ОТАКА У НАС БОРОТЬБА З КОРУПЦІОНЕРАМИ І ХАБАРНИКАМИ

               ВИРОКІВ ДОСІ НЕМАЄ

Олена КОЩЕНКО.

«Уболіваю за наших воїнів, які вже третій рік поспіль боронять Батьківщину в боях із російськими загарбниками. Як не сутужно із грішми, однак, як і більшість українців, намагаюся переказувати дещицю з пенсії на потреби Сил оборони. Проте гірко дізнаватися про численні випадки розкрадання бюджетних коштів корумпованими можновладцями та їхніми бізнес-поплічниками… І, на жаль, геть не чути, як просуваються розслідування гучних корупційних скандалів», — написав у листі до редакції Григорій Артемонович Циганенко з міста Конотоп, що на Сумщині.

Редакція зібрала відомості, що на сьогодні відомо про фігурантів деяких резонансних справ. Принагідно нагадаємо, в чому обвинувачують підозрюваних.

_{«Яйця по 17 гривень» і недоброякісні бронежилети}

ВЕЛИКИЙ корупційний скандал у найвищому ешелоні влади вибухнув торік у січні. Тоді видання «Дзеркало тижня» оприлюднило документи, з яких випливало, що Міноборони уклало низку угод на закупівлю харчів для військових на 13 млрд грн. При тому середня ціна продуктів була завищена у два чи й у п’ять разів. Зокрема, Міністерство закуповувало курячі яйця по 17 гривень за штуку, хоча на той час у роздрібній торгівлі найдорожчі коштували по 6 гривень.

Перевірка Державної аудиторської служби підтвердила цей факт. Було порушено кримінальну справу щодо закупівель Міноборони. Першими «полетіли голови» заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова та очільника профільного департаменту Богдана Хмельницького, які подали у відставку. Незабаром їх заарештували й оголосили підозру про зловживання. До суду справа досі не передана.

Тодішній міністр оборони Олексій Резніков, який заявляв, що журналісти-розслідувачі «все переплутали», бо «яйця закуповувалися по 17 гривень за кілограм», фігурує у справі як свідок. Він пішов із посади аж через 9 місяців після «яєчного» скандалу. Втім, не тільки через яйця для нього запахло смаленим. Виявилося, що за його керівництва міністерство придбало в Туреччини літню форму для ЗСУ, котра за документами значилась як зимова. Також ще на початку повномасштабного вторгнення Міноборони придбало в іноземного постачальника бронежилети та шоломи для військовослужбовців Сил оборони, кілька партій з яких були у прямому сенсі бутафорними: не витримували балістичних випробувань. Тобто не могли захистити бійця в разі влучання кулі чи осколків снаряда.

Однак усе це не надто зіпсувало «карму» пана Резнікова. Після звільнення він навіть претендував на посаду посла України у Великій Британії, втім, подейкують, внаслідок позиції офіційного Лондона із цим не склалося. За даними деяких джерел, Резніков перебуває за кордоном, проте була інформація, що нещодавно його бачили в Києві у компанії Григорія Суркіса та Руслана Стефанчука.

_{Боєприпаси-примари}

27 СІЧНЯ нинішнього року СБУ оголосила підозру у привласненні 1,5 млрд бюджетних коштів шляхом махінацій із закупівлями екскерівникові Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву, керівникові цього департаменту Тоомасу Нахкуру і голові компанії «Львівський арсенал» Юрію Збітнєву. За даними слідства, у серпні 2022 року ці чиновники уклали контракт із «Львівським арсеналом» на закупівлю для ЗСУ партії артснарядів. Міноборони перевело на рахунки підприємства всю суму, передбачену підписаним документом, а та — іноземній фірмі, яка начебто мала здійснити поставку боє-припасів в Україну. Однак жодного артснаряда до нашої держави не надійшло, а кошти за них зникли.

Лієв хотів перетнути кордон, але дістав підозру. Вищий антикорупційний суд виніс рішення про запобіжний захід: взяття під варту із можливістю внесення застави в розмірі 50 млн гривень, хоча прокуратура просила 268 млн. Підозрюваний перебуває вдома, обмежений лише особистим зобов’язанням. Про подальший хід слідства інформація відсутня.

_{Сімейний «мілітарі-бізнес» Гринкевичів}

НАПРИКІНЦІ грудня минулого року Державне бюро розслідувань заявило про затримання львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича. Його звинувачують у махінаціях із контрактами стосовно постачання одягу і харчів, на яких держава втратила щонайменше 1,5 мільярда (!) гривень. Підконтрольні Гринкевичу компанії виграли 23 великі тендери, хоча не мали належних виробничих, складських та інших спроможностей, аби виготовляти речі для потреб Міноборони. За словами слідчих, шість контрактів не були виконані повністю, а за сімома іншими товари надійшли в невеликій кількості. Втім, державні кошти були перераховані за цілковите виконання зобов’язань. Після викриття бізнесмен пропонував слідчим хабар у пів мільйона доларів за допомогу у поверненні йому майна, вилученого під час розслідування.

Наразі Гринкевич перебуває у СІЗО. Прогнозувати, як завершиться карна справа щодо нього, поки що зарано. Тим часом правоохоронці затримали в Одесі сина Ігоря Гринкевича — Романа. Його вважають учасником злочинної організації, яку підозрюють у постачанні для ЗСУ недоброякісного одягу на 1 млрд грн. Директор ДБР Олексій Сухачов заявив, що Гринкевич-молодший намагався домовитися про перетин кордону, аби сховатися в одній із країн ЄС.

_{Воєнкоми-мільйонери}

ЗБУРИЛИ суспільство і фантастичні статки начальника ТЦК Одеської області Євгена Борисова. Зокрема, в нього виявилися записані на дружину та інших близьких родичів вілли в Іспанії і колекція елітних автівок, яку оцінили у 5 млн доларів. За даними ЗМІ, колишній одеський воєнком Борисов перебуває у СІЗО. Його справа на етапі слідства, а чи дійде до суду, з огляду на реалії вітчизняної правової системи, сказати важко. Проте резонанс цього бучного корупційного скандалу такий, що «поховати» справу поки що не вдається.

Між іншим, Борисов виявився аж ніяк не унікальним діячем на цій ниві. В його рівненського колеги ДБР виявило активів на 51 млн 700 тис. грн, серед іншого — сім маєтків на гірськолижному курорті, щоправда, цього разу — українському, в Івано-Франківській області. Це його майно передали державі.

_{Як же без суддів?}

У ТРАВНІ минулого року НАБУ і САП затримали голову Верховного Суду України Всеволода Князєва, який попався на хабарі в розмірі 2,7 млн доларів. Його він начебто отримав від людей, зацікавлених у тому, щоб суди виносили ухвали на користь співвласника фінансово-промислової групи «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго.

Спершу суддю-корупціонера було взято під варту і призначено заставу в сумі 107,3 млн грн. Однак згодом суд зменшив її до 75 млн грн, мотивуючи це тим, що підозрюваний не може сплатити стільки грошей, оскільки «це вся його зарплата за 35 років». Згодом наш «найгуманніший у світі суд» зменшив суму застави до 55 млн, відтак — до 45 млн грн, потім — до 35 млн грн… Так тривало до «прийнятних» 18,168 млн грн. Князєв вийшов із СІЗО з електронним браслетом. Від посади голови Верховного Суду відсторонений, але залишається чинним суддею. Перспективи цієї справи досить туманні.

_{«Орендодавці» й «засівальники»}

ДЕПУТАТИ Верховної Ради не відставали від колег по «корупційному цеху». Торік у серпні представника «Слуги народу» нардепа від Чернігівщини Анатолія Гунька затримали на хабарі за передачу в оренду земель Національної академії аграрних наук. «Погорів» цей, з дозволу сказати, народний обранець на першому транші в сумі 85 тисяч доларів (загалом мала бути 221 тисяча), які знайшли в нього під столом. Уявіть собі: на той момент Гунько був… головою Тимчасової слідчої комісії ВР із питань розслідування фактів корупції на держпідприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України!

Після недовгої відсидки у СІЗО Гунько вийшов під заставу в розмірі 30 млн грн і влився до лав депутатської групи «Відновлення України», створеної після розпуску проросійської парламентської фракції «ОПЗЖ», продовжує законотворчу діяльність. Слідство стосовно нього завершено, справа в суді. Яким буде його рішення — побачимо.

Хабар, на якому затримали іншу нардепку, на той час представницю партії «Слуга народу» Людмилу Марченко, можна вважати нікчемним. Вона отримала «всього» 11 тис. доларів за дозвіл на перетин кордону військовозобов’язаними. Коли народна обраниця зрозуміла, що її викрили детективи НАБУ, то жбурнула одержані гроші за паркан свого маєтку. Відео цього «засівання» правоохоронців, які стояли під парканом, довго веселило українців.

У СІЗО нардепка не потрапила, їй було обрано запобіжний захід у вигляді застави в сумі всього-на-всього 53,6 тис. грн. Нині кримінальна справа щодо неї розглядається Вищим антикорупційним судом. При цьому Людмила Марченко виконує свої депутатські повноваження як член фракції «Слуга народу».

_{Лист до Діда Мороза}

ВАРТО згадати і про колишню виконувачку обов’язків голови податкової інспекції Києва Оксану Датій. Торік у лютому її викрили на сприянні в незаконному одержанні відшкодування ПДВ шляхом зловживання владою та службовим становищем. Держава втратила на цьому 30 млрд грн. ДБР виявило у податківця активів на 1,4 млн доларів, під час обшуку в її квартирі вилучили 158 тис. доларів та 530 тис. грн готівкою, а також знайшли список «скромних» новорічних бажань Оксани. Гадаєте, в ньому було хоч слово про нашу перемогу над ворогом? Державна службовиця хотіла «мільйон доларів», «соболину шубу» і «стати головою податкової інспекції Києва». Відомостей про розвиток цієї кримінальної справи віднайти не вдалось. Однак скидається на те, що в житті пані Датій усе добре.

_{* * *}

Отака у нас боротьба з корупціонерами. Відповідних відомств наплодили багато, а гучні справи завершуються «пшиком». Щоб випустити пару і не допустити вибуху суспільного обурення, карають «дрібну рибу». Акули спокійно плавають у корупційному морі…

  Газета Захисту інтересів і прав селян України "!СІЛЬСЬКІ ВІСТІ"