Злодії, потвори і запроданці ідуть в атаку

Микола Нечипоренко 09.08.2021

 

І перелік готових сьогодні остаточно знищити будь-кого, хто ще з усіх сил бореться і надіється відродити благополучну й могутню Україну та не дати вимерти її народу, навпаки вернути йому заможність, можна продовжити. Це негідники усіх мастей – пройдисвіти і шахраї, а чи не в першу чергу ненаситні грабіжники до останньої цурки розікрасти ще недавно одну з найбільш багатих держав Європи і всього світу, які уже сьогодні пустили її попідтинню з торбою і простягнутою рукою жебракувати. От, скажімо, якої ви думки, випадково чи ні, що тільки підступним і злочинним методом було пущено у нас ринок землі, як у Дніпрі знайшлися сили, котрі бігом заспішили спаплюжити й розтоптати, змішати з брудом та брехнею, скомпрометувати, якщо і морально не затюкати авторитетного тут в останні літа лідера обласної Асоціації фермерів і приватних землевласників Анатолія Гайворонського? Людину, яка давно не шкодує себе і інших, відстоюючи інтереси передусім селян. Але не тільки їх, а й усіх чесних та порядних людей-істинних патріотів своєї країни. Відповідь на це запитання, здавалося б, лежить на поверхні і зрозуміла кожному, для кого видно, мов на долоні, що у незалежній Україні нині відбувається. Одначе річ то в тім, що зараз на великий жаль у переважаючої більшості українського люду все ще немає повного уявлення, як і чому наша нещодавно горда та сильна Україна справді опинилася нині у становищі майже безнадійної руїни і обікраденої та знекровленої бідністю і злиднями?

Отут і треба згадати ті навмисне у нас забуті слова, які ще відразу після Другої світової війни, у котрій несподівано для багатьох перемогу тоді здобув Радянський Союз, мовив перший у США директор ЦРУ Ален Далес. Він по суті запевнив Західний світ, що недовго одначе СРСР поталанить торжествувати. Ось квіт-есенція промови Далеса:

«Ми кинемо все, що маємо, все золото, всю матеріальну міць і всі ресурси на зомбування й обдурення людей в Совітах. Людський мозок, свідомість людей і там здатні до змін. Посіявши підступні міфи і вигадки та хаос, ми непомітно підмінимо їхні цінності на фальшиві. Ми знайдемо своїх однодумців і прихильників, для них продажних і корисливих, отож а для нас запопадливих помічників і союзників у самій їхній державі. Преса і радіо, література, театр, кіно – все буде зображувати й прославляти найпідліші та найбрудніші, низькі устремління, бажання і почуття. Ми будемо всіляко насаджувати і втовкмачувати у свідомість культ сексу, насильства, садизму, аморальності, зради і плазування перед цінностями наче західного способу життя і західної демократії. В управління ж державою ми внесемо плутанину і підміну справжнього для них на брехливе. Ми будемо непомітно, але вперто і наполегливо, постійно сприяти самодурству і безпринципності чиновників, плодити хабарників та корупціонерів серед них, бандитів та злочинців, з потрухами підкупляти нашими доларами, отаким чином в першу чергу і сприятимемо їм самим руйнувати і розкрадати свою державу. Чесність і порядність будуть висміюватися і нікому не стануть потрібними та ніким шанованими. Хамство й нахабство, цинізм, зрада, брехня і обман, розбещеність і розтління, тваринні інстинкти, настрої і страхи, дурман від алкоголізму і наркоманії – все це ми будемо винахідливо й майстерно та непомітно культивувати».

Ну і так далі. Продовжувати? Ми не станемо зараз навздогін дійсно не випадково відлетілому в небуття Радянському Союзу аналізувати, наскільки вдалося його розхитати і жбурнути таки в хаос і плутанину заокеанським нечестивцям. Справа тепер не в цьому. Бо з розпадом Союзу, як на нас, саме у випадку з Україною сповна та всеціло  і зі згоди її ще перших керманичі-вихідців і випещенців Комуністичної партії західний світ блискуче й остаточно справився із втіленням програми «ідеолога і стратега» знищення цілої і ніби на ті часи непохитної держави Далеса. Вибір же на Україну тепер припав тому, що з одного боку кращої і багатшої серед колишніх радянських республіку, окрім, звичайно, Росії, було не знайти, а з іншого саме в Україні на момент розвалу СРСР і налупилося вдосталь надто зажерливих та загребущих доморощених нечестивців і мерзенних виродків, котрі власними руками й розграбували та грабують досі все те, що майже всі сімдесят літ радянської влади створював наш народ. Налетіли як круки й шакали і заходилися влаштовувати, даруйте, останній день України.

Грабування наростало усі уже тридцять літ незалежності, набуваючи все більшого розмаху і масштабів лихоманки та національної трагедії, сягнувши врешті безпрецедентної в історії людства розправи з великою і могутньою країною. З величчі та могутності України наразі фактично нічого не лишилося. Давайте не повторювати тут те, що у всіх на слуху і на язиках. Тобто нині не про корупцію, казнокрадство і неприховане пограбування багатострадального народу в масштабах усієї України річ. Просто згадайте, скільки корупційних скандалів гучно виникало і незабаром затухало у вищих ешелонах влади. І скільки палаців та маєтків-«хатинок» одначе набудували собі українські наче як державні службовці по світу та його курортних куточках і у всій Європі? Згадайте Тараса Шевченка: «Той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світу зазирає». І далі за текстом: «Чи немає країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину». Тільки ж не поза межами України безчинствує українська підлота – свою державу докрадає.  Адже і не перелічити зараз, скільки рівних Чорноморському флоту підприємств та потужностей безслідно зникло у нас, наче їх і не було?! Вистачило б рідну державу озолотити і до невпізнання облагородити. Тільки ж ніхто з найвищих «державотворців» не розбудовою держави переймався, а зведенням для себе хоромів і маєтків – ось де собака заритий. Як писали Ільф і Петров у «Золотому теляті», коли ми бачимо це нове життя, нам не хочеться посміхатися – нам хочеться молитися. Та навіть і сам пройдисвіт Остап Бендер з приводу тоді, ясна річ, радянського підпільного мільйонера Корейка говорив, що це дивина – він «з таким щастям, і на волі»! Сьогодні новоявлені вітчизняні мільйонери, яких розвелося уже, як дощових черв”яків та хробаків у травні, зі своїми мільйонними статками і не криються. Навпаки, хизуються, вихваляються один поперед одного.

А тепер пильно озирніться навколо себе – у своїх селах-селищах і містах. У які палаци переселилися ваші місцеві чиновники-казнокради і злодії першої по суті категорії? Отож! А у яких іномарках вони і їхні домочадці та діти їздять? А разом з ними, якщо й не попереду них у неймовірних розкошах жирують чи не всі як один стражі правопорядку, а точніше безмірних безпорядків – тобто прокурори і від найбільших до найдрібніших очільники Національної поліції. Зрозуміло, розбагатіли за рахунок розкрадання держави і обкрадання народу на місцях. Перефразовуючи згаданого вище неперевершеного комбінатора Остапа Бендера, можна казати, що вони б «брали та беруть і частинами, та їм треба усе відразу і побільше». Отож Бендера давно і значно перевершили. За принципом «покажіть нам тільки багатого чоловіка, і ми неодмінно віднімемо у нього гроші». Далеко не треба ходити і їздити, здійсніть «екскурсію» лишень навколо Дніпра-обласного центру по мальовничих «курортних» тут зонах. На кожному кроці за високими неприступними парканами «царські палати і села» А в них, як писав знову наш Великий Кобзар, «панства, панства в серебрі і златі, мов кабани годовані – пихаті й пузаті!»

Рейдонули уже так рідну матінку-Україну, що від неї лише тріски навкіл розлетілися та у повітрі закружляло шмаття. А їм все мало і мало. Гадаєте, від того гнуться і пригинаються перед Америкою і тим же Міжнародним валютним фондом, готові брати під козирки буквально усі їхні вказівки і рекомендації, як далі валити і знищувати свою країну та здійснювати повальний геноцид проти її народу, щоб хоч якось рятувати державу? Зовсім ні! Якщо у рідних пенатах мало не все розграбовано, то чом би не розкрадати і подачки благодійників, вихованих на «заповітах» Алена Далеса? О, вихованці останнього пішли ще далі, і вже у відкриту хазяйнують у нас на свій розсуд, заохочуючи вітчизняних запроданців та злодіїв, всю, коротше, нечистоту добивати Україну, заганяти її у провальну яму. Бо ж платять звідти за це наразі уже насправді й не щедро, однак же «зеленню». Пнуться до корита світових магнатів, скільки сил. Чи не з цього приводу колись знову ж таки Тарас Шевченко уже писав, що штовхають один одного, аби лиш вилізти наперед. Адже «може, вдарять або дулю дати благословлять, хоч маленьку, хоч півдулі, аби тілько під самую пику»?! В саму, точніше, пельку!  

І ось тепер довгожданий ринок землі. Останнього ще до кінця сповна не розграбованого ресурси, який нині можна несамовито й навіжено гребти під себе та розпродувати потім і перепродувати направо й наліво. Адже українські чорноземи в ціні. За них платитимуть шалені гроші! Тут не лови гав, поки цей «ярмарок». І Дніпропетровщина не просто не виняток, а приклад для багатьох інших регіонів з відбирання у селян області усіх підряд земель. На перший погляд під проводом керівників тутешнього філіалу Державного геокадастру розгорнулася нечувано зухвала й нахабна «компанія» з цього приводу. Коли в українському законодавстві відомі тільки державні, комунальні і приватні землі і не існує, виявляється, таких поняття, як людські по селах городи, також пасовища і сінокоси поза законами, навіть кладовищ на державних земельних ділянках також немає. Отож всі землі бери і переводь у сільгосппризначення, оскільки їх зараз викрадай і готуй на вигідний для власних гаманців продаж. І ніхто, жодна душа в тій же облдержадміністрації та тій же облраді не забила в набат тривоги: що ж це робиться?! Селяни скоро опиняться відрізаними від своєї землі, як нікому тут не потрібні і усім поголовно можновладцям зайві. Єдиний ватажок обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників Анатолій Гайворонський здійняв гамір на всю Україну, якщо хочете знати. Це за його запрошенням чи з його ініціативи у Дніпро негайно прибув народний депутат Денис Маслов знайомитися і вникати, що ж то тут чиниться? Правда чи не правда? І з величезним «подивом» переконалися, що більш, ніж правда. Що серед білого дня у всіх на виду здійснюється злочин. Чистої води кримінал! Наразі результат цього приїзду – ніби НАБУ, САПУ і ДБР порізно і разом узяті пообіцяли, що «не залишать такого не покараним». До них приєдналися, дали слово «в разі чого підсобити» і Генпрокуратура та СБУ.

Коротше, так це чи інакше, а галасу своєю акцією фермер Гайворонський наробив великого. Налякав багатьох з тих, для кого дуже і не бажано, тим паче надто й небезпечно «виносити сміття з хати». І за кілька днів на телеканалі Дніпро-ТV виходить раптом «гнівна», якщо й не роздратована передача, а в ній якась Діана Насипанна звинувачує Анатолія Івановича, неначе це він і є… головний рейдер земельних ділянок своїх колег-побратимів. Обурення з цієї вихідки фермери області висловили так: «І як у неї язик тільки повернувся таке нагородити?!» А просто на власне та об”єктивне журналістське розслідування пані Насипанна не спромоглася, зате скористалася «матеріалами» замовників, якими навмисне Божий дар переплутали з яєчнею, а фермера Гайворонського безсовісно і безпардонно змішали з грішною землею. Тільки один факт: вся Дніпропетровщина знає, що фермерський рух у 90-ті роки минулого століття виник і закріпився тут у нас дякуючи Михайлу Михайловичу Саєнку. Він доклав буквально титанічних зусиль, щоб бажаючі тоді виходити на самостійні хліба одержували земельні ділянки для цього. Одержав їх і Михайло Михайлович – в купі майже 53 гектара. Саєнко давно відійшов на той світ, спадкоємцем його ФГ «Самара» став син Олексій. І вже тоді відразу почали робити спроби, аби відібрати в Олексія Михайловича земельні наділи. Як думаєте, хто аж бігом наполегливо зайнявся? Здогадатися не важко – прокуратура, котра у цім ділі близько дружить в області з місцевим кримінальним світом і «підпільними» претендентами у місцеві земельні магнати. Можна казати, що рука під руку «дружить». Прокурор І. Степанов навіть у суд спішно позивався з проханням позбавити ФГ Олексія Михайловича Саєнка… статусу платника податків. Немов такі сільські товаровиробники продуктів харчування і наповнювачі бюджету нам не потрібні. Навіть зайві, які тільки заважають цілій низці поважних уже нинішніх і тим паче майбутніх латифундистів. То десять років тому активна участь у «сутичці» тоді ще глави Новомосковської районної Асоціації фермерів Анатолія Гайворонського допомогла відбити прокурорську атаку на ФГ Саєнка «Самара».

А з весни цього року і до цих пір наша область гуде від того, що в Саєнка-спадкоємця знайшли «спосіб» відібрати надані свого часу в постійне звісна річ користування «Самарі» землі. Розправилися з фермером-сином як ті бандити з великої дороги в пітьмі і з-під воротні. Спершу відділ Геокадастру в районі надсилає Саєнку припис «припинити незаконне (!?) користування земельними ділянками та повернути їх державі». Далі райдержадміністрація виводить ці ділянки з державної власності у комунальну, а Вільненська сільрада слідом аж підтюпцем передає землі ФГ «Самара» у спільну приватну власність цілій групі маловідомих громадян – трьом Білим, двом Самарцям і двом Руденкам та ще двом з іншими різними прізвищами. Для ведення неначе своїх фермерських господарств, одне з яких заснували за добу до того, як отримали викрадені по суті ділянки, а друге за десять хвилин до отримання. А тепер ось телеведуча Насипанна, безсовісними очима своїми не моргаючи, розказує телеглядачам, наче до афери такої відчайдушної причетний ніхто інший, як ватажок фермерів області Гайворонський. І їй охоче підгавкує так званий фермер Іван Слончук. Так званий тому, що ніколи він не був засновником ФГ з більш ніж претензійною назвою «Сантос», а яким чином став раптом його власником, це слід розслідувати нацполіції – хіба не так? Тільки ж річ у тім, що Слончук негайно і перебрав собі в оренду… відібрані у Олексія Саєнка ділянки землі. Отож коло замкнулося. Зашморг зав”язали – отак точніше.

Тому й виникає питання, так під ким же покірно і слухняно ходить канал ДніпроTV, котрий у Дніпрі зареєстрований комунальним? Отож існує за наші з вами податки, причому проїдаючи чималі кошти, а «мочить» тільки тих, хто зі злодіями та злочинцями не одного поля ягоди. Ще недалеко він нього і ті, для кого кримінальне «підпілля» Дніпропетровщини мов рідна стихія. Або чи думаєте ви, що випадково зміст згаданої телепередачі негайно переказав й Інтернет-сайт з назвою «Правда прокуратури», котра в даному випадку радше «Брехня», а то й «Наклепниця». Відразу стало зрозуміло, з ким водиться наша «доблесна» прокуратура. Тим паче чиї вуха за пасквілями на Гайворонського стримлять.

А тут дуже й дуже доречно знов повернутися до знаменитої виголошеної у 1947 році промови очільника американського ЦРУ Алена Далеса. Монолог він тоді свій завершив наступними словами:

«І лише невелика кількість людей, дуже невелика буде здогадуватися або розуміти там, що у них відбувається. Але таких ми поставимо в  фатально безпорадне становище, перетворимо на посміховисько, знайдемо способи їх оббрехати та спаплюжити й оголосити покидьками їхнього суспільства».

Сьогодні й обрали у нас за ізгоя Анатолія Гайворонського, якого почали компрометувати та обертати ледве не у ворога своєї держави, на котрого й спрямували гострі неправедні стріли та гармати. Це вогонь по здорових силах нації, які сміливо встромляють палиці в колеса розперезалим злодіям та негідникам, корупціонерам і перевертням та запроданцям. Змести з дороги на своєму страшно підлому шляху, морально розчавучити намагаються Анатолія Івановича. І не лише за те, що він лягає поперек розпродажі останнього більш-менш ще уцілілого багатства, яке належить народу – української надплодючої землі. Гайворонський також причетний до виникнення в Україні нової партії під назвою «Сила єдності», реєстрація якої наразі завершується.

Пояснюємо, що дана нова політична сила створюється головним чином зусиллями тих, кого зараховують у середній клас – тими ж фермерами на селі і підприємцями у містах. Ще малочисельний, на превеликий жаль, клас, але він наперекір зловмисникам зароджується і стає справжньою, а не надуманою елітою і цвітом нації. Клас, який воліє робити Україну сильною та заможною, без олігархів, злодіїв і злочинців, без продажних правоохоронців і судочинців. А за єдність усіх в суспільстві виступає з метою здоровим силам, поки не пізно, разом рятувати державу і її народ від погрому і розкрадання кримінальними  елементами. Здійснивши глибокий аналіз нинішніх драматичних перепетій в Україні, засновники «Сили єдності» прийшли до висновку, що наша країна потрапила у міцні лещата не лише доморощених злочинно-кримінальних структур, а й злодійських «авторитетів» світових масштабів. Україна для них зараз полігон, котрий треба гептом розтрощити і  пограбувати для сильних усього світу цього, сповна зачистити від талановитого та гордого народу, обернути останній у безправні неосвічені отари поневолених рабів – причому, ще й в обмежених, «дозованих» кількостях. Те, що називають зараз зовнішнім управлінням Україною перш за все Сполученими Штатами Америки – це насправді і фактично полон, який вчинили і продовжують чинити спадкоємці Алена Далеса міжнародні та світові злодійсько-кримінальні «корпорації». Не звільнившись від їхніх пут, ми власної країни для її населення, вважають творці парті «Сила єднання», не збережемо, а незабаром і втратимо назовсім.

Це одна програмна мета цієї партії. Є й друга, а саме: «Сила єднання», не помиляючись, вважає, що разом з внутрішніми зрадниками українського люду зовнішні влаштували та здійснюють нині й ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ. Їм наша країна також потрібна аби тільки засівати її з краю в край хлібом, без селянства і в тому числі, звісно, без фермерства. Фермерські господарства знищуються й викорінюються, оскільки тільки вони здатні врятувати колиску українського люду. У Польщі, де земель сільгосппризначення значно менше, ніж в Україні, нині нараховується – чи ви повірите? – півтора мільйона фермерів і власників особистих та селянських господарств, а в нас з 50 тисяч скоротилося до 30-ти. Або візьміть так звану адміністративну реформу чи децентралізацію, як її ще називають. І малюють, наче для кого-кого, а для селянських мас це благо. При цьому посилаються на приклад тієї ж Польщі. Але у дійсності цим «благом» вистелили дорогу у пекло. Адже перш ніж нав”язувати полякам аналогічну реформу, Євросоюз їм цільовим призначення виділив 40 мільярдів – чуєте, 40 мільярдів! – євро на розбудову інфраструктури сіл і селищ, шкіл та лікарень в них, інших соціальних закладів. І є велика вірогідність, що ці сорок мільярдів всі вклали у польське «велике будівництво», тож не розікрали жодної купюри. А як у нас робиться? В середньому від трьох до шести колишніх сільських рад звели до ОТГ – об”єднаних територіальних громад. Наполегливо спонукали до цього ну дуже благородні західні «радники». Не обдаровуючи українських так званих «державотворців» щедрими фінансовими упередженнями. Й тому теж може, що ж їм стільки не давай, все розкрадуть. А може з тієї причини, що наші «вожді» запопадливо воліють втілювати будь-які забаганки, в тому числі і зловмисні. Бо на ділі виходить таке: села від двох до п”яти колишніх сільських рад дуже швидко залишаться без шкіл, лікарень, надійних доріг і т.д., і т.п. Отож зникнуть разом зі своїм населенням. А зникатимуть якраз в розпал ринку орних земель – чим не нагода і можливість їх розтягти і прихватизувати? І хіба з іншого боку не геноцид селянських мас? Ясна річ, Анатолій Гайворонський не міг і не може такого терпіти. А у нас зараз тільки «але» скажеш проти злодіїв та казнокрадів, корупціонерів і грабіжників, говорить Гайворонський, ти уже невгодний владі у стократ більше, ніж найзапекліший ворог за межами нашої країни – виливають на тебе усі помиї, зганяють на тобі усе своє зло. Рятують своє реноме як навіжені!

Адже геноцид чиниться не тільки по відношенню сільського населення. Грабується не лише воно. Розграбували разом з бандитами і силовиками все матеріальне й нерухоме, заводи, в тому числі унікальні та гіганти, фабрики та цілі галузі, продали всі їх металобрухтом по світу, а тепер грабують же і самих бідолашних співвітчизників. Візьміть тарифи на світло, газ та воду, на опалення і інші комунальні послуги. Мінімум у п”ятикратних розмірах зросли ціни на природне паливо, яке, видобуте і в Україні, нам чомусь продають компанії з офшорних зон – і кажуть, що це ще не межа. Все «прогнозують», що якщо не сьогодні, так завтра за те ж тепло у міських квартирах доведеться сплачувати ще більше. Навіть городяни з середнім рівнем статків, котрі не мають підстав на субсидії, не спроможні осилити уже ненаситні тарифи. Тим часом менше і менше наших людей зараховують в категорії, які потребують субсидій. Народ, коротше, хай стогне і плаче, бо він таким чином і приречений на вимирання. А по селах знову ж таки сільські люди минулу зиму зимували в холодних хатах, отож нехай і вимерзають, як, даруйте, вимерзли і вимерли колись на планеті динозаври і мамонти.

То партія «Сила єдності», до створення якої причетний і фермерський лідер Дніпропетровської області, проголосила і  свої рішучі наміри. Розгорнути пропонує нещадну боротьби зі злодіями і грабіжниками, оскільки всіх їх місце зараз в буцегарнях і в”язницях. Мають максимально вернути накрадені кошти. Це з одного боку. А з іншого не менше, ніж на п”ять років вернути в Україні смертну кару та довічне ув”язнення. Перед цим неодмінно обрати за устрій президентсько-парламентську республіку, яка має позбутися усіх поголовно нечестивців та продажних шкур в органах влади і правопорядку та судах. Без права на помилування і щедре пенсійне забезпечення. Чому їх жаліти, якщо вони нині не жаліють нікого з нас. Так що всіх «панів» до”дної ями будем бить! Отож збереження будь-яких інших пільг відмінити усім тим, хто тридцять років насправді грабував рідну неньку-Україну, кинув її у хаос і розруху, а народ у злидні, біди та страждання. Ніякого іншого варіанту порятунку з небезпеки України партія «Сила єдності» наразі не бачить і не збирається сповідати. Ніхто не повинен вийти сухим з каламутної води і, сідаючи у тюрми чи відлітаючи у домовини, забирати з собою чи своїм дітям і внукам поцуплене у народу. Час розплати настає. Він не за горами. І у Дніпропетровській області один з тих, хто за це налаштований боротися з усіх сил та до останнього, фермер Анатолій Гайворонський. То чому дивуватися, що сьогодні проти нього й ополчилися, як ті зграї песиголовців, передусім усі як колишні, так і теперішні можновладці, а також кримінально-злочинні угрупування і організовані їхні «тили» в органах поліції, прокуратури і  судів. І поки насміхатися над Гайворонським і усіма нами не стануть з того, перепрошуємо, світу, себто знищеними, такі, як Анатолій Іванович, не зупиняться і не заспокоються. Адже на запитання, чия має бути зверху, фермерський ватажок Дніпропетровщини відповідає, що тільки народу. Сьогодні фактично надзвичайно вирішальний для України час. Або вона буде, або її остаточно продадуть злодії, негідники і запроданці Вітчизни. Тільки якщо ми не віддамо його і йому подібних в обиду, отримаємо шанси на порятунок України для себе і своїх нащадків. Бо вже ж у відкриту правлять бал сили, яким Україна як море по коліна. І які перевершили самого Алена Далеса, кинувши рідну державу на поталу бандитам, нелюдам, злодіям і мерзенним потворам. Як своїм, доморощеним, так і планетарним.  Світ такого ще не бачив і навряд чи колись ще побачить, щоб нечисті сили обернули в розкрадену руїну таку державу, як наша, а її народ кинули на знищення бандитам-шакалам.

Микола НЕЧИПОРЕНКО,

заслужений журналіст України.

Новини ОТГ