14 листопада 1991 року гривня стала національною валютою України

За матеріалами інтернет-видань 14.11.2024 127

Як повідомила культуролог Ганна Черкаська, 14 листопада 1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову «Про національну валюту в Україні». Цим документом передбачалось введення в обіг на території України національної валюти в І півріччі 1992 року. Тому заходи з виготовлення гривні здійснювались у прискореному темпі. Ще 23 жовтня 1991 року було підписано контракт з «Кенедієн Банкнот Компані» на виготовлення гривні. Проте достатніх потужностей для якісного друку щонайменше 1,5 млрд. необхідних банкнот фірма не мала.

За згодою Леоніда Кравчука, 18 січня 1992 року у Києві було укладено контракт з англійською фірмою «Томас Де Ла Рю». Від Національного банку його підписав тодішній голова НБУ В. П. Матвієнко. Він же затвердив до друку купюри номіналом 50 і 100 гривень.

– Зажралися, заїлися, захавалися ми? Валяється рупь – і ніхто не хоче підняти. Ти це хотіла сказати, Володимирівно? – розпочали розмову мої друзі-слюсарі.
– Ех, хлопці, гірко мені. Не «рупь» це, а наша горда гривня; це та зброя, яку боявся Кремль і яку «державні комсомольчики» здали вороженькам задовго до окупації Криму. – Замовкли не дуже тверезі друзі, задумалися, але не догнали думки. Добре, хлопці, дивіться, гроші – символ держави, її виховний потенціал. Аверс і реверс кожної купюри тісно пов’язані. Наприклад, чому на аверсі однієї гривні зображено князя Володимира?

– Як це чому? Він же був князем Русі!
– А що, до нього князів не було? Ні його діда Ігоря, ні бабуні Ольги, ні батька Святослава? Були, значить, не це головне.
– Ну, Володимир Великий пробув на престолі 37 років. На початку князювання він розширив кордони України-Русі явно не мирним способом, а потім діяв тільки миром: прийняв християнство, як державну релігію, закріплював дружні стосунки з європейськими країнами.
– А виявляється, князь Володимир мав до гривні пряме відношення. Він першим почав карбувати золоті й срібні гривні ( збереглося 11 златників і 340 срібників). На них було зображено портрет князя, а на звороті – тризуб. Напис спочатку повідомляв: «Володимир, а се его злато», пізніше: «Володимир на столе». І був Володимир і на гривні, і на зображенні Ватикані безбородим
– Так він же на перших гривнях теж був без бороди. Це що, у Кремлі підрихтували?
– Схоже, що так. Через 20 років було викарбовано нову серію срібних гривень. З якої нагоди? У 1011 році Володимир овдовів, а 1012 року уже немолодим Володимир одружився з онукою німецького імператора Оттона Великого і відновив карбування монет.
– А оці дрова (так не дуже шановано про реверс) тут до чого?
– Ми мали найпатріотичнішу купюру, яка б зараз стріляла в москаля-загарбника Криму. Пам’ятаєте, що було зображено на купюрі 1996 року?
– Ну, кажись, Севастополь…
– Так, давній Херсонес. Херсонес – у перекладі значить півострів. Місто виникло у V столітті до Різдва Христового, сьогодні там Севастополь. У 988 році 30-літній князь Володимир відпустив на волю усіх 12 дружин, близько 900 наложниць із трьох гаремів і подався у Херсонес. Півроку князь тримав Херсонес у облозі, зрештою за допомогою зрадника місто було захоплено Володимиром, там він прийняв християнство, а також обвінчався у Херсонесі з Анною – сестрою візантійських імператорів. Москви тоді й у проекті не було….
– От тільки, Володимирівно, підкажи нам, кудою написати, щоб відновили друк антимосковської гривні? Йде ж війна, а це ж яка ідеологічна зброя!