Дмитро Яворницький присвятив археології значну частину життя, і в День археолога ми про це пам'ятаємо

Відомо, що у видатного українського вченого Д.І. Яворницького було кілька напрямків творчої діяльності. Він був істориком, фольклористом, письменником, поетом, музейником і археологом. Тому в сьогоднішній День археолога згадаємо працю Дмитра Івановича як основоположника археології в Придніпров'ї.
Садиба Дмитра Яворницького, яка діє у Дніпрі, наводить деякі  факти з життя Дмитра  Яворницького як археолога:

• Дмитро Яворницький деякий час був навіть більш відомим як археолог, ніж історик. На VI Археологічному з`їзді 28-річний вчений організував виставку запорозької старовини. Про це він написав другові, етнографу Якову Новицькому:  «Прочитав два реферати, які склали гучне мені ім’я.  Газети курять, графи, князья та професори хочуть познайомитись. По-совісті сказати, я і не розумію, чому так сподобався іншим…»

Д. І. Яворницький видав у 1890 році збірку «Публічні лекції з археології», вона  не мала аналогів в тогочасній археологічній науці.
Захоплення археологією стало приводом знайомства та дружнього спілкування Дмитра Яворницького з катеринославським археологом-аматором Олександром Полем.
За власними словами Яворницького, він брав участь у розкопках більше сотні археологічних пам’яток на території Харківської, Катеринославської, Полтавської, Чернігівської, Таврійської губерній, а також в Туркестанському генерал-губернаторстві.

• Дмитро Іванович надихав до захоплень археологією інших, у тому числі жінок. Анастасія Карцова, катеринославська дворянка захопилась археологією під впивом Д. Яворницького, і стала першою українською  археологинею.

Відомі археологи – учні Д. Яворницького -  П. Козар, В.Грінченко, А. Добровольський, П. Смолічев, Т. Тесля, Т. Кіранов, М. Рудинський, О. Бодянський та ін.

• Під час розкопок Д. Яворницький неодноразово травмувався, отримав переломи, а згодом і хронічні хвороби. А одного разу був засипаний в розкопі обвалом землі,  втратив свідомість,  а коли прийшов до тями – над ним вже «читали заупокійні молитви».

Впродовж життя Дмитро Яворницький зібрав цікаву приватну колекцію, у тому числі археологічну, яку подарував Катеринославському обласному музею ім. О. Поля, коли отримав пропозицію його очолити в 1902 р.

• Вчений очолював  31 рік музей в Катеринославі, який, завдяки його позиції був, передусім, історико-археологічним, зберігаючи одну з найбільших  археологічних колекцій в Україні.

 Д. Яворницький став фундатором найбільшої колекції кам`яної пластики, збираючи, а часто і рятуючи,  в катеринославському музеї т.зв. «кам’яних  баб».

• Видатний науковець домігся проведення та був призначений керівником однієї з найбільш масштабних у світовій археологічній практиці експедицій на місці майбутнього Дніпрогесу. Це  Дніпробудівська археологічна експедиція (1927-1932 років).

Перед затопленням Дніпрових порогів, було врятовано більше 40 тисяч старожитностей, які поповнили фонди українських музеїв. Тоді ж зусиллями експедиції було віднайдено один з найбільших скарбів у Східній Європі - Вознесенський скарб, у складі якого - відомий срібний орел хана Аспаруха.

• Справа, започаткована Д. Яворницьким-археологом, плідно продовжується його послідовниками - археологами Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Наразі вони працюють в археологічній експедиції в стародавньому Нехворощанському монастирі, з артефактами якого пізніше ознайомлять  громадськість.