«Академічне веслування вибрав сам, і пишаюся цим»

Нині чимало різних коучів в соцмережах та  відомих психологів твердять про ціль, з якою треба йти по життю. На їх думку, щоб ти не мав - достаток, владу, красу - якщо не має цілі, то тобі гаплик. Просто життя стає проїданням кожного дня. І на закуску - цілий букет неврозів та депресій.
Я б не сказала, що ціль веде. Веде саме життя, в якому ти обираєш човен, в який сісти. Це човен, повний відчуттів навколишнього світу чи гойдалка на воді себе красивого. Можна розгойдувати довго, любуватися своїми природніми рисами чи  набутими,  та гойдання ж таки тупікове. Нема досягнень.
Ті, хто сів у човен чуттів, переживають розчарування, страх, сльози, образи, радість, азарт і  перемагають себе, улюбленого, та йдуть вперед. Чи дорівнює  човен цілі?
Ні. Ціль з'являється після вибору, так званого, човна. Тільки в нашого сьогоднішнього співрозмовника умовно вибір човна привів до справжнього човна.

Павлу Клименку з Новомосковська - 16 років. У нього за 6 років в академічному веслуванні купа медалей на різних змаганнях. Їх всі за один раз не можливо обхопити двома руками. А він саме своїми тренованими руками ці нагороди завоював. Говорила я з ним телефоном недовго, але таке відчуття, ніби повернулася з Парижу з ХХХІІІ літніх Олімпійських ігор-2024.
Скільки амбіцій, впертості, спортивного куражу має юнак, що з часом чемпіон , - це точно!

"Я - багаторазовий призер України з академічного веслуння серед учасників різного віку, до 16 років, до 17, до 19 років,  чемпіон України до 17 років і призер міжнародних змагань. Займаюсь академічним веслуванням вже шість років і планую досягнути олімпійської перемоги і перемоги на чемпіонатах світу", - впевнено говорить Павло Клименко.

На моє питання, хто привів до такого популярного в Європі виду спорту, відповів, що сам захотів. Ніхто не радив і не примушував.
Академічне веслування, за даними джерел, єдиний вид спорту, в якому задіяно близько 95 % м’язів всього тіла. Спортивні видання пишуть, що середній вік спортсменів на піку спортивної форми  -  це 27–34 роки.

"Я сам прийшов у Новомосковський спортивний клуб і тепер рахуюсь, як спортсмен двох міст- Новомосковська і  Дніпра. Був один раз, коли хотів покінчити з веслами. Так на змаганнях сталося.  Ще в 12 років, після першого чемпіонату України, був переломний момент. Я не переміг, ми з командою були лідерами, але залишилися без перемоги", - зізнався юнак.

Нині Павло Клименко  на  першому місці Чемпіонату України з академічного веслування серед юнаків та дівчат. Змагання тривали з 8 до 11 серпня 2024 року.  У фіналі на дистанції 1500 м кандидат в майстри спорту Павло Клименко показав результат 5.47.84.
Звісно, що його тренери - А. В. Ликова і .В.Ляльчук - доклали своїх зусиль до результатів.
На дистанції 1500м Павло Клименко вдвох у човні з Богданом Барзьонком із Запоріжжя показали результат 5.20. 01. Богдана тренують О. В. Злобенець і П.С.Сухомейло.
В 4 -х юнаки Павло Клименко, Богдан Барзьонок, Максим Сівко, Свєтозар Бур'ян показали результат 5.25.48.
Ці та інші технічні результати учасників оприлюднила Федерація академічного веслування України / Rowing Ukraine після завершення Чемпіонату.

- Чим же примагнітило академічне веслування, Павле?
- Це мій спосіб життя, і мені він дуже подобається. Тут все разом: і значне тілесне навантаження, і моральне. Але коли перемагаєш, емоції просто накривають, бо прагнеш більшого!

"У мене 10 тренувань на тиждень. Це немало. Близько двох годин веслувань. Можна за цей час з човном зростися. Беру його у тренера або шкільний. Тренуємося на одних, змагаємося на інших човнах. Але так треба. Потім перед змаганнями налаштовуємо човен під себе. Так робить кожен спортсмен. Налаштування повинно бути ідеальним", - посвятив мене у тонкощі свого спорту Павло.

За його словами, можна тренуватися весело і без напружень, але на гонці з іншими спортсменами вести себе серйозно і відповідально. Це дуже важливо.
Так, Павле, скоріш за все, завдяки своїй відповідальності і цілеспрямованості найвидатніший спортсмен в академічному веслуванні британець Стів Редгрейв упродовж двох десятиліть перемагав у всіх чемпіонатах світу та олімпіадах. Навіть тоді, коли лікарі йому заборонили веслувати через цукровий діабет, він не здався. А виступив і виграв. Це було його п’яте олімпійське «золото».
Бажаю тобі, спортсмене,  міцних весел, впевненого напарника в човні і завойованого золота Олімпіади. Бо твоя натура вже переможна, має наполегливість, завзятість і силу для боротьби!