Новий трудовий Кодекс від уряду: отож що день прийдешній нам готує

Олена КОЩЕНКО.

Міністерство економіки підготувало й оприлюднило проєкт нового Трудового кодексу України (ТКУ). Що чекає на працівників та роботодавців у разі його ухвалення?

_{Правова спадщина понад піввікової давності}

ДО СЬОГОДНІ в Україні функціонує Кодекс законів про працю (КЗпПУ), ухвалений ще 53 роки тому, 1971-го. І хоча відтоді майже в кожну його статтю вносилися зміни з метою осучаснення, навіть такий юридично «латаний-перелатаний» КЗпПУ залишається застарілим.

Як сказано у пояснювальній записці до документа, необхідністю реформи є не лише адаптація законів до сучасних викликів та динаміки ринку праці, а й передбачення в національному трудовому законодавстві положень міжнародних правових документів, зокрема й актів ЄС, які є обов’язковими для України на шляху до євроінтеграції.

У проєкті нового ТКУ 40 годин на тиждень залишають базовим робочим часом. Меншим на чотири години він є для молоді у віці 16-18 років.

Разом із тим документ передбачає чимало новацій. Серед них — скорочений до одного місяця випробувальний термін. У кодексі прописано, що працівник може відмовитись виконувати свої обов’язки, якщо заробітна плата не виплачується вчасно або не у повному обсязі. Передбачене і право роботодавця збирати інформацію про працівника, який влаштовується на роботу. Нарешті легалізують різноманітні форми зайнятості, більше не потрібні будуть паперові трудові книжки… Зупинімося на деяких із запланованих нововведень докладніше.

_{Письмовий договір — першооснова}

ЗГІДНО з чинним КЗпПУ, трудовий договір укладається зазвичай у письмовій формі, але допускається можливість і в усній. Тим часом проєктом Трудового кодексу України передбачено, що кожний новий працівник має бути обізнаний зі своїми правами та обов’язками неодмінно у письмовій формі. А трудовий договір, укладений в електронному вигляді, вважатиметься дійсним, якщо він буде підписаний електронним підписом. Крім того, сторони мають право розтлумачити умови трудового договору, що оформ-люватиметься у вигляді додатку до нього. Відтак у разі виникнення будь-якого спору між працівником та роботодавцем перший і другий зможуть належним чином захистити свої інтереси.

Водночас проєкт передбачає можливість укладення значно більшої кількості видів трудових договорів, що дасть змогу легалізувати різні форми зайнятості. Це може бути і безстроковий договір, і строковий, і винятково про сезонну роботу, і договір із нефіксованим робочим часом, й учнівський, і договір із домашнім працівником, а також про дистанційну, надомну роботу…

Норма, яка вільно дозволяє всім роботодавцям укладати строкові трудові договори, все ж викликає певні перестороги в експертів. Це означає, що при прийнятті на роботу людину через обумовлений у документі час або звільнять, або продовжать із нею співпрацю. Тобто працівник фактично залежатиме від роботодавця, від того, як той до нього ставиться не тільки з точки зору професійних навичок, а й суб’єктивних особистих факторів. Тому міжнародна організація праці наголошує на тому, що строкові трудові договори мають бути прописані в ТКУ радше як виняток, а не як правило.

Трудовий договір із домашнім працівником є новим для трудових відносин в Україні. Так, проєкт кодексу визначає, що це фізична особа, яка займається домашньою працею «у межах трудових відносин із роботодавцем, членом домогосподарства». Простіше кажучи, вперше йдеться про можливість офіційного працевлаштування покоївок, кухарів, садівників, доглядальників за членами родини тощо. Такі працівники користуватимуться всіма правами та гарантіями, передбаченими трудовим законодавством, зокрема щодо безпечних та здорових умов праці, відпустки. Трудовий договір із домашнім працівником може передбачати можливість платного чи безоплатного надання йому житла роботодавцем. До речі, проєкт Кодексу забороняє роботодавцям вимагати від працівників передавати їм на зберігання паспорти, що подекуди досі практикується.

У разі ухвалення документа встановлюється визначення таких трудових договорів, як надомна (домашня) та дистанційна робота. Перший укладається тоді, коли робота виконується працівником за місцем його проживання. При цьому робоче місце працівника є фіксованим і не може бути змінене з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем. Другий укладається у разі, якщо робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці на вибір працівника та з використанням технічних засобів електронних комунікацій…

Загалом працівник може підписати будь-яку кількість угод і працювати на будь-якій кількості робіт. Головне — аби все було легально. Мінекономіки наводить такі розрахунки: лише 11 млн із 20,5 млн українців працездатного віку трудяться офіційно. В уряді сподіваються, що ухвалення нового ТКУ істотно змінить ситуацію. Проте аналітики сумніваються в цьому. Приміром, як стимулювати людей підписувати договори з домашніми працівниками? Зараз ці відносини переважно поза законом, і є імовірність, що українці оберуть економію на сплаті податків, а не добровільну легалізацію. Як бути в цій ситуації, в уряді не пояснюють, мовляв, це завдання податкової реформи.

_{Звільнення з роботи та затримання зарплати}

У ПРОЄКТІ Трудового кодексу значиться, що працівник має право у будь-який час із власної ініціативи розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця не менше ніж за 14 календарних днів у письмовій формі, в тому числі й за допомоги технічних засобів електронних комунікацій. А працівник, із яким укладено строковий трудовий договір на термін до чотирьох місяців, має право розірвати його достроково, попередивши роботодавця за три робочі дні. Як і нині, так і потім при звільненні з власної ініціативи із поважних причин працівник має право розірвати трудовий договір у той строк, про який він просить. Але перелік цих поважних причин буде визначатися не на розсуд самого найманого працівника, а трудовим або колективним договором.

Роботодавець також матиме право ініціювати розірвання трудового договору. Як от «через причини економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру». Про що він повинен у письмовій формі або з допомогою технічних засобів електронних комунікацій повідомити працівника у строк не менше ніж за 60 діб. Якщо ж роботодавець не зможе забезпечувати працівника роботою, через те що внаслідок бойових дій було знищено виробничі потужності або приміщення, то попередити його про звільнення можна буде й за 30 діб.

Передбачено у проєкті нового Трудового кодексу й установлення відповідальності роботодавців у разі порушення строків виплати заробітної плати або невиплати з вини роботодавця належних після припинення трудового договору сум. Так, якщо зарплата затримується більш ніж на п’ятнадцять календарних днів, то роботодавець зобов’язаний буде сплатити працівникові пеню в розмірі 0,05% від суми боргу за кожний день такої затримки. Чинний закон не передбачає такого обов’язку для роботодавців. У разі невиплати належних сум після припинення трудового договору роботодавець зобов’язаний сплатити працівникові пеню в розмірі 0,5% невиплачених сум за кожний день затримки. Наразі закон передбачає, що в такій ситуації підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за увесь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців.

_{Види та тривалість відпусток}

ПРОЄКТОМ ТКУ передбачається оновлення норми стосовно надання відпусток. Зокрема, встановлено такі їх види: щорічні основні, у зв’язку з навчанням, соціальні (у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною), окремо — у зв’язку з народженням дитини, просто відпустка без збереження заробітної плати, а також відпустка працівникам, які мають повнолітніх сина або дочку з інвалідністю із дитинства підгрупи А I групи. Також передбачено, що інші види відпусток можуть встановлюватися трудовим договором.

При цьому щорічна основна оплачувана відпустка буде надаватися працівникам тривалістю не менш ніж 28 календарних днів за кожний відпрацьований рік, який відраховується з дня укладення трудового договору. Сьогодні, між іншим, мінімальна тривалість щорічної відпустки в Україні становить 24 дні.

Збільшенню часу відпустки зрадіють наймані працівники, але аж ніяк не роботодавці, яким доведеться оплачувати ще чотири «зайвих» дні. Цю норму, кажуть, скопійовано з Європейської соціальної хартії та інших міжнародно-правових актів. Дехто вважає, що це позитивне явище. Вочевидь, так. Проте з огляду на тяжке соціально-економічне становище України можна і не погодитися зі збільшенням часу для відпочинку українців, які, крім основної щорічної, матимуть додаткові та соціальні відпустки. «Якщо підрахувати, скільки часу на рік людина в Україні відпочиває разом з вихідними та святковими днями, то складається дивне враження спокою і добробуту. Країна, яка є міжнародним боржником, нездатним самостійно себе забезпечувати та відповідати за своїми зобов’язаннями перед зовнішніми кредиторами, просто не має права стільки часу відпочивати», — таку думку висловили деякі експерти.

А ось соцвідпустка на дітей, згідно із проєктом, буде надаватися тільки на сім днів замість нинішніх 10. Однак на відміну від теперішніх норм надаватиметься вона вже обом батькам. Відпустку у зв’язку з доглядом за дитиною до трьох років батьки зможуть використовувати одночасно.