Для плодоовочевого бізнесу найбільші втрати дедалі частіше формуються не в полі, саду чи теплиці, а після збору врожаю – у сховищі, холодильнику, зоні доробки та логістичному ланцюгу. Саме тут продукція втрачає товарний вигляд, скорочується строк реалізації, зростає ризик грибкових уражень, мікробного забруднення та поширення шкідників, пише SEEDS.
Для України ця проблема вже давно вийшла за межі окремих господарств, за аналітичними даними Міністерства економіки України близько 35% овочів не доходять до споживача через псування під час зберігання або транспортування, тоді як дефіцит сучасних овочесховищ перевищує 1,1 млн тонн, а через війну було втрачено понад 281 тис. тонн потужностей одночасного зберігання.
У ширшому контексті це лише частина глобальної проблеми. За даними аналітиків EastFruit, післязбиральні втрати фруктів та овочів можуть сягати 40-60% саме через брак оснащених сховищ і слабку інфраструктуру доробки. Для ринку це означає дуже просту річ: навіть якісно вирощена продукція не гарантує комерційного результату, якщо підприємство не контролює середовище зберігання, санітарний стан приміщень і фітосанітарні ризики після збору врожаю.
Читайте також: Питання біобезпеки складів та сховищ – це не тільки про санітарію, а й про репутацію та прибутки
Ще кілька років тому дезінфекція сховищ, холодильних камер чи виробничих зон у багатьох компаніях сприймалася радше як технічна рутина або санітарний обов’язок. Сьогодні ситуація змінюється. Плодоовочевий сектор дедалі чіткіше бачить, що втрати виникають не лише тоді, коли партія повністю списується. Значно частіше бізнес втрачає гроші поступово: продукцію доводиться швидше продавати, реалізовувати через менш прибутковий канал, додатково сортувати або знижувати ціну через скорочення строку зберігання і нерівномірність якості.
Особливо чутливими до цього є сегменти з високою вартістю одиниці продукції та жорсткими вимогами покупця – яблуко, ягода, тепличні овочі, цибуля, картопля, насіннєвий матеріал, продукція для ритейлу чи експорту. У цих категоріях навіть локальна проблема у сховищі або холодильнику швидко переходить у площину маржі, претензій з боку покупця та репутаційних ризиків для постачальника.
«Для плодоовочевого бізнесу найбільша помилка – інвестувати у вирощування, але недооцінювати етап після збору. Саме у сховищі, холодильнику чи зоні доробки часто починаються втрати, які потім списують на ринок, логістику або сезон», – говорить експерт ринку біобезпеки, директор компанії FG Group Олексій Жук, коментуючи зміну підходів до післязбиральної біобезпеки.
На цьому тлі ринок дедалі уважніше дивиться на спеціалізовані рішення для дезінфекції простору та контролю шкідників у післязбиральній інфраструктурі. Один із гравців цього сегмента в Україні – FG Group, яка працює з рішеннями для обробки сховищ, холодильних камер, теплиць, виробничих і допоміжних приміщень. FG Group – виробник сучасних дезінфікуючих засобів і пестицидів з ключовими ефективними продуктами такими як FUMITE OPP, Actellic і Pirimor. FUMITE OPP – це димова шашка для дезінфекції приміщень; Actellic – це фосфорорганічний інсектицид широкого спектра дії на основі піриміфос-метилу; Pirimor – інсектицид на основі піримікарбу.
Для плодоовочевого сектору особливо важлива саме логіка дезінфекції закритого простору. Проблема рідко обмежується тільки “видимими” поверхнями. Основні ризики часто концентруються в вентиляційних каналах, стиках конструкцій, за обладнанням, у верхній частині камер, у щілинах, технологічних нішах і тих зонах, де накопичується волога, органіка та залишкове мікробне навантаження.
Саме тому ринок поступово відходить від формального підходу до більш технологічного: важливим стає не сам факт обробки, а здатність рішення охопити весь об’єм приміщення.
У цьому контексті FUMITE OPP виглядає релевантним саме для післязбиральної інфраструктури. Ця димова шашка ефективна проти бактерій, цвілі та вірусів, а також як рішення, що створює сухий дезінфікувальний дим для обробки приміщень. Для бізнесу це важливо не як формальна перевага препарату, а як практичний спосіб знизити ризик того, що приміщення перед новим циклом завантаження буде підготовлене нерівномірно.
«Сьогодні біобезпека для виробника – це не формальна санітарія. Це питання збереження якості, довшого періоду реалізації продукції, меншої кількості рекламацій і стабільнішої роботи з покупцем. Чим дорожча продукція і чим довший її шлях до ринку, тим більшою стає ціна помилки в післязбиральній інфраструктурі», – зазначає Олексій Жук.
Окреме питання – це контроль шкідників у теплицях, виробничих приміщеннях і суміжних складських зонах. У таких умовах локальна проблема рідко залишається локальною: якщо її недооцінити на ранньому етапі, вона швидко переходить у системний тиск на культуру, продукцію або складський простір.
Для таких задач FG Group має в лінійці Pirimor, який компанія описує як інсектицид на основі піримікарбу, та Actellic, який застосовується проти широкого спектра шкідників. Ринок шукає не “один універсальний препарат”, а рішення під конкретні виробничі сценарії: окремо для дезінфекції простору, окремо для контролю шкідників у закритих приміщеннях, окремо для більш адресної роботи у вегетаційних чи тепличних системах.
«Ринок усе більше запитує не просто препарати, а рішення під конкретні задачі: для дезінфекції сховищ, для контролю шкідників у закритих просторах, для теплиць, холодильників і післязбиральної інфраструктури. Саме такий підхід дає агробізнесу не разовий ефект, а керовану систему захисту», – зазначає Олексій Жук.
Для України 2026 року ця тема має ще глибший економічний зміст. Через війну, руйнування частини інфраструктури, ускладнену логістику та дефіцит інвестицій багато операторів фактично працюють у більш жорстких умовах, ніж їхні конкуренти в ЄС. Це означає, що ефективність вже наявних сховищ, холодильників, сортувальних приміщень і транспортних контурів доводиться підвищувати не тільки за рахунок капітальних інвестицій, а й за рахунок точнішого управління ризиками. І саме тут дезінфекція, контроль шкідників та санітарна підготовка об’єкта перестають бути другорядною функцією. Вони стають частиною економіки зберігання.
Біобезпека прямо впливає на здатність зберегти якість, довше утримати продукцію в комерційно привабливому стані, зменшити приховані втрати й упевненіше працювати з більш вимогливими покупцями. Що вищою є вартість продукції, що довшим є ланцюг реалізації і що жорсткішими стають вимоги до однорідності партії, то важливішою стає системна підготовка післязбиральної інфраструктури.
«Правильна біобезпека – це один із найреальніших інструментів захистити продукцію, зменшити втрати та зберегти власну маржу», – підсумовує Олексій Жук.