І про те також, що не можна робити в день Святого Василя

День святого Василя – одне з найважливіших церковних зимових свят, що відзначають на початку року. А ще це народне свято, коли проводять обряд засівання, щедрування й інші давні традиції, що символізують добробут, щастя і врожай у новому році.

"Ми-Україна" розповідає, коли святкують Василів день у 2025 році, його історію та головні традиції.

День святого Василя 2025 – дата 

У 2025 році День святого Василя відзначатимуть 1 січня за новим календарем (Новоюліанським). Раніше це свято відзначали 14 січня за старим стилем (Юліанським календарем).

День Василя Великого – історія свята

День святого Василя присвячений пам'яті Василія Великого – видатного святителя, богослова та церковного діяча IV століття. Народився Василій близько 329 року в місті Кесарія Каппадокійська (сучасна Туреччина) у багатій та благочестивій родині.

Василій отримав блискучу освіту, навчаючись у Кесарії, Константинополі та Афінах. Він вирішив присвятити своє життя служінню Богові, відмовився від багатства та почав допомагати бідним і нужденним. Василій Великий був автором багатьох богословських творів, проповідей та молитов, серед яких і знаменита Літургія Василія Великого, яка служиться у церквах візантійського обряду лише 10 разів у рік на великі свята.

Одним із досягнень святителя стало заснування благодійних закладів для бідних, хворих і сиріт. Він завжди наголошував на любові до ближнього та необхідності милосердя. Василій Великий, поряд зі святителем Миколаєм Чудотворцем, здавна особливо були почитаними віруючим народом.

Традиції у Василів день

Однією з найвідоміших традицій Василевого дня є засівання. Зранку хлопці та чоловіки ходять від хати до хати, засіваючи зерном оселі, промовляючи щедрі побажання здоров'я, щастя та врожаю. Зерно символізує достаток і добробут у новому році.

Увечері напередодні свята, на Щедрий вечір, дівчата ходять щедрувати, співаючи обрядові пісні. За це господарі обдаровують їх солодощами та грошима.

Дідух, як символ духу предків та врожайності, обов'язково заносили до хати на Різдво і ставили на почесному місці – найчастіше біля покуті. У деяких регіонах України саме на День святого Василя  перший засівальник, або "перший гість", отримував почесне право "обмолотити" дідуха – тобто вибити з нього зерно. Його обов'язково зберігали до весняної посівної. Вірили, що воно принесе багатий урожай. 

На Василів день дівчата часто ворожать на свою долю та судженого. Ніч перед святом вважалася магічною, коли бажання мали найбільшу силу.

Що не можна робити на Василя 

• Жінкам і дівчатам заборонялося засівати – це вважалося виключно чоловічою справою. Також жінка не повинна заходити першою в будинок. 
• Ще однією забороною було рахувати дрібні гроші на Василя. Люди вірили, що це може накликати бідність та дрібні фінансові проблеми у новому році. 
• Не можна позичати гроші чи речі – вважалося, що разом із боргом можна віддати своє щастя й достаток.
• Не можна відмовляти засівальникам – їхні добрі побажання приносять щастя та врожай у дім.
• Вимітати з дому зерно, яким посівали, не можна, бо тоді з нього "вимететься" й щастя. 
• Не можна сваритися та лихословити – погані слова й конфлікти у цей день можуть зіпсувати весь наступний рік.

Раніше "Ми-Україна" розповідав, коли та як колядують, щедрують та засівають за новим стилем, адже після переходу на Новоюліанський календар, дати цих святкових обрядів також змінилися.