Чому ЄС має визнати Україну країною-кандидатом просто зараз

За матеріалами інтернет-видань 24.05.2022 647
Вівторок, 24 травня 2022, 08:40 — , члени наглядової ради
 
Фото пресслужби президента України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн передає Володимиру Зеленському опитувальник для отримання статусу кандидата на членство в ЄС. Київ, 8 квітня 2022 року

Рік 2022 – це не 1939-й. Але він може виявитись настільки ж поганим.

Громадяни США та європейських країн можуть змінити ситуацію. Ми маємо дати нашим політичним лідерам відчути, що Україна має підтримку.

Не лише в довгі дні війни в Україні, а й за її межами. Не лише в допомозі біженцям, але ще більше.

Не лише в підтримці України всім необхідним обладнанням для перемоги у цій війні, але ще більше.

Тому що до окупації Криму український народ вийшов і протестував проти того напрямку, в якому йшла їхня країна. Вони стояли під європейськими прапорами, непокірні та готові померти, якщо знадобиться, за свою мрію – жити в мирі та достатку, в родині європейських народів.

Зараз багато хто загинув. За свободу України, але й за свободу нас, громадян Європи.

Вони загинули, віддавши життя в боях, або були жорстоко вбиті російською армією. Жорстокі вбивства мають на меті змусити українців відмовитися від своїх мрій.

Лідери України чітко дали зрозуміти, що навіть у цей жахливий час вони не готові змінити свій курс на приєднання до родини Європейського Союзу.

Ми сказали їм, що вони належать до Європи. Ми запевнили їх, що нам не байдуже. Ми повинні рухатися швидше.

Правда, Україна має попереду ще довгий шлях, перш ніж усі європейські країни зможуть підтримати її вступ. Для кожного народу шлях завжди був довгий, але ми можемо, як ніколи, зробити більше, щоб підтримати українське суспільство на цьому шляху.

Сьогодні ми повинні оголосити Україну країною-кандидатом.

Ми повинні оголосити дорожню карту членства України в ЄС. Ми маємо запропонувати план не лише відбудови України, а й побудови її незалежних інституцій, необхідних для того, щоб бути частиною Союзу.

"Ялтинську європейську стратегію" (YES) засновано у 2004 році спочатку для підтримки вступу України до ЄС та перетворення на державу, що керується правом та підтримує європейські цінності.

За майже 20-річної підтримки цього процесу для нас, YES, очевидним є одне: на напад Росії на Україну, щоб придушити її європейський вибір, треба відповісти прискоренням цього процесу.

YES каже: "Зараз саме час".

Країни-учасники програми Phare 2004 року переконалися, що ми були добре підготовлені і готові приєднатися до союзу. Програма Phare підтримувала розвиток державних інститутів, роблячи поділ влади ефективним, створюючи закони, які обмежували можливості прийняття рішень кожного суб’єкта адміністративної архітектури, щоб можна було належним чином застосовувати верховенство права.

Ми, громадяни Європи, зазвичай не замислюємося над верховенством права. Ми живемо цим.

Ми сприймаємо це як належне. Ми довіряємо судам. Ми можемо не довіряти нашим урядам чи парламентам, але ми знаємо, що їхня свобода діяти в інтересах усіх громадян не обмежена жодними корисливими інтересами.

Або якщо вони є, то в системі є організації, які можуть викрити та вирішити такі проблеми. Або, якщо вони є, існують незалежні ЗМІ, щоб завжди з’ясовувати, чи поводиться політичний клас погано – незалежно від того, чи це власне збагачення, чи просто порушення правил щодо COVID.

Ми повинні розуміти, що побудова такої держави вимагає часу та зусиль, але цей час можна скоротити, а зусилля підкріпити адекватною європейською програмою.

Українці досі гинуть за свою і нашу свободу.

Нашу вдячність треба продемонструвати, допомагаючи їм здійснити свої мрії після того, як війну виграють, а звірства припиняться.

Сьогодні українці повинні знати, що ми вже готуємося.

Не лише відбудувати зруйноване, але й допомогти побудувати те, чого забракло Україні.

Автори: 

Александр Квасневський, президент Польщі (1995 – 2005 рр.), голова наглядової ради YES;

Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції (2006 – 2014 рр.); прем’єр-міністр Швеції (1991 – 1994 рр.), член наглядової ради YES;

Керсті Кальюлайд, президентка Республіки Естонія (2016 – 2021 рр.), член наглядової ради YES;

Вольфганг Ішингер, голова ради фонду Мюнхенської конференції з безпеки; голова Мюнхенської конференції з безпеки (2008 – 2022 рр.), член наглядової ради YES;

Віктор Пінчук, засновник YES, бізнесмен і філантроп;

Стефан Фукс, віцепрезидент Havas Group, член наглядової ради YES;

Андерс Фог Расмуссен, засновник компанії Rasmussen Global, генеральний секретар НАТО (2009-2014 рр.) та прем’єр-міністр Данії (2001 – 2009 рр.), член наглядової ради YES

Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ