ЕКОЛОГІЧНА ПАНОРАМА ВІД «СІЛЬСЬКИХ ВІСТЕЙ»

_{Криниця, а в ній вода... з нітратами}

Олена БЕГМА

Криниця, а в ній вода з нітратами

СИСТЕМНА перевірка якості підземних вод у шахтних колодязях (це найвищий рівень ґрунтових вод, які найбільше зазнають впливу господарської діяльності), що має здійснювати Держгеонадра, останніми роками практично звелася нанівець. На жаль, нині вже у багатьох регіонах України у колодязній воді є нітрати, а подекуди навіть із вельми перевищеним умістом. «І що ближче криниця до великого сільськогосподарського підприємства, то гірший стан води в ній, де є ризики вимивання з господарства добрив та гною», — наголосила експерт громадської організації «Екодія» Марія Дячук, посилаючись на дослідження екологічних активістів у багатьох регіонах.

_{Скільки в Україні платять за захист природи?}

А Й СПРАВДІ, скільки коштує захищати природу, скажімо, сидячи у чиновницькому кріслі в тому ж Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів? Інформаційний ресурс Novyny.live оприлюднив таку інформацію, починаючи з червня 2022 року і до сьогодні, надану на запит ЗМІ самим відомством. Судячи з розміру зарплат чиновників, Україна, виявляється, доволі небідна країна…

Зокрема, міністр довкілля Руслан Стрілець за означений період щомісяця отримував від 91 604 до 98 862 грн. Його перший заступник Олександр Краснолуцький — від 78 939 до 85 803 грн. А в цьогорічному серпні за раз одержав 100 098 грн, а у квітні — 147 233 грн. Умовно пересічні зарплати чотирьох заступників міністра Євгена Федоренка, Вікторії Киреєвої, Сергія Власенка та Олени Крамаренко майже не відрізняються, становлячи від 62 451 до 100 218 грн. Тим часом державний секретар Міністерства довкілля Євдокія Ярова впродовж останніх 15 місяців регулярно одержувала від 97 290 до 136 310 грн… Отож хто скаже після цього, що захищати довкілля — справа не прибуткова?

_{Підрив греблі — злочин проти людства}

УНАСЛІДОК підриву окупантами греблі Каховської ГЕС у ніч проти 6 червня Україна втратила 35-40% запасів прісної води. Це обсяг, який населення нашої держави могло б споживати впродовж року. «До підриву було приблизно 18,6 млн кубокілометрів води, зараз у руслі Дніпра залишилося 3-3,5 млн кубокілометра», — уточнив гендиректор Укргідроенерго Ігор Сирота. Він також повідомив, що зведення тимчасової гідроспоруди, яка має припинити витік води з Каховського водосховища, займе три місяці, і потрібно виконати ці роботи до весняного водопілля. Якщо не встигнути, то доведеться чекати ще рік.

Без доступу до прісної води залишаються жителі Херсонщини та Дніпропетровщини. Крім того, знищення водосховища негативно позначається на водозабезпеченні Запорізької і Миколаївської областей.

_{Засіяні залізом та отрутою}

СЬОГОДНІ багато українських земель сільськогосподарського призначення окуповані, якісь заміновані, а решта понівечена в результаті бойових дій. Поки триває активна фаза війни, оцінити реальний стан усіх цих ґрунтів і загальний розмір збитків можна хіба що приблизно. Проте годі й говорити, наскільки воєнщина росії шкодить українським ґрунтам. Попит на їх хімічний аналіз зростає.

Так, на запит місцевих громад фахівці Міндовкілля зібрали кількасот зразків ґрунту з різних регіонів України, де точилися бойові дії, щоб визначити хімічні зміни, які відбулись у землі. Виявилося, що ґрунт зі снарядної вирви на шкільному подвір’ї в Миколаївській області містив понад 600 міліграмів свинцю з розрахунку на один кілограм. Це приблизно у 20 разів більше гранично допустимої концентрації. На супутниковому знімку поля в Ізюмському районі на Харківщині природоохоронці нарахували понад дві тисячі воронок від вибухів на площі один квадратний кілометр. Якщо для наочності розподілити ці вирви рівномірно, то в кожному квадраті зі стороною 22 метри опинилося б по одній воронці. Разом ці снаряди вивернули не менш ніж 90 тисяч тонн ґрунту і додали в нього тонни заліза, міді, сірки та інших речовин, яким не місце там, де вирощуються сільськогосподарські культури. В іншій пробі, взятій на місці ракетної вирви у лісі, також на Миколаївщині, лабораторія виявила перевищення концентрації міді більш як у сто разів. Щоправда, настільки високі концентрації шкідливих металів у місцях бойових дій зустрічаються не всюди.

_{До АТБ — зі спрацьованими батарейками}

СВОГО ЧАСУ магазини АТБ по всій Україні долучилися до збирання, сортування й утилізації використаних елементів живлення. Спеціальні контейнери для збирання непотрібних елементів живлення були встановлені у торгових залах понад тисячі супермаркетів найбільшої української мережі. Свідомі громадяни вже залишили в них понад дві сотні тонн використаних батарейок. Більшу частину цих небезпечних відходів успішно відсортовано, доставлено за кордон і перероблено на спеціалізованих підприємствах у Польщі — BatEKO та в Румунії — GreenWEEE. Ось і днями відоме польське підприємство підтвердило факт переробки вже десятої фури зібраних у магазинах АТБ батарейок. І це ще не все, бо саме зараз одинадцята вантажівка з аналогічним умістом чекає на переробку на складі BatEKO.

Нагадаємо, що в країнах Європейського Союзу вже десятки років суворо заборонено викидати використані батарейки й акумулятори у звичайні смітники. Доведено, що такі відходи містять токсичні речовини, метали, лужні сполуки, кислоти й становлять небезпеку для всього живого. Отже, вони потребують правильної утилізації.

_{Транспорт, дружній до природи}

ІЩЕ ДОНЕДАВНА українські водії пасажирських транспортних засобів могли перетинати кордон без жодних проблем. Проте вже з вересня 2023-го на виїзді з країни почали перевіряти клас екологічності автомобіля. У разі, якщо транспортний засіб не пройде відповідної перевірки та не отримає визначеного класу екологічності, його розвернуть. Те ж саме чекає і на водіїв, які не змогли одержати класу екологічності ЄВРО-1. Про це повідомили в Державній службі України з безпеки на транспорті. При цьому наголошується, що водію не обов’язково показувати сертифікат при перетині кордону, адже для схвалення можна буде пред’явити тільки відмітку класу екологічності у свідоцтві про реєстрацію пасажирського засобу.

_{Лісів дедалі менше}

УПРОДОВЖ двох останніх років площа прадавніх лісів у світі зменшилася на 155 мільйонів гектарів, тобто на 12%. За даними дослідження біологів GlobaForest Watch («Всесвітній лісовий патруль», портал для моніторингу лісового покриву планети в режимі реального часу), більша частина таких угідь знаходиться на північних широтах, у тайзі, або в тропічних регіонах. Основними причинами їхнього знищення є будівництво нових доріг для добування промислової деревини, нафти та газу, а також розширення сільського господарства і пожежі.

До речі, станом на 2020 рік Канада, росія та Бразилія мали найбільшу площу незайманих лісів, що становило понад 65% від загальної світової. Однак ці країни також зазнали найбільшого скорочення з 2000-го по 2020 роки. Так, росія втратила 41 млн га лісів переважно через видобуток нафти, газу і золота, промислові лісозаготівлі та масштабні антропогенні пожежі. У Бразилії основними причинами стали розширення сільського господарства і пасовищ, а в Канаді — пожежі, спричинені людьми. Водночас на сьогодні Румунія втратила всі свої незаймані лісові ландшафти. А от в Японії та на Кубі їхні площі за два останні десятиліття майже не змінилися.