АГРОПЕРСПЕКТИВИ: традиції та іновації молочарства

Нещодавно на прилавках і полицях низки торговельних закладів Сум і Сумської області з’явилася новинка — гіпоалергенне молоко А2 та супутня продукція з нього. Здавалося б, нічого особливого, бо склянка такого напою завше була в раціоні українців. Однак…

ЯКЩО поцікавитись у співвітчизників, наскільки популярним у щоденному харчуванні є молоко і продукція з нього, то з’ясується: є ті, хто уникає набілу через алергічну реакцію або ж непереносимість. А все тому, що звичайне молоко не містить так званого бета-казеїну типу А2, в якому максимально низький відсоток алергену. Іншими словами, відсутність однієї-єдиної амінокислоти обмежує споживання традиційного продукту для широких верств населення і насамперед маленьких дітей та осіб похилого віку, не кажучи вже про хворих на діабет, із непереносимістю лактози, тих, що мають проблеми з травленням, деякими серцево-судинними захворюваннями тощо. І навпаки.

Разом із тим у світі давно розв’язали цю проблему, одержуючи гіпоалергенне молоко від корів певних порід. Це насамперед Голштинська, Джерсейська, Гернзейська, Айрширська та деякі інші. А також чорно-ряба, доволі поширена в Україні, зокрема на Сумщині.

Ось тому на Слобожанщині й вирішили подолати означену проблему, аби постачати на продовольчі прилавки саме таке молоко, а також вироблені з нього продукти — сир, сметану, кефір, йогурт тощо, які нікому не створювали б жодних харчових труднощів.

За справу кілька років тому взялися науковці Сумського національного аграрного університету, Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ, Науково-дослідного інституту ім. О. Богомольця. Віднедавна до них долучилися колективи двох сироварень — родинної «Obereg» із Сум та Ічнянського заводу сухого молока і масла, що на Чернігівщині, чия продукція вже отримала сертифікат на відповідність держстандартам України. Головний науковий висновок: є всі можливості розгорнути широке виробництво молочної новинки, яка не тільки відкриває безмежні харчові горизонти, а й поліпшить економіку тваринницької галузі.

Як при цьому не згадати знамениту «лебединську» породу корів, виведену ще в середині минулого століття і племінне ядро якої вдалося врятувати в роки Другої світової війни завдяки славетній тваринниці Марії Харитонівні Савченко — згодом двічі Героя Соціалістичної Праці, завідувачки молочнотоварної ферми у колгоспі поблизу Лебедина. Саме вона зі своїми тваринницями напередодні окупації району фашистськими загарбниками восени 1941-го року завчасу вивела худобу, а після визволення краю 1943-го повернулася до рідних місць. Адже якраз «лебединка» є попередницею бурої молочної худоби, молоко якої придатне для промислового виробництва продукції з органічною сполукою А2.

Сьогодні на Сумщині налічується трохи більше 3,5 тисячі таких корів, у тому числі понад півтори тисячі української бурої в ДП ДГ Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ і ТДВ «Маяк», а також 600 «лебединок» на фермах ПСП «Комишанське» Охтирського та ПАТ «Племзавод «Михайлівка» Сумського районів. Звісно, такої кількості замало, тож нині в області, як повідомив директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Олександр Маслак, взяли курс на нарощування відповідного поголів’я.

Тим часом переробники впевнено торують стежину до продовольчих прилавків і споживачів. Мовиться про коров’яче молоко А2 пастеризоване питне жирністю 2,5 відсотка, яке дістало сертифікат інноваційного продукту, що не має аналогів в Україні. Спільними зусиллями науковців і переробників також розроблено технологію виготовлення м’яких сирів, йогуртів, оформлено заявку на окремий винахід стосовно способу виробництва питного молока А2.

Суттєвим практичним кроком стало створення «Асоціації селекціонерів бурої худоби України» — перші установчі збори нещодавно відбулися на базі Сумського аграрного університету. До роботи долучилися не тільки вітчизняні, а й закордонні партнери.