4 березня - Всесвітній день боротьби з ожирінням
За матеріалами інтернет-видань
04.03.2025
111
На думку дієтолога, завідувача кафедри громадського здоров'я та нутриціології НУБіП України Oleg Shvets, ожиріння є глобальною пандемією. Вона не оминула Україну.
Він, зокрема, зазначає, що 25% дорослих українців страждають на ожиріння і кількість дітей раннього шкільного віку вже наближається до 10%.
До потенційних факторів, що сприяють ожирінню, за словами науковця, відносяться екологічні, біологічні, генетичні фактори/фактори розвитку, економічні, поведінка/середовище, пов'язане з їжею та напоями, психологічні та соціальні фактори, що діють всередині та поза організмом. Вони збільшують споживання енергії та/або зменшують її використання.
У деяких випадках причина ожиріння дуже специфічна, наприклад, дефіцит рецепторів у мозку, які відповідають за регулювання споживання їжі та витрати енергії (рецептори меланокортину 4, MC4R), або відсутність лептину (гормону, який визначає рівень жиру в організмі), що призводить до переїдання із надмірним надходження калорій.
В інших випадках існує не одна конкретна причина, а багато факторів, які у взаємодії підвищують схильність до ожиріння. Наприклад, неоптимальний сон, певні вірусні інфекції, мікробний дисбаланс кишечника або недостатній рівень метаболічно активної бурої жирової тканини.
Лікар вважає, що модифікація способу життя для схуднення є, мабуть, найскладнішим підходом. Їсти менше, ніж спокушає мозок, гормони і численні тригери голоду, дуже складно, особливо в середовищі, де багато їжі. Саме тому медикаментозні та хірургічні підходи до схуднення набувають все більшого значення. Вони дають людям можливість досягти більшої та стійкішої втрати ваги. Це, своєю чергою, зменшує поширеність і тяжкість багатьох захворювань, пов'язаних з ожирінням, включаючи діабет 2 типу, гіпертонію, дисліпідемію, остеоартрит колінних суглобів і серцеву недостатність. У деяких випадках можлива ремісія, наприклад, при діабеті 2 типу та гіпертонії.
Існує великий інтерес до нинішнього покоління ліків проти ожиріння, які називаються агоністами рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1). Прикладами таких препаратів є семаглутид (Wegovy) і тирзепатид (Zepbound).
Ліки підходять не всім. Користь препаратів проти ожиріння повинна переважати над їхніми потенційними несприятливими ефектами. Її можна підвищити, ретельно підбираючи ліки для конкретних показань.
Існує також занепокоєння щодо складу ваги, втраченої за допомогою препаратів проти ожиріння. Це стосується втрати жиру, води та м'язів. Ожиріння є проблемою надлишкового відкладення жиру, тож втрата жиру є бажаною. І навпаки, м'язи важливі для сили та рухливості, тому втрата м'язової маси небажана. Невелике зменшення м'язової маси у людей з ожирінням після втрати ваги може не викликати проблем, але надмірна втрата м'язів здатна призвести до саркопенії, що знижує рівень фізичної активності. Це підкреслює важливість комплексного підходу до лікування ожиріння, що включає фармакотерапію та/або хірургічне втручання для зниження ваги, а також дієтотерапію і фізичну активність для збереження м'язової маси, фізичної функції та оптимального стану здоров'я.
Теги: ОТГ
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ