Споживча панорама: поїмо і карася замість тунця. А також про хитро законсервований обман

Олена БЕГМА.

Поїмо і карася замість тунця

ПОЛЬСЬКІ протести на кордоні з Україною спричинили перебої у постачанні імпортних харчів. Поменшало риби (мороженої, виловленої у скандинавських країнах), морепродуктів, макаронних виробів, борошна, екзотичних фруктів (хурма), кисломолочних продуктів (тверді сири і йогурти), солі, чаїв, шоколаду, які донедавна великими партіями ввозилися до нас саме з Польщі, і здебільше це була тамтешня продукція. І якщо солі чи макаронів, як запевняють експерти, у нас великі запаси, то риби лососевих порід і тунця, а також хурми у крамницях і на базарах значно поменшало.

У торгових мережах підняли ціни на ряд імпортних продуктів, які в нас не виробляються, втім, не набагато — на 3-5%. Кажуть, зробили це через подорожчання логістики, адже тепер багато вантажів із харчовою продукцією доводиться доставляти в Україну манівцями — через Румунію, Словаччину, Чехію. Тим часом українці не квапляться розкуповувати продукти, що подорожчали, адже їх відсутність не є критичною. До того ж брак тепличних огірків і помідорів швидко перекрили вітчизняні агропідприємства.

_{Мобільні оператори у великих плюсах}

ЯКОГО Б віку ви не були та де б не жили, шановні читачі, але практично в кожного сьогодні є мобільний телефон або смартфон… За підсумками минулого року всі українські мобільні оператори показали зростання прибутків. Так, за даними «Форбс», найбільший виторг мала компанія Lifecel— третій за величиною український мобільний оператор з 9,1 млн абонентів. У 2023-му її чистий прибуток становив 11,7 млрд грн, що на 24,4% більше, ніж було позаторік. За час війни Lifecelпобудував та відновив 6500 базових станцій.

У другого за кількістю абонентів мобільного оператора «Vodafone Україна» виторг за підсумками 2023 року склав 20,2 млрд грн, що на 7,45% більше, ніж позаторік. Vodafone запустив у війну понад 5000 базових станцій.

Виторг Київстару зріс на 6,8% — до 33,1 млрд грн, навіть попри те, що торік у грудні компанія пережила масштабну кібератаку, внаслідок якої абоненти цього оператора приблизно дві доби не могли скористатися послугами мобільного зв’язку та доступом до Інтернету. Відтак Київстар заявив, що скасовує наступну планову плату за тариф для користувачів. Це обійшлося компанії у 100 млн доларів.

_{В якій ціні овочі з борщового набору?}

СКІЛЬКИ коштують зараз у ваших краях овочі з так званого борщового набору? Згідно з даними моніторингу AgroTimes, протягом останнього тижня «просіли» ціни на картоплю та капусту. Так, на найбільшому на Заході України гуртовому ринку сільськогосподарської продукції «Шувар», що у Львові, картоплю можна купити по 13-15 грн/кг, а білокачанну — по 6-10 грн/кг. Нагадаємо, ми писали, що картопля почала дешевшати, бо фермери, які затримували її продаж у надії на вищі ціни, стали реалізовувати свої запаси через швидке зниження якості бульб на зберіганні. Тим часом на гривню подорожчали буряки — до 13-15 грн/кг і цибуля вищого сорту — до 13-15 грн/кг.

_{Хитро законсервований обман}

КУПИВШИ бляшану баночку консервів із написом великим літерами «Сардина», можна натрапити на такий собі хитро законсервований обман, який нам завозять із Латвії. Бо замість сардин у банці насправді виявляється значно дешевша риба — оселедець. Причому, як з’ясували журналісти-розслідувачі з інформаційної компанії «ТСН.Тиждень», ці фальсифіковані консерви виробляються виключно для України. Розпізнати обман іще в магазині вдасться тому, хто зможе прочитати написаний дрібним шрифтом склад продукту. У ньому зазначено латиною Сlupea harengus («клюпеа харенгус»). А це якраз і є в перекладі «оселедець атлантичний».

Річ у тому, що оселедець і сардина, хоч і далекі родичі, та й схожі зовні, — це різні риби. Власник латвійської компанії з виробництва консервованої риби Інгус Вацкаганц, до якого звернулися українські журналісти за роз’ясненням, визнає: «Це різні види риб». Однак наполягає: «Ми використовуємо балтійську сардину». Але ж у Балтійському морі сардина взагалі не водиться! Сардина — це риба з теплих вод Атлантики, плаває вона вздовж узбережжя Африки, Мексики, Венесуели і Середземномор’я. А оселедець — мешканець північних вод Атлантичного океану, від Норвегії до Гренландії, а також Північного й Балтійського морів.

На жаль, в Україні такого поняття, як підробка, наразі де-юре не існує, бо нема закону про фальсифікат. Тому, зробивши з оселедця сардину, виробник чи імпортер може отримати покарання виключно за неправильне маркування. А поки закони нас не захищають від підробки, маємо захищатися самі. Звертайте увагу на маркування. Якщо на етикетці з баночкою «Сардина» у складі продукту значиться просто «риба» чи її назва латинською (як-от Clupea harengus), знайте: перед вами законсервований обман.

_{I сальця прикупити б до столу}

ПІСЛЯ невеликого подорожчання в лютому березневі ціни на сало потішили шанувальників цього «стратегічного» українського продукту. Зокрема, нині домашнє сало на базарах продають у середньому по 239 гривень за кілограм, хоч ще місяцем раніше відпускали по 257,67 гривні. Таким чином, різниця у ціні за період від лютого по сьогодні становить 18,67 гривні. Водночас вартість солоного сала залишається стабільною протягом трьох місяців поспіль. Нині його відпускають пересічно по 242,80 гривні.

_{А ви чули про е-гривню?}

НАЦІОНАЛЬНИЙ банк розробляє впровадження е-гривні (тобто електронної) для деяких платіжних операцій, зокрема у банківській сфері та торгівлі. Наразі триває пошук розробника технологічного рішення для реалізації пілотного проєкту, повідомив директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін. «Е-гривня не стане заміною вже наявних форм грошей, а лише доповнить готівкову та безготівкову форми гривні. Тож користувачі матимуть змогу без обмежень обирати, якою формою гривні (готівковою або безготівковою, у тому числі е-гривнею) здійснювати розрахунки. Попереднє тестування допоможе НБУ прийняти рішення про доцільність широкомасштабного випуску е-гривні в Україні. На сьогодні початок пілотного проєкту заплановано на другу половину 2024 року», — поінформував чиновник.

_{Термін придатності досить умовний}

КУПУЮЧИ будь-який харчовий продукт, ми передовсім хочемо упевнитись у тому, що він свіжий і доброякісний. Зазвичай термін придатності зазначається на упаковці. Тож багато хто просто покладається на вибиту на ній кінцеву дату споживання. Втім, зауважують експерти, не все так просто, адже, згідно з чинним законодавством, ці етикетки, за винятком хіба що дитячих сумішей, насправді не є показником 100-відсоткової безпечності продукту. Вказана гранична дата призначена тільки для того, щоб вказати, коли саме продукт матиме найліпші смакові властивості.

Замість цього набагато корисніше шукати ознаки псування. Звичайно, якщо є така можливість. А зазвичай вона є. Дивний або неприємний запах, смак, колір чи текстура є найкращими індикаторами потенційної небезпеки. І в наших крамницях та на базарах, на жаль, все ще можна натрапити на харч, який уже годилося б прибрати з полиць, хоча, згідно з етикеткою, термін придатності ще не минув. Трапляється також, що спритники продавці на упаковці навіть перебивають дати на нові або ж заклеюють їх новими стікерами з датами. Так що будьмо уважними та обережними.

     Всеукраїнська газета захисту інтересів і прав селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ"