимог до якості та сталості виробництва можуть стати додатковим стимулом для модернізації галузі та прискорення впровадження інновацій.
Тому за умови покращення базових факторів (безпеки, логістики і фінансування) і з урахуванням того, як швидко ринок адаптується до нових технологій, український агросектор має всі шанси не як відновитися, так і перевершити довоєнний потенціал.
✅ Що вас особисто надихає в цій роботі саме зараз?
Мене надихає сильна, професійна, залучена команда, високий рівень довіри в команді та наших клієнтів до Bayer, а також гарні результати нашої роботи.