МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА - ЛІКБЕЗ НЕ ЛИШЕ ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ

БІЛЬШІСТЬ сучасних добрив — мінеральні. Це «найточніший» засіб, що дає змогу забезпечити рослини всім необхідним. Застосування міндобрив науково точне й обґрунтоване. Вони дуже різноманітні, і якщо нема досвіду і хоча б базових знань, то легко заплутатися в морі сучасних назв.

Мінеральні добрива — це добуті хімічним шляхом «штучні» речовини. Вони зовсім не обов’язкові до застосування. Мінеральна пожива має компенсувати рослині те, чого не вистачає в ґрунті. Якщо земля родюча, багата на гумус, щедро «заправлена» органікою, мікробіота активна, то міндобрива взагалі не потрібні. Їх вносять, коли ресурсів недостатньо, землю давно не поліпшували, не компенсовували її виснаження та експлуатацію, коли є ознаки того, що рослинам бракує поживи.

Як і будь-який інший засіб догляду за рослинами, міндобрива застосовують тоді, коли в цьому є потреба, винятково за призначенням.

По-перше, потрібно запам’ятати, що пишність цвітіння і врожайність аж ніяк не пов’язані напряму із живленням. Часто доводиться чути, що оця краса — завдяки добривам. Насправді ж усе завдяки природі, якій можна трішки допомогти. Жодне мінеральне добриво не замінить природних ресурсів ґрунту, не компенсує проблем в агротехніці.

По-друге, мінеральні добрива — це висококонцентровані наділені ретельно вивченими властивостями речовини. Результати численних дослідів — секрет їх безпечного застосування.

По-третє, міндобрива — лише додаткова «опція», засіб задовольнити потреби в конкретних макро- та мікроелементах. Це не щось чудодійне, а саме точний інструмент, засіб розв’язання проблем і досягнення цілі.

Усі мінеральні добрива — це набір хімічних елементів, а точніше, сполук, що їх містять. Аби не заплутатись у добривах, варто запам’ятати, знати і розрізняти їхні складові.

Макроелементи — основа живлення для будь-якої рослини. Це три елементи, необхідні для нормального росту, розвитку, цвітіння, плодоношення, імунітету. Азот, фосфор та калій — трійця, функції якої варто вивчити.

Азот (N) — основний «будівельний матеріал», що відповідає за ріст, розвиток усіх зелених частин рослини.

Калій (K) — ключовий для імунітету, стійкості проти шкідників, хвороб та погоди, цвітіння і плодоношення елемент.

Фосфор (P) — макроелемент, необхідний для формування бруньок, бутонів, плодів, а також для розвитку всіх підземних та «коричневих» частин рослини, в тому числі стовбура і гілок.

Крім макроелементів, рослинам необхідні, хоч і в значно меншій кількості, мікроелементи. Залізо, магній, марганець, бор, мідь, кальцій, молібден, кобальт тощо — все це базові мікроелементи, які забезпечують важливі процеси життєдіяльності.

У мінеральні добрива додають інші сполуки, що поліпшують ріст рослин на різних стадіях і підсилюють їхню здатність витримувати несприятливі фактори. Ферменти, екстракти, стимулятори, біоактивні речовини також відіграють свою роль у досягненні цілей. Вони не обов’язкові, але й не зайві.

Замість якогось секретного рецепта успіху завше слід враховувати стан самих рослин. Аби зрозуміти, чим підживлювати, треба знати фазу розвитку культури:

— для сходів, проростаючого насіння найважливіший фосфор;

— на початку вегетації для активного росту потрібен азот, а для формування сильної кореневої системи — кальцій;

— під час бутонізації та цвітіння, а тим паче — плодоношення дуже треба калій, хоча й без азоту в цей період рослина не може;

— наприкінці вегетації, у пору підготовки до зими, ключове значення мають фосфор та калій.

Щоб гарно наростало листя і пагони, у першій половині вегетації ключову роль відіграють азотні добрива, а ось для другої половини сезону, як і для вкорінення, достигання, підвищення стійкості — фосфорно-калійні.

Повсякчас потрібно враховувати стан рослин. Адже за нестачі кожного конкретного елемента є свої ознаки:

— азотне голодування позначається на темпах росту та розгалуженні, на листі, яке знебарвлюється, стає мілким, жовтіє, опадає молодим, на погано достигаючих плодах;

— дефіцит фосфору проявляється в завуженій формі листя, присутності бронзового нальоту, затримці цвітіння, недорозвинених коренях;

— брак калію легко впізнати за блакитним відблиском тьмяного листя, появою карликовості з тонким слабким пагоном;

— на нестачу кальцію вказує закручене білувате листя та відмирання верхівок пагонів.

Різновиди мінеральних добрив

Кількість їх на ринку перевершує будь-яку уяву. Втім, міндобрива доволі легко систематизувати, коли знати, на що орієнтуватися. Головне, розрізняти чотири основні, базові, категорії міндобрив.

Прості добрива — це препарати, що містять у різній формі один із трьох базових макроелементів — азот, фосфор чи калій.

Комплексні, або системні, добрива — препарати, що неодмінно містять два або три макроелементи, з додаванням мікроелементів чи без них, а також інших речовин, потрібних для розвитку окремих рослин, зокрема ферментів, вітамінів, гормонів тощо.

Мікродобрива — препарати, які задовольняють потреби тільки у мікроелементах: в одному окремому, кількох чи відразу всіх, іноді з додатками у вигляді ферментів, екстрактів, вітамінів.

Усього три види простих добрив дозволяють легко виокремити їх серед асортименту.

Азотні добрива забезпечують нормальний ріст усіх частин рослини, вони легко вимиваються з ґрунту. Небезпека азоту полягає в надлишковому та невчасному застосуванні. Саме ці добрива «спалюють» рослини, утворюють нітрати, спричиняють їх накопичення у плодах. А якщо азот вносять у другій половині вегетації, то це призводить до активного росту замість підготовки до зими. В результаті рослини гинуть навіть від незначних морозів.

Азотні добрива представлені: висококонцентрованою сечовиною; легкорозчинною швидкодіючою аміачною селітрою; здатним зберігатися в ґрунті навіть при внесенні з осені сульфатом амонію.

Фосфорні добрива, забезпечуючи ресурси для повноцінного росту і плодоношення, дають змогу внести в ґрунт елемент, який в ньому у вільній, доступній формі відсутній: класичний і незамінний суперфосфат, що погано розчиняється у воді та чудово розсівається по ґрунту, легко засвоюється рослинами; концентрований та агресивний подвійний суперфосфат; фосфоритне борошно.

Ці добрива вивільняються повільно, їх передозування зазвичай не помітне, а ось нестача дуже відчутна.

Калійні добрива потрібні для дорослих рослин, для їх цвітіння, плодоношення. Це призначений лише для осіннього обробітку землі хлористий калій; незамінний для врожаю овочів і ягід сірчанокислий калій; калійна сіль; сульфат калію.

Комплексні добрива недарма вважаються найкращими для тих, хто поки що не має достатнього досвіду в застосуванні препаратів на своїй ділянці чи хоче заощадити час, зусилля і уникнути помилок. Це готові до використання суміші, що дають рослині відразу все необхідне.

Класичні комплексні добрива — повні або неповні базові суміші, а саме:

— нітрофоска з рівним поєднанням макроелементів є повним комплексним добривом для овочів, кущів, дерев, що вноситься на початку вегетації;

— нітроамофоска до трьох базових макроелементів «додає» ще й сірку, що підвищує стійкість та врожайність рослин;

— плодово-ягідна суміш спеціально призначена для улюблених врожайних видів, містить підвищену дозу фосфору та калію і понижену, але ефективну форму азоту;

— амофоска — добриво з азоту і фосфору, що в основному застосовується для покращання вкорінення, підвищення стійкості рослин;

— діамофоска — комплексне добриво з підвищеним умістом калію та фосфору, для плодоносних і квітучих рослин, підвищення стійкості;

— калійна селітра — калійно-азотне добриво для підвищення врожайності, смакових та декоративних якостей, незамінне для квітів.

У кожного виробника добрив є сучасні, універсальні за призначенням, повні добрива, в яких поєднуються макроелементи в більш доступних формах.

Складні комплексні добрива зазвичай більш «вузькоспеціалізовані» — призначені для окремих рослин і їх груп, окремих фаз розвитку. Такі добрива легко розрізнити за назвами — «Для квітів», «Для троянд», «Для газону», «Для помідорів», «Для огірків», «Для полуниці», «Для цибулі» тощо. Є добрива для листяних і квітучих рослин, для всіх овочів чи всіх ягід. А також весняні, літні та осінні суміші, готові до застосування в конкретний сезон. Такі добрива гарантовано підходять для конкретної рослини і задачі, тому і є найнадійнішим вибором.

Добрива, що містять якийсь один мікроелемент або цілу групу мікроелементів переважно в хелатній, доступній для засвоєння рослиною формі, називаються мікродобривами. Комплексні мікродобрива застосовують для позакореневого підживлення у період активної вегетації, найчастіше — на самому початку та у фазі найактивнішого росту.

До використання добрив з одним-двома елементами вдаються, коли навіч ознаки їх нестачі чи проблеми в розвитку. Дізнатися, чого саме не вистачає рослині, можна за листям, плодами, цвітінням, ростом — індивідуально для кожного виду. Так, борні мікродобрива застосовують для стимуляції на початку росту, молібденові — для оптимізації розщеплення азоту та підвищення врожайності, мідні — для підвищення стійкості тощо.

Краще менше, ніж більше, — правило, якого слід дотримуватися, використовуючи будь-які мінеральні добрива.

Усе, що необхідно знати про спосіб та терміни застосування мінеральних добрив, розповідає інструкція. І не варто шукати рекомендацій деінде: властивості кожного окремого препарату найкраще вивчені саме його виробником. Якщо ігнорувати вказівки, нічого доброго не вийде. Окрім дозування, термінів, видів рослин, способу внесення, в інструкції завжди є ще два надважливих пункти — норми безпеки й засоби індивідуального захисту, які потрібно вивчати не менш ретельно.

Гранично допустима концентрація на квадратний метр ґрунту — 30 г азотних, 25 г фосфатних, 20 г калійних добрив. Зазвичай рослинам достатньо щонайбільше два-три підживлення за сезон, середня сукупна кількість повного міндобрива для кущів, дерев або на квадратний метр насаджень повинна становити 70-80 г на рік.

Добрива слід зберігати у щільно закритій тарі окремо від харчових продуктів, в місцях, недоступних для дітей і тварин. Працюючи з «хімією», неодмінно треба надівати засоби захисту.

                                Всеукраїнька зазета захисту інтересів і прав селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ"