Українська кукурудза почала втрачати конкурентність на зовнішніх ринках через високий ціновий рівень

КУКУРУДЗА
Глобальний ринок кукурудзи перебуває у фазі технічного відновлення після січневого зниження. Підтримку CBOT отримує за рахунок short covering та відносної дешевизни американської кукурудзи проти сої, однак фундаментально потенціал зростання залишається обмеженим високими світовими запасами. Південна Америка формує змішаний фон: стрес посівів в Аргентині частково нівельований опадами, тоді як Бразилія входить у фазу активної safrinha без критичних ризиків. Загалом зовнішній ринок підтримує ціни, але без чіткого сигналу для агресивного руху вгору на Чикаго.
На цьому фоні внутрішній український ринок у січні отримав сильніший імпульс. Комбінація погодних логістичних ускладнень і сезонної схильності цін до укріплення стала ключовим каталізатором зростання. Подорожчання, за класичною моделлю, призвело до подальшого скорочення пропозиції: фермери, які й без того були малоактивними, ще більше стримали продажі. Водночас українська кукурудза почала втрачати конкурентність на зовнішніх ринках через високий ціновий рівень. Додатковим стримуючим фактором для покупців стало накопичення понад 500 тис. т кукурудзи у залізничних вагонах на підходах до портів, що формує товарний комфорт на 5-10 днів.
Експорт кукурудзи у січні 2026 року склав 2.693 млн. тонн проти 2.173 млн. тонн у грудні (+520 тис. т м/м). Кумулятивно за період жовтень-січень експорт досяг 6.892 млн. тонн, що залишається недостатнім для комфортного балансу та сигналізує про потенційні залишки наприкінці сезону на рівні близько 5 млн. тонн. Структура експорту диверсифікована: ключові напрямки – Туреччина, Італія, Іспанія, Єгипет, Туніс та Нідерланди, при цьому Італія зберігає статус стратегічного ринку ЄС.
Цінова динаміка підтверджує напружений баланс попиту й пропозиції. За індексом SPIKE ціна кукурудзи CPT Одеса зросла з $209 станом на 30.01 до $213 на 06.02 (+$4). Ринок залишається порт-орієнтованим, тоді як західний напрямок FCA працює точково під окремі програми обсягом 100-150 тис. т на місяць. Попит на кордоні здебільшого закритий, а італійський ринок уже торгує пізню весну та літо.

ПШЕНИЦЯ
Глобальний пшеничний ринок демонструє короткострокове пожвавлення за рахунок short covering, однак без зміни базового балансу. російський фактор залишається ключовим: рф продовжує вигравати тендери в регіоні MENA, обмежуючи ціновий потенціал інших експортерів. Світовий попит залишається фрагментованим і ціново чутливим.
Внутрішній український ринок пшениці перебуває під тиском, попри незначне зростання цін. На фоні ймовірних, але до кінця не визначених погодних ризиків для озимини більшість трейдерів активізували продажі, намагаючись реалізувати залишки поточного сезону. Для значної частини цього обсягу поточний період може стати останнім вікном можливостей, оскільки сезон, за оцінками, може завершитися із залишками не менше 4 млн. тонн невивезеної пшениці. Це не формує підтримки для цін на новий урожай і закладає додатковий тиск у наступний маркетинговий рік.
Експорт пшениці у січні склав 449 тис. т проти 619 тис. т у грудні (-170 тис. т м/м). Кумулятивно за період липень-січень експорт досяг 8.27 млн. тонн, що відображає складну зовнішню кон’юнктуру. У структурі січневого експорту домінували Алжир, Єгипет, Ємен, Туніс та Іспанія, при цьому понад 97% обсягів традиційно пройшли через морські порти.
Цінова картина залишається інертною. За індексом SPIKE продовольча пшениця 11.5% CPT Одеса зросла з $210 до $212, фуражна – з $205 до $208, що відображає звуження спреду. Конкуренція з кукурудзою стримує кормовий попит, а російська пропозиція задає верхню межу ринку на продовольчу пшеницю. Пшениця залишається ринком коротких вікон можливостей, а не стійкого тренду.

СОНЯШНИК
Світовий ринок рослинних олій цього тижня перебував під тиском: пальмова олія на Bursa Malaysia знижувалася, соєва олія на CBOT залишалася волатильною, що формувало стриманий зовнішній фон. Водночас соняшникова олія виглядала відносно стабільною – FOB Північна Європа утримується в діапазоні $1'460-1'465 на березень-квітень, із локальним укріпленням окремих періодів постачання. Соняшникова олія в ЄС зберігає премію до соєвої та пальмової, тоді як зростання в соєвому комплексі обмежене слабкістю пальми та високими світовими запасами. Це формує нейтральний зовнішній фон без різких цінових імпульсів і не створює простору для суттєвого зростання цін.
На внутрішньому ринку України виробники наприкінці січня – на початку лютого поводяться стримано, обмежуючи продажі. На цьому фоні більшість переробників завчасно закрили свої потреби на поточний період. Водночас окремі заводи фрагментарно почали підкуповувати сировину, сплачуючи $700-710 з доставкою на завод залежно від якості та регіону. При цьому середня ціна на заводи за SPIKE Index у перерахунку CPT Одеса залишалася без змін на рівні $694 з ПДВ.
Експорт насіння соняшника залишається мінімальним, оскільки внутрішня переробка активізувалася у закупівлях. Основний експортний фокус у соняшниковій олії та шроті продовжує поступово зміщуватися з портів на сухопутні напрямки.

РІПАК
Світовий ріпаковий комплекс отримав підтримку на тлі погодних ризиків для озимого ріпаку в Європі, а також переорієнтації канадських продуктів переробки каноли на альтернативні ринки. Це активізувало закупівельну активність європейських, насамперед німецьких, заводів.
Ринок швидко відреагував: ціни з доставкою на заводи Німеччини зросли до рівня +25 €/т до травневого MATIF залежно від місяця поставки. У перерахунку це близько €510 delivered за базис 40% олії з додатковою премією за вищу олійність. Залишки українського ріпаку, що зберігаються у виробників, почали активніше пропонуватися на експорт.
У січні експорт ріпаку та продуктів його переробки залишався високим, підтверджуючи поступове скорочення внутрішніх запасів у середині сезону.

СОЯ
Глобальний соєвий комплекс демонструє спроби укріплення на фоні технічного відскоку та очікувань можливого звуження балансу, однак тиск з боку Південної Америки та слабкої пальмової олії обмежує потенціал зростання. CBOT отримав імпульс на фоні short covering і очікувань активізації попиту з боку Китаю. Соєва олія, попри загальну слабкість рослинних олій, у Європі перейшла до зростання: FCA Гамбург піднявся до €1'135 на березень (+15) та €1'115 на квітень (+10).
В Україні ринок сої залишається змішаним. Експортна ціна CPT Одеса на ГМО-сою утримується на рівні $435 (без змін за тиждень), тоді як ціна переробки з ПДВ зросла до $472 (+1). Окремі партії ГМО-сої періодично реалізовувалися під "гарячі" експортні контракти в портах за цінами до $445 CPT, однак попит залишається обмеженим, а торги – помірними. Фермери продають стримано, переробники зберігають стабільний, але не агресивний інтерес.
Експорт соєвих бобів у січні склав 226 тис. т, що дещо вище грудня, при цьому основні обсяги традиційно були спрямовані до ЄС. Експорт соєвої олії знизився до 35 тис. т проти 53.9 тис. т у грудні, тоді як експорт соєвого шроту склав 110 тис. т.

SPIKE BROKERS