Бути чи не бути Новомосковську в Січеславщині

Міський голова Новомосковська Сергій Рєзнік порушив питання перейменування міста. Він дав старт обговоренню і дискусіям стосовно імені міста. Науковці, краєзнавці, громадськість міста можуть взяти участь у полеміці, чи варто перейменовувати Новомосковськ і  як саме?
Сергій Рєзнік вважає, що з такою назвою міста більшість  тут народилися, живуть, але багатьом вона ріже слух, тим більше в період підступної навали московської орди на наші землі.
Міський голова запевнив, що подальша доля назви повністю залежить від містян, тому активна позиція багатьох з них відіграє вирішальну роль в цьому історичному процесі.

" Я хочу, щоб висловилися всі: перейменовувати чи ні. І ті, хто за межами міста, бо  тимчасово виїхав, і ті, хто стоїть на захисті його, і ті, хто трудиться кожного дня на його благо. Ми зараз напрацьовуємо платформи в соцмережах, де проходитимуть обговорення зміни назви. Але будуть задіяні і квартальні комітети, і голови ОСББ, і керівники підприємств для того, щоб максимально врахувати думку кожного. Коли дійдемо згоди: так чи ні, тоді запустимо інший процес - саме як перейменувати", - підкреслив Сергій Рєзнік.

Втім, січеславський краєзнавець Ігор Лисенко давно досліджував Новомосковщину, збирав документальні свідчення розвитку міста, знайомив бажаючих зі своїми  історичними знахідками. Приміром, в одному із коментарів у ФБ він зазначив, що давня назва міста Новомосковська - Самар.

Ігор Лисенко навів опис Новомосковська за 1838 рік.

«На месте сего города, еще в 1687-м году, князем Василием Васильевичем Голицыным было построено укрепление под именем Богородицкого, известное также и под именем Самарского. Оно возобновлено в 1736-м году, а в 1784-м перенесено на настоящее место и названо теперешним именем.
Жителей в городе обоего пола находится 9 209 душ, помещающихся в 1543-х домах, по большей части плетневых.
В нем находятся три деревянные церкви и уездное училище, основанное в 1807-м году.
Лавок с разными товарами имеется 28, винных погребов 4.
Недалеко от города находится Николаевский мужской монастырь, который был основан в XVII веке запорожскими козаками и снабжен от Сечи многими жалованными грамотами. Теперь монастырь сей составляет архиерейский дом Екатеринославских епископов».

Яке б рішення не прийняли новомосковці з приводу зміни назви рідного міста, думаю, що воно буде виважене і самостійне. Бо, здається, що питання перейменування не просто на часі. Немає куди відтягувати  момент істини, коли можна ідентифікувати себе відповідно до історії, яку вкрали московські пройдисвіти. З усіх словотвірних основ, з яких складається НОВОМОСКОВСЬК, тільки НОВ - та - СЬК українські. То чому б  не утворити нову  назву з автентичним духом і українським козацьким гартом під стать давнім національним традиціям? Хай би знали усі, що все пов'язане із "МОСКОВ" перетерте на порох часом, простором  і людьми.