Бійтеся бджіл, коли вони не в гуморі

Днями у Кам”янській громаді Дніпропетровщини стався випадок,
який міг скінчитися загибеллю 57-літнього чоловіка. Буквально вчора наш
«Фермер Придніпров’я» про це повідомив. Не забули? На пульт центральної
обласної диспетчерської «103» надійшов більш ніж тривожний виклик: на
одній садибі у саду неподалік певно від власної пасіки майже без ознак
життя, як мінімум із втраченою свідомістю, лежить людина і не реагує на
звертання до неї. Миттю туди помчала бригада інтенсивної терапії
Новокодацької підстанції обласної екстреної медичної допомоги та
надзвичайних катастроф. Як потім навздогін повідомила фахівчиня
Кам”янської станції даної служби Лариса Биданцева, від лікарки Наталії
Корінь та фельдшерки Дарини Медвидовської цей виїзд затребував
надзвичайно швидкого і професійного втручання. Знадобилося їм по суті
негайно, поки не пізно, рятувати від неминучої загибелі потерпілого явно із
вельми низькими параметрами гемодинаміки.

За лічені хвилини, якщо й не секунди, медпрацівниці діагностували у чоловіка так званий анафілактивний
шок, а потім і раптову зупинку кровообігу та клінічну смерть. Отож розпочали
серцево-легеневу реанімацію та непрямий масаж серця, внутрішньовенний
доступ з введенням необхідних у подібних випадках препаратів - закінчуючи
дефібриляцією. Ясна річ, що усі ці заходи порятунку продовжувалися по
дорозі в реанімаційне відділення міської профільної в Кам”янському лікарні.
Зі стану клінічної смерті доставленого остаточно виводили уже там, причому
ще цілу годину. Поки у того – о, диво і щастя! – не відновилися самостійне
дихання і ритм серцебиття.
То це був той випадок, коли говорять, що медики зробили навіть
більше, ніж могли. На жаль, не вдалося уникнути серцевого нападу в
пацієнта, тому з інфарктом міокарду його далі - також негайно -
госпіталізували до обласного кардіологічного центру. І наразі стверджують,
що чоловіку ніщо фатальне не загрожує тепер. Запевняють, що усе позаду і
все буде гаразд. Але знаходять за потрібне застерегти інших боятися
сьогодні… бджіл. Так-так, бджіл. І особливо таки сьогодні. Оскільки чоловік,
про якого іде річ, дійсно має власну пасіку і відомий тут як досвідчений
бджоляр. Того дня він порався біля вуликів чи з вуликами, і ніби несподівано
для нього бджоли зненацька цілим роєм напали і дружно покусали. Не
пошкодували, даруйте, свої жала для нього як мінімум дві сотні
трудолюбивих комах, а може що і вдвічі більше – до такого висновку, пильно
обстеживши пасічника-«невдаху», дійшли лікарі. Цієї кількості цілком досить,
кажуть вони, щоб «людині середньої комплекції навіть загинути».

Зрештою, за деяких обтяжливих обставин померти можна і від одного-
єдиного укусу бджоли. І це тоді, коли бджоли, як не дивно, належать до
найбільш миролюбивих і спокійних комах. Це по-перше. А по-друге
насправді вони дуже зрідка нападають на людей. Бджоли фактично лише
захищаються. Інша річ, що необхідностей захищатися у них вистачає.
Скажімо, боронити свої вулики і особливо мед в них. А ще хоч різні породи
різних бджіл по-різному реагують на різні загрози, себто одні надто
агресивно, а інші схильні прощати «напади» на себе, усі вони одначе, уявіть
собі, або за кепської погоди, або коли кліматичні умови такі, що нектару у
квітах обмаль, можуть перебувати ну геть у… поганому, зіпсованому, а то і
дратівливому настрої-стані. Знову таки рідко, та трапляються невезучі чи
несприятливі періоди – чорні! - і для бджіл. Як от зараз, коли спека і дійсно
медозбір майже ніякий, а тут ще й хтось нахабним чином лізе у вулики та
забирає мед або й інші бджолині продукти. Коротше, при усіляких різких
змінах погоди, скажімо при сильних зливах та вітрах-буранах і грозах після
сонцепеку, які «раптом» заважають добрим і невтомним комахам звично
своїм ділом займатися, вони можуть «зірватися» за будь-якої ніби як загрози
для них. То нинішні зависокі температури, при яких у квітах «висихає» і
нектар, належать до чинників, які відбирають у вічних трудівниць може
навіть спокій та впевненість у своєму гарантованому і сталому існуванні. Так
що глобальне потепління схоже – чи й точно - не минає й для бджолиних
сімей безслідно.
А ще ось таке треба тепер знати: коли бджоли не в дусі, то досить одній
дуже розгніватися і вжалити «недоброзичливця» чи «нечестивця», як багато
інших, вловлюючи запах яду з жала першої нетерпеливої «бунтарки», відразу
кидаються слідом за нею на «негідника». У такому разі врятуватися від них
справді часом майже не можливо. Налітають, товпляться одна поперед
одної, поки непрошений «грабіжник» не побіжить навтікача. Або не зазнає
нищівної поразки. В тому числі і небезпечної для його здоров”я, як от і
трапилося з бідолашним пасічником у Кам”янській громаді. Може це і
попереджувальний перший «дзвінок»-засторога берегтися, оскільки
негаразди та катаклізми як в суспільстві, так і природі дійсно не мед і для
бджолиного плем’я. Ось так, якщо хочете знати.