Для такого своєрідного сезону урожайність колосових — хороша, - фермери Придніпров’я

   Жнива біля лінії бойового зіткнення, комбайнерам доводиться працювати в бронежилетах і касках. Фото Олександра Прилепи, "УНІАН".

   На налитих сонцем, обпаленими весняними заморозками і нацистськими дронами, зрошеними не надто щедрими опадами золотих ланах Січеславщини продовжуються четверті воєнні жнива. Заздрісні сусіди-фашисти цього року, на жаль, вже впритул підійшли до кордонів нашої області, тож косовиця і обмолот ранніх зернових культур у прифронтових громадах Межівщини і Покровщини стали навіть не боротьбою, а справжньою війною за врожай. Там наші відчайдушні комбайнери і водії, як і мужні воїни на передовій, відстоюють у запеклому протистоянні зі споконвічною східною ордою право на вільну працю на своїй, Богом даній землі.

  З огляду на своєрідність нинішнього хліборобського сезону, які, за висновками досвідчених фермерів, не бувають схожими один на одного, про надвисоку врожайність мріяти не доводиться. У північній Магдалинівщині, за інформацією місцевих хліборобів, намолочують біля 40 центнерів пшениці з гектара. Дещо менше урожай у південних краях, зокрема у ТОВ «Дніпроагроальянс», про це розповідає головний агроном господарства Микола Петюренко:

- Наші поля знаходяться в колишньому Покровському районі, біля Січневого Великомихайлівської громади. Озима пшениця дала по 36 центнерів з га, вважаю це хорошим результатом. Ми не підживлювали її, бо поля надто близько до лінії бойового зіткнення. Гектарів 500, мабуть, не зможемо і зібрати, бо надто близько до ворога, велика небезпека від дронів та іншого для жниварів...

   У також південній, правобережній Апостолівщині, за даними голови районної Асоціації фермерів та приватних землевласників Віктора Ковальчука, пшениця через обмаль дощів більше 20 — 25 центнерів не дає. «Раді й тому, - говорить досвідчений хлібороб, - у теперішній непростий сезон. Врожаї ячменю, а особливо гороху, іще менші. Та нам основне вигнати орду до її лігва, потім більше часу буде для серйозної хліборобської праці»

   У колишньому Царичанському районі з опадами було краще. «Ріпак викосили, дав по 38 центнерів з гектара, - розповів «ФП» агроном ТОВ агрофірма «Грант» в селі Дубове Юрій Бовт. - Озима, зі всіма агротехнічними заходами, на рівні 53 центнерів з гектара, це нормально для цього року». А фермер Олексій Хребто з Царичанки повідомив:

- На ячмені, котрий вирощую для годівлі свиней, в мене вийшло по 30 центнерів з гектара, Не підживлював, бо не було на це коштів.

   Ось такі вибіркові дані про урожайність у фермерів Придніпров’я. Навіть в межах однієї області були істотно відмінні погодні умови, можливості кожного господарства та воєнні загрози. Попри війну, українці і сьогодні, і з давніх-давен годують себе і багатьох сусідів хлібом, молоком і медом. Дуже прикро, що демократичний світ надто довго, вже четвертий, а точніше дванадцятий поспіль рік (!) панькається із огидною державою-терористом, агресивним, недообскубаним у 90-х роках «колосом на глиняних ногах», котрий так бездумно і ганебно повторює долю попередника, агресивного «союзу непорушного».