Чому Вікторія Спартц вимагає відставки Андрія Єрмака?

Вікторія Спартц в Україні, біля знищеної орками "Мрії".

Наша землячка, 43-річна Вікторія Спартц (дівоче прізвище Кульгейко), живе у США з 2000 року. За цей час вона багато чого домоглася - у 2020 році вона як кандидатка Республіканської партії пройшла в Палату представників Конгресу США від одного з округів штату Індіана.

З початку повномасштабного нападу росії вона неодноразово  зверталася до Конгресу з проханням допомогти її рідній Україні, і за, її власними словами, 6 разів побувала в Україні, аби оцінити наслідки вторгнення. У своїй відомій заяві 6 липня вона розкритикувала політику і Джо Байдена, і Володимира Зеленського, як інформує "ВВС News Україна".

Вікторія Спартц наполягала, що провела багато часу в Україні від початку повномасштабного нападу росії, тому знає про ситуацію не за книжками, а на власні очі.

Вона висунула вимогу до президента Байдена - "припинити грати в політику", мати чітку стратегію щодо України та узгодити безпекову допомогу з цією стратегією. До президента Зеленського - "припинити грати в політику та театр" і почати краще керувати для підтримки армії та місцевої влади. Конгресу ж вона запропонувала встановити належний нагляд за критичною інфраструктурою та доставкою зброї та допомоги Україні.

А вже 8 липня Спартц повідомила, що звернулася до Байдена з листом, в якому закликала розслідувати звинувачення керівника офісу президента України Андрія Єрмака у сумнівних зв'язках з росією, а його заступника Татарова прямо звинуватила у блокаді роботи антикорупційних органів.

Свої висновки щодо Спартц зробила, за її словами, на основі "різноманітних розвідувальних даних, дій пана Єрмака в Україні та його ймовірних домовленостей із росією".

Як відомо, МЗС України жорстко відреагував на ці звинувачення, побачивши в них "наративи кремля" тощо. І назвали дії Спартц "не підтримкою України, а грою на росію".

Два відомі журналісти і аналітики - Юрій Бутусов і Тарас Чорновіл - щойно у соцмережах висловилися з цього приводу. Отже, говорить Юрій Бутусов.

На фото: президент США Дж. Байден підписує закон про ленд-ліз на постачання зброї на суму 40 мільярдів доларів у присутності Вікторії Спартц. Для розуміння - ця сума більша за 40 (сорок!) річних бюджетів закупівлі озброєння Міністерством оборони України у розмірі 2021 року.

Найганебніше, що у нашої влади зараз є багато часу поливати брудом Вікторію Спартц, але зовсім нема бажання дати відповідь десяткам мільйонів українців на поставлені нею питання.

ХТО ТАКИЙ ЄРМАК?

Тарас Чорновіл

...На це запитання відповідь мали би давати спочатку СБУ, потім суд, инші органи, але вони на сьогодні, на превеликий жаль, цілком контролюються Єрмаком — десь особисто, десь через Татарова, десь через Портнова, це все одна компашка. ...Страшним є не лист до Байдена, страшною є реакція української влади. Виявляється, що в Україні є одна недоторканна корова, яку рухати не можна ніколи, про яку Зеленський сказав “я з ним прийшов, я з ним піду”. Мені здавалося, що він прийшов із Коломойським та Андрієм Богданом, а Єрмак там був якимсь радником. Виявляється, він — головна людина, й заради нього зламано одне дуже принципове табу.

Допомога Україні з боку США базується на одному серйозному запобіжникові. Байден розуміє, хто в нас кроти. В нього до Зеленського ставлення просто жахливе, а до його оточення ще гірше, він нічого не забув, але при тому всьому, трохи більше ніж рік тому, бачачи, що війна невідворотня, що Зеленський фактично відчинив двері путінові й ослабив армію, Байден поставив собі два завдання. Перше завдання - якщо можливо, не допустити війни, а не допустити можна було: за рік абсолютно спокійно укр. влада могла, створивши такі умови через розвиток оборонки тощо, щоби не вторгся путін. путін не є таким ідіотом, як іноді здається, - він ідіот по скрєпах, але він не ідіот по розрахунках. Якби Україна навіть за рік почала відновлювати й робити все те саме, що робила у 2017 і 2018 роках, якби почали би робитися прикордонні укріплення, то не було би вторгнення. Але Байден не зміг цього досягнути. Другий варіянт завдання: якщо буде вторгнення, то треба Україні допомагати. Це є битва цивілізаційна, і Байден зробив ставку на те, що в Україні треба протиставитися путінові, треба його максимально вимотати, щоб Україна стала як другий Афґаністан для СССР, і, на жаль, так воно зараз і відбувається — ціною нашою крови...

За цих обставин було зрозуміло, що Україна перенасичена рашистською аґентурою, причому на самих верхах. В Байдена не було ілюзій і щодо рашистів та реваншистів в українській владі, він все це розумів і цього й не приховував, про це говорять окремі американські сенатори та їхні експерти, що допомога Україні, особливо в той момент, коли й до Зеленського почало доходити, що напад таки буде, коли він погодився на призначення Залужного головнокомандувачем, коли зняли нарешті Тарана і Хомчака, коли нарешті в кінці минулого року відновилася трошечки наша збройна програма, пару Нептунів встигли зробити, буквально пару, на жаль, - експериментальних, яких мало бути півтори сотні, і ніхто б тоді не сунувся! Але зробили лише три... І ще деякі речі зробили. І в цей момент, коли насправді багато вже в Україну йшло допомоги (Зеленський щось там розказував, що, мовляв, нічого не давали, — ті Джевеліни, ті британські НЛАВи й ті Стінґери, які дали, захистили північ України і дали можливість зупинити ворога, бо якби не було цього, чим мали би зупиняти ворога — голими руками? Не було би цього, ворог би підтягнув решту резервів, і Київ би впав, була би страшна бійня — і все...

Але під цю допомогу були поставлені певні дуже жорсткі вимоги. Причому, Байден знав, що Зеленський його неймовірно боїться, він додав йому цього страху ще в кінці серпня під час візиту Зе до Вашинґтона, й було за що, бо в Байдена є всі матеріяли, плюс в Байдена є фактор особистої помсти за атаку на нього та його сина Гантера, й тому він поставив умови, а Зеленский під ними підписався, а саме: все оточення зеленського не сміє наближатися до двох сфер: 1) Збройні Сили України; 2) зовнішня політика - Зеленський несе за неї відповідальність, але кроти не мають права простягувати туди руки. Якщо із Залужним це сталося більш-менш легко, бо Залужний самостійний, то ...щодо Кулеби не врахували, що його ставив на посаду особисто Єрмак, якому Кулеба присягався в особистій вірності й лояльності. Саме за відмову присягати Єрмакові був звільнений з посади міністра закордонних справ Пристайко, його спровадили послом до Лондона, а на його місце поставили Кулебу. В Америці цього не врахували.

Проте певна незалежність Кулеби зберігалася, й навіть тоді, коли Зе робив дикі демарші — гадаю, з подачі Єрмака, як-от атака на федерального канцлера Німеччини, що є абсолютною дикістю, Кулеба міг собі дещо дозволити, казати “Ой, не треба!”, бігти і щось виправляти... Але зараз, коли почали шити лапті особисто Єрмакові, зламали остаточно й цей напрямок, й це дуже небезпечно, бо у США можуть зреаґувати на рівні Байдена.

Йдеться про відповідь від Міністерства закордонних справ на лист пані Кульгейко — відповідь у стилі лаврова: звинуватити людину в тому, що вона буцімто працює на росію; звинуватити її в тому, що вона нібито цілеспрямовано хоче знищити допомогу США Україні тощо. Лайлива, брутальна відповідь, 100-відсоткова брехня, з принциповими наративами у стилі лавровського МІДу. В мене враження, що там її й писали, а може, й сам Єрмак її писав — відповідь брутальна й до останньої крапочки й комочки брехлива.

...А все через те, що пані Кульгейко піддала сумніву добропорядність і проукраїнськість недоторканної корови, яка працює на посаді завгоспа неконституційного органу, ...про який у Конституції сказано, що для виконання своїх повноважень президент може створювати допоміжні та консультативні органи. Все! Оце все, що написано про орган, яким керує Єрмак. ...І пані Кульгейко звернулася до Байдена із запитом, щоб відповідна адміністрація Білого Дому надала конґресменам довідку, що ж це за людина. Щоб перевірили цю особу, оскільки ця особа отримала найвищий рівень доступу, не маючи, очевидно, жодних допусків, до всіх матеріялів, у тому числі оборонного характеру, до всіх матеріялів, пов’язаних із допомогою ЗСУ, й це може становити загрозу для цієї допомоги. Плюс не забуваймо, що американський народ погодився на те, що вони будуть потерпати від санкційної політики, від тої допомоги. Йдуть багатомільярдні суми, вони звідкись мінусуються, Байден не множить грошових знаків, він їх звідкись забирає, коли передає ті самі 40 мільярдів на підтримку України. І американські громадяни погодилися, що в них рекордна за всю історію ціна на пальне, а це тягне за собою всі инші ціни; що в них сталася інфляція, бо їх переконали, що це є справедливість. Але в такому разі, кажуть американці, ми маємо побачити й відповідь з українського боку: що ви припиняєте корупцію, припиняєте утиски свободи слова, політичних свобод тощо, і ви прибираєте рашистських кротів, або надавайте арґументи, що вони такими не є, а арґументів, що вони є рашистськими кротами, - їх достатньо.

...Байден вже демонстрував кілька разів серйозні роздратування. Пригадуєте ту заяву? Ми попереджали, він не захотів навіть слухати. Замість того, щоб тихо змовчати або сказати — ну, вибачте, ну, були, на жаль, помилки в нашій розвідці, ми повірили своїй, ми надіялися, ми не вірили, що таке може відбутися... Замість цього відбувся вихлоп брутальности, до якого долучився навіть сам Зеленський. Тоді відповіді були дуже хамські: “А ви нам не дали!” Вони нам дали, хоча не були нічого зобов’язані. А наше керівництво забрало війська з півночі і з півдня, лишивши два батальйони на весь південь України - два батальйони не на перешийку, знявши блокпости, знявши з окопів укріпрайон, який прикривав виходи з Армянська і з Чонгара! Ви можете подивитися навіть на GoogleMaps, узявши космічне фото, наблизити по максимуму, - оте, що видно з космосу, воно ж заховане все, землею притрушене, але звідти ви побачите окопи, побачите невеличкі ознаки, що там є підземні укріплення... Все це було порожнє, там взагалі нікого не було! І от ви, скоївши це, ще на нас, на США, гавкаєте?! - можуть там відповісти. В Байдена було явне роздратування.

Другий момент: було роздратування, яке спричинилося до того, що ми відразу, на старті не отримали для Гаймарсів потужних ракет на 300 км. Згадайте, яка тоді була відповідь, як нам відмовили! Це була відмова прямої недовіри. Здавалося б, ними розпоряджається Залужний, а довіра до Залужного є 100-відсоткова. Але на той момент Єрмак вже два рази встиг залізти до Генштабу й там покомандувати. На той момент було вже відомо, що розробляються якісь плани використання Буданова і ГУРу для того, щоби зіграти в паралельну армію, в паралельну “войнушку”, аби показати, що от Залужний не може просунутися вперед, а ми от щось узяли! Це відбулося пізніше, під Сіверськодонецьком, на межі травня-червня. Це коштувало нам дуже багатьох життів і втратою всього того кута! Замість здати Сіверськодонецьк, який був безнадійний, його не можна було утримувати, і зробити нову лінію оборони по Сіверському Донцю, утримати Золоте і Лисичанськ і тримати там оборону, довелося відступати до межі Луганської і Донецької областей. Чому? А тому, що Буданов, ГУР під візит Зеленського погнали туди — ЗСУ туди не зайшли — вони туди погнали Іноземний Леґіон, який підпорядковується ГУРу. І вже рятувати хлопців кинули туди війська, бо вони там були приречені на спалення, на знищення одномоментно, на взяття у полон — ми би мали купу смертних вироків проти них у “ДНР-ЛДР”; кинули туди війська і їх відтягнули. У підсумку, ми втратили Золоте, ми втратили Лисичанськ, ми втратили сотні, якщо не тисячі наших бійців. І в Байдена бачили, що це готується, в Байдена бачили, що для того, щоб зробити під Зеленського успішну “малєнькую контратаку” і “нєбольшую побєдную войнушку”, Єрмак, Буданов та инші творять неприйнятні речі. Ось чому виникла недовіра: чи ракети, які будуть передані Залужному, не будуть використані проти волі Залужного, бо із Залужним можна домовитися. Америка боїться входити у прямий конфлікт, коли американською зброєю можуть бути нанесені удари вглиб росії.

До цього можна додати, що Тарас Чорновіл зазначив у ЗМІ, що вища українська влада поводить себе так, немов лукашенко в білорусі, і застеріг її про згубність таких кроків.