БУДИНОК ЗРУЙНОВАНО АБО В НЬОМУ НЕ ЖИВЕШ, А ЗА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ... ПЛАТИ?

Надія ЛЕВЧУК.

«Багатьом людям регулярно надходять рахунки на оплату комунальних послуг, за користування житлом, яке зруйноване чи пошкоджене внаслідок російської агресії, або в якому нині ніхто не проживає. Що робити тим, хто був змушений покинути свої домівки та виїхати у більш безпечні регіони, адже борги накопичуються?» — запитують читачі з різних куточків нашої держави.

ПІСЛЯ повномасштабного російського вторгнення багатьом українцям довелося залишити місця багаторічного проживання, рятувати свої родини, домашніх тварин, вивозити їх із небезпечних зон. Руйнування енергетичної системи та цивільної інфраструктури, зокрема медичних та навчальних закладів, а також втрата роботи пришвидшують цей процес. За даними Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, на початку 2023 року в Україні налічувалося близько 7 млн внутрішньо переміщених осіб. Не менша кількість людей виїхала тимчасово за кордон. Сотні тисяч осель українців постраждали в умовах воєнного лихоліття, проте їх власникам продовжують надсилати рахунки за надання послуг.

Чи законно стягувати плату за комунальні послуги, якими люди не користуються? Що робити тим, хто досі отримує рахунки за порожнє, пошкоджене чи знищене помешкання?

Згідно зі ст. 7-ю Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (окрім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження, відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. При цьому він зобов’язаний інформувати виконавців комунальних послуг про зміну власника житла та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.

Тобто громадяни, які понад 30 днів не проживали у своїй квартирі чи будинку, можуть скористатися законним правом не платити за житлово-комунальні послуги. Для проведення перерахунку потрібно звернутися із заявою до постачальника послуг і надати документ про відсутність мешканців у своїй оселі, а саме: довідку внутрішньо переміщеної особи; про проходження лікування; про проходження військової служби тощо.

На підставі документів Центр комунального сервісу зробить перерахунок на холодну та гарячу воду і вивезення сміття. До речі, звернутися можна онлайн або надіслати документи поштою. Для перерахунку послуг із постачання газу потрібно окремо надати аналогічні документи до газопостачальної компанії.

Щоб не платити за Інтернет, варто звернутися до свого провайдера та відключити послугу або призупинити її на певний термін.

Попри відсутність споживача все ж доведеться сплачувати за опалення та управління багатоквартирним будинком і прибудинковою територією, тобто за послуги, що надаються централізовано. Якщо у квартирі встановлені лічильники, нарахування відбуватиметься на підставі їхніх показників. За відсутності лічильників слід звернутися із заявкою до виконавця комунальної послуги про тимчасове обмеження газопостачання (водопостачання) та укласти відповідний договір.

Проте якщо житло зруйноване, то плата не повинна нараховуватися, адже органи місцевого самоврядування мають обстежувати зруйноване та пошкоджене житло і передавати цю інформацію відповідним комунальним підприємствам для проведення коригування нарахувань.

Ще у березні 2022 року Кабінет Міністрів заборонив нараховувати та стягувати штрафи за несвоєчасну або неповну оплату комунальних послуг. Водночас надання комунальних послуг у разі несплати або оплати не в повному обсязі припинено не буде.

Влітку 2022-го Верховна Рада ухвалила рішення заборонити примусово стягувати борги, накопичені після початку війни, за комунальні послуги з громадян, чиє житло розташоване в районах проведення воєнних дій або в районах, що перебувають чи перебували в тимчасовій окупації, а також із переселенців, які виїхали з тимчасово окупованих територій чи де ведуться бойові дії.