Холероподібні вібріони відрізняються від холерних, обидва види небезпечні

Протягом червня-липня до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від відокремленого структурного підрозділу «Дніпровський районний відділ ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ України» тричі надходили повідомлення про виявлення холероподібних вібріонів у пробах води річки Кільчені, відібраних у зоні відпочинку міста Підгородного Дніпровського району.

У червні поточного року холероподібний вібріон виділено у пробі води, відібраної у тому ж місці. Про результати досліджень та про необхідність вжиття невідкладних заходів поінформовано Підгородненську міську раду.

Відомо, що на території населених пунктів Дніпровського району та Підгородненської міської ради немає офіційно визначених місць масового відпочинку на водних об’єктах.

На відміну від холерних холероподібні вібріони не є збудниками холери, проте можуть викликати як поодинокі випадки, так і спалахи гострих кишкових інфекцій (за типом харчових токсикоінфекцій). Холероподібні вібріони поширені у відкритих водоймищах, які є для них природним середовищем існування. Факторами передачі інфекції можуть бути вода відкритих водоймищ, риба, креветки, молюски тощо.

Інкубаційний період при захворюваннях, що викликані холероподібними вібріонами, триває від 2-3 годин до 5 днів, найчастіше 1-2 дні.

У більшості осіб (90%) хвороба починається раптово з підвищення температури, з’являється озноб, загальна слабкість, головний біль, біль у м’язах та суглобах, біль у животі, нудота та блювота, пронос. Проте хвороба у більшості пацієнтів має легкий перебіг.

Збудниками ж холери є холерні вібріони. Холера — це гостра діарейна інфекція, що виникає при вживанні харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини. Джерелом збудника інфекції є людина ‒ хворий або носій вібріонів. Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 днів. Хвороба, зазвичай, починається гостро. Характерними симптомами холери є частий пронос, що призводить до різкого зневоднення організму, випорожнення дуже рідкі, можуть мати білий колір і нагадувати «рисовий відвар». Через втрату з рідиною мікроелементів з’являються м’язові судоми. Загострюються риси обличчя, синіють губи і вушні раковини, з’являється задишка і різка слабкість. Температура тіла залишається нормальною або навіть знижується. Шкіра втрачає пружність, легко збирається в складки і дуже довго розправляється, а шкіра стоп і рук стає зморшкуватою (так звані «руки прачки»). При ранній діагностиці й правильному лікуванні холера виліковна.

Холерний вібріон може зберігати життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі - протягом 2-5 днів, на поверхні плодів і овочів в умовах сонячного освітлення - впродовж 8 годин, при низьких температурах та у морській воді - до 2 тижнів і більше, у кишечнику окремих річкових та морських тварин - до декількох місяців. Під час кип’ятіння холерний вібріон гине протягом хвилини, є малостійким до висушування, до прямого сонячного опромінення, є надзвичайно чутливим до дії звичайних дезінфектантів.

З метою профілактики захворювань на будь-які кишкові інфекції необхідно дотримуватись таких правил:

• не купувати продукти харчування у місцях стихійної торгівлі, зокрема рибу;
• не купатися у місцях, які офіційно не визначені як зони масових відпочинків на водних об’єктах та якщо на березі встановлено попереджувальні таблички про заборону купання;
• не використовувати воду водоймища для пиття, миття посуду, овочів та фруктів; намагатися не ковтати її під час купання;
• дотримуватися правил особистої гігієни, ретельно мити руки перед їдою чи готуванням їжі, після відвідування туалету;
• для пиття й приготування їжі використовувати воду з централізованих джерел після кип’ятіння або фасовану питну воду промислового виготовлення;
• мити овочі й фрукти перед вживанням;
• піддавати ретельній термічній обробці продукти при приготуванні їжі.