АКТУАЛЬНА ПАНОРАМА СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

Олена БЕГМА.

Друковане слово як ідкентифікатор наійї

КНИЖКОВА палата України імені Івана Федорова опублікувала звіт за перше півріччя нинішнього року. Наклади зміліли, і суттєво. Проте експерти завважили таку прикмету сьогодення: за означений час у державі було надруковано українською мовою 93,3% найменувань книжок, брошур і періодичних видань. Зокрема, частка книжок і брошур становила 83% від загальної кількості назв, образотворчих видань (ілюстрованих альбомів, каталогів), а також нотних — 92,9%, картографічних — 93,3%, українськомовних періодичних видань — 99,5%. Між іншим, що стосується газет і журналів, то ще 2021 року в київських кіосках лише 11% друкованих ЗМІ були державною мовою, а решта, 89%, — «на общєпонятном».

_{Хто у черзі на платну камеру СІЗО?}

У МІН’ЮСТІ анонсували нововведення: з’явилася можливість онлайн-бронювання платних «камер підвищеного комфорту» в СІЗО. Навіть є змога записуватись у чергу, якщо вільні місця там поки що відсутні. Забронювати камеру в СІЗО можна на сайті відомства. Для так званих оптових покупців (якщо це покупка не на добу, а на тиждень або місяць) діють знижки. Наприклад, у Київському СІЗО доба коштує 2000 грн, тиждень — 8000 грн, місяць — 12 000 грн. На сайті Міністерства юстиції також можна придбати «подарунковий сертифікат на надання послуги поліпшених побутових умов та харчування особам, узятим під варту». Сертифікат у СІЗО народ охоче розкуповує на подарунки друзям. Від початку запровадження 2020 року такої послуги до спецфонду відомства надійшло майже 21,5 млн грн, пенітенціарні заклади використовують ці кошти на поточні ремонти.

_{Діджиталізація цвинтарів}

А ТИМ ЧАСОМ у Дніпрі в тестовому режимі запрацювала електронна система резервування вільних могильних ділянок. Забронювати місце можна на сайті міськради або ж звернувшись до будь-якого міського ЦНАПу. Сплачені за бронювання кошти йдуть до бюджету міста, а замовник отримує офіційну гарантійну квитанцію. Таку послугу впровадили, щоб уникнути зловживань посадовців комунальних підприємств, які відповідають за виділення місць на кладовищах. Нещодавно у Дніпрі СБУ викрила ділків, які вимагали від родичів померлих хабарі за місце для поховання, ведеться розслідування.

_{Селищ міського типу вже не буде}

ПАРЛАМЕНТ ухвалив закон про зміну порядку адміністративного устрою держави. З переліку статусів українських населених пунктів вилучено «селище міського типу». Так, усі населені пункти з компактною забудовою і чисельністю жителів понад 10 тис. матимуть статус міст, населені пункти з переважно садибною забудовою і числом мешканців більш ніж 5 тис. називатимуться просто селищами, решта населених пунктів — селами. Поселеннями називатимуть компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу населення. Це можуть бути дачні кооперативи, а також тимчасові мобільні містечка, де живуть переселенці. Станом на серпень 2023 року в Україні, включаючи всі окуповані росією території, нараховується 459 міст, 881 смт, 1164 звичайні селища та 27 204 села.

_{Гряде підвищення пенсійного віку}

ЩОЙНО закінчиться війна в Україні, знову доведеться повернутися до перегляду пенсійного віку. Найімовірніше, з нинішніх 60 його збільшать одразу до 62 або навіть 63 років. І хоч подібні наміри наразі офіційно не оприлюднюються, проте експерти певні в неминучості процесу. Вже сьогодні один офіційно працюючий українець утримує своїми внесками 1,5 умовних пенсіонера. А оскільки надходжень від ЄСВ для цього не вистачає, то щомісяця з держбюджету на виплату пенсій спрямовуються чималі суми. Причому з року в рік величина бюджетної дотації зростає, оскільки скорочується кількість молодих українців, які офіційно працюють. І без того в нас знизили усі майбутні пенсії на 25%. В Євросоюзі чоловіки виходять на заслужений відпочинок у середньому в 64,3, а жінки — 63,5 року. При цьому більшість країн встановила вік виходу на пенсію 65 років.

_{Одержувачів пільг поменшає}

В УРЯДІ зробили заяву, що складна економічна ситуація вимагає скорочення державних витрат за низкою соціальних програм. Особливо ретельно «прополюють» лави отримувачів субсидії. Як заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, відтепер процес перевірки документів кожного такого запиту буде багатощаблевим. Він відбуватиметься через реєстри застрахованих осіб від ПФУ, Державної міграційної служби, Податкової служби та РАЦСи. До цієї справи долучиться і Міністерство цифрової інформації. Такі заходи впроваджено не просто так. Кількість випадків підробки документів та різного роду шахрайств вельми зросла. За словами представників Мінсоцполітики, нині розмір неунормованих виплат може перевищувати 10% від загальної кількості, а це декілька державних мільярдів гривень.

_{Майбутнє, пошматоване війною}

ПОВНОМАСШТАБНЕ вторгнення рф призводить до великого, хоч поки що офіційно не названого, числа втрат серед наших військових, переважно чоловіків у розквіті сил, а також цивільних осіб. Мільйони співвітчизників стали біженцями за кордоном… Прогнози щодо чисельності українського населення після закінчення війни вкрай песимістичні й коливаються від 24 мільйонів до 34 мільйонів громадян. При цьому 2030 року населення України може бути чи не найстарішим у Європі та додатково обтяжене високим відсотком людей з інвалідністю. Такий масштаб скорочення населення ставить нашу країну, яка роками була джерелом робочої сили для інших держав, перед перспективою залучення іммігрантів, переважно з Африки, Центральної та Південно-Східної Азії.

_{Ще спробуй доведи, що кохання справжнє}

ПРЕЗИДЕНТ підписав закон, що змінює правила імміграції. Одне з основних нововведень — перевірки на фіктивність шлюбів з іноземцями. Віднині, щоб дістати дозвіл на реєстрацію шлюбу, кожен із подружжя має пройти спеціальне письмове тестування-опитування та кілька співбесід. Їх проводитиме Державна міграційна служба України. Шлюб визнаватимуть фіктивним, якщо з’ясується, що один із подружжя одержав гроші в обмін на його укладення, якщо подружня пара не пов’язана спільним побутом, не зустрічалася до укладення шлюбу, не спілкується зрозумілою для обох мовою… Схемою покинути батьківщину, уклавши шлюб з українкою чи українцем, найчастіше користуються громадяни Афганістану, Пакистану, Ірану та Іраку. Останніми роками таких реєстрацій з їхньою участю побільшало у кілька разів. Причому ще до війни цей бізнес був поставлений в Україні на таку широку ногу, що в деяких районах, зокрема Одеської області, в іноземців «закохувалися» представниці прекрасної статі мало не цілими вулицями. Часом 19-річні пакистанці або іранці сватали 80-річних жінок… Тепер обом доведеться доводити, що кохання справжнє, а не фіктивне.