Логістичний колапс: елеватори повні, а на кордоні черги зерновозів

Лариса Шара 30.05.2022 71
Логістичний колапс: елеватори повні, а на кордоні черги зерновозів

Елеватори України заповнені надлишковим зерном. Проблему може вирішити тільки розблокування портів. Альтернативний експорт суходолом не є ефективним. Зерновози стоять у тижневих чергах на кордоні з ЄС.

Логістику зерна представники агрохолдингів, Укрзалізниці, Асоціації елеваторів обговорювали 25 травня в рамках онлайн-конференції «Ефективний елеватор у період воєнного стану».

Сергій Щербань, керівник елеваторного напрямку Solagro, розповідає:

«Сьогодні руйнуються та грабуються елеватори. Раніше ми турбувалися, як будемо сушити зерно через дорогий газ, та війна поставила нові питання, хоча восени все рівно прийдеться вирішувати і проблему сушки зерна. У довоєнні часи ми закінчували сезон на порозі нового врожаю. Наші підприємства сьогодні зберігають зерно, проте до війни ми мали оберт, постійно ворушили зерно, баланс продукції зберігався, але відбувався постійний рух, а зараз це неможливо. Знаю елеватор на Харківщині, який три місяці перебуває без електроенергії. Зерно там не рухається, а скоро новий врожай».

Для адаптації до нових умов елеватори вживають певних заходів на місцях. В свою чергу агропідприємства прокладають нові логістичні шляхи через кордон для розширення «вузького горла» експорту через ЄС. Найбільший потік зерна спрямовано на один з найпотужніших європейських портів Констанца у Румунії. Проте головні проблеми з експортом починаються одразу при перетині кордону.

Європейська інфраструктура технічно не готова до перевалки українських обсягів зерна

Укрзалізниця сьогодні готова транспортувати набагато більше зерна, ніж вона це робить. По території України — без обмежень. А далі ЄС не в стані перевалити наші вантажі, оскільки европейська залізниця не була розрахована на великі обсяги перевезень, як і більшість європейських портів.

Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці», розповідає:

«До війни ми возили по 4 млн тонн в напрямку морських портів. З окупацією всі порти заблоковані. В робочому стані зараз 4 порти на Дунаї: Рені, Ізмаїл, Кілія, Усть-Дунайський. Разом вони складають десяту частину перевалочних українських потужностей, вони не є порятнуком. Головне навантаження лягло на суходіл. Маємо 13 прикордонних переходів на заході. Через них можемо передавати 4022 вагони, але передаємо лише 2000 вагонів вантажів, з яких — 357 вагонів зерна. Плануємо вийти на 500−700 вагонів зерна на добу, але більше 1,5 млн тонн зерна ми не перевалимо залізною дорогою».

Укрзалізниця має «стелю» перевезень, оскільки є різниця у ширині колеї між ЄС та Україною. В результаті вагони зупиняються і після кордону рух відновлюється у двох варіантах: аюо перевантажується зерно до європейсього вагону, або «перевзувається» український вагон. Останій варіант також має обмеження, бо кожний маршрут потрібно погоджувати з ЄС, і не завжди є можливість для проїзду габаритних українських вагонів. Стримує рух і необхідність фітоконтролю. Три переходи взагалі не займаються зерном — по одному в Польщі, Румунії та Словаччині, бо в них взагалі немає фітосанітарних постів.

Валерій Ткачов рекомендує звернути увагу на малозадіяні переходи «З 13 прикордонних переходів тільки 5 максимально задіяні, решта — недовантажені. Тож бізнесу слід прокладати нові логістичні ланцюги. Якщо будуєте свою логістику, то починайте з кінцевої точки призначення. Спочатку знайдіть місце, де будете перевантажувати. Якщо знайшли квоту по перевалці, тоді вже звертайтеся до Укрзалізниці - і ми погодимо подачу на вказаний стик», — каже він.

Через неспроможність ЄС приймати великі обсяги, сьогодні на кордоні чималі черги з вантажами, включаючи зерно.

«Сьогодні у нас в завантаженому вигляді 35 543 вагони стоять на кордоні, з них зерновозів — 8356 в черзі на перетин кордонів. Як вже йшлося, за добу можемо перевалити 357 вагонів, тож черга сформована на 20 діб наперед. Проблема не в Укрзалізниці, а в тому, що ЄС не здатна прийняти ці обсяги. Наші аграріїі найчастіше хочуть відвезти зерно на румунський порт Констанца, там 3727 вагонів стоять, а беруть 41 вагон на добу, тож черга вже на 90 діб. Є перевантажені стики, і коли ми бачимо чергу у 25−90 днів, то забороняємо вантажити, нормальною є черга 5−12 днів», — додає Валерій Ткачов.

Річкою не повезеш

Один з найкрупніших виробників і трейдерів зерна, компанія «Нібулон» вирізнялась поміж інших агрокомпаній наявністю не лише морського, а й річкового флота. В умовах війни постраждали обидва.

Заступник генерального директора по взаємодії з органами влади «Нібулон» Михайло Різак відзначає:

«Маємо 12 річкових елеваторів та широку лінію елеваторів із залізничним сполученням. Оскільки Каховський шлюз заблокований через окупацію, річка Дніпро зупинила судноплавство, також зупинені перевезення по Південному Бугу. Щоб збільшити вантажопотік по Дунаю, потрібно ще водопоглиблення до 8,23 метрів».

Україна отримує збиток від зростання світових цін на зерно, втрати до 20%, а інші країни, у тому числі агресор, заробляють. «Звертаємося до світової спільноти, щоб розблокувати порти. Зараз завдання — не в прибутки вийти, а уникнути збитків через логістику, 95 процентів наших постачальників — реальні аграрії», — додав Михайло Різак.

Навіть якщо будуєш нові елеватори у війну, без портів ніяк

В агрохолдингу «Епіцентр Агро» також нарікають на логістику. Сергій Нижник, керівник служби зберігання зерна Епіцентр Агро каже: «Наш бізнес зосереджений на Правобережжі, всі елеватори працюють. Нагальна проблема — логістика. Щодо цього, то маю песимістичний прогноз. Порти Рені та Ізмаїл забиті. Румуни не можуть „розпихати“ зерно, не вистачає техніки. На сьогодні повний колапс у логістиці. Ми не вийдемо з нього, поки не закінчиться війна, або поки не будуть досягнуті домовленості по портам».

Епіцентр Агро не зупинив будівництво нових елеваторів з огляду на війну. «Ми єдиний холдинг, який продовжує будівництво, 120 і 160 тис тонн — будуємо два елеватори на заході із зберіганням на 120 тис. тонн та на 160 тис. тонн. Вирішили не зупинятися, щоб хоч себе забезпечити. До того ж в нас і невеликі фермери зберігають зерно, і холдинг — відмовити не можемо», — каже Сергій Нижник.

Возити зерно Європою — задоволення не з дешевих. «Європейська дорога нам коштує половини вартості товару: везли кукурудзу по 450 доларів за тонну, зверху заплатили ще 190 доларів на тонні. Перспективи без портів я не бачу. А наші автомобілі стоять на кордоні по 5−7 днів», — додає Сергій Нижник.

З червня ситуація може ще погіршитися, оскільки Європа почне возити власне зерно. На сьогодні ж українські можливості - це 600−800 тис. тонн на місяць портами, 1,5 млн тонн залізницею, ще 600 тис. тонн автомобільним транспортом. Максимально Україна зможе експортувати 3 млн тонн, а до війни цей показник складав 5−7 млн тонн щомісячно. За таких темпів новий врожай буде складно вивозити.

 

За метеріалами інтернет-видань


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Коментарі (0)


Новини ОТГ