Війна легкою та справедливою не буває

Ірина Руденко Поліна Паламарчук

КІЛЬКА ПЕРЕДНІХ СЛІВ ВІД АВТОРА "ФЕРМЕРА ПРИДНІПРОВ"Я" Миколи НЕЧИПОРЕНКА: Я героя цієї публікації знаю і пам"ятаю ще з тих часів, коли він очолював районну раду раніше існуючого Софіївського району і смію запевнити, що це напрочуд порядний,  сумлінний і чесний чоловік. Він уже двадцять з лишком років тому був чи не найвідданіший в області очільник районної ради, котрий не дозщволяв собі аніяких зазіхань на порушення чи будь-які відхилення  від норм правопорядку. А незабаром після того, як залишив посаду очільника району, з власної ініціативи та волі  дав згоду очолити на Софіївщині одну з найз анедбаніших сільську раду - нині Вакулівську громаду. А у лютому 2022 року я дізнався, що Артур Шевцов добровольцем пішов на фронт зазищати Україну від русні-нечесті. І ось щойно в Інтернеті появилася стаття про цього як на теперішні часи мабуть унікального серед владних посадовців чоловіка.

55-річний Артур Шевцов майже 10 років є головою Вакулівської громади Криворізького району Дніпропетровщини. Після 24 лютого 2022 року чоловік частину роботи передав помічникам та пішов добровольцем на фронт. Нині він військовослужбовець Національної гвардії України.

"Усі прийшли з ідеєю — вигнати цю нечисть з кордонів рідної України"

"Я був головним сержантом стрілецької роти, і всі були мотивовані. У мене в підрозділі дуже багато хто приїхав з-за кордону, хто займався сільським господарством — потужні фермери, по 2000 гектарів землі. Усі були з одною ідеєю — вигнати цю нечисть з кордонів нашої рідної України", — розповів Суспільному Артур.

Голова Вакулівської громади і військовий Нацгвардії Артур Шевцов. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Він зазначив: бойового досвіду не мали, проте всі знали, заради чого прийшли на фронт.

"Так, не було ще досвіду, але він з'явився з бойовими діями: з першим фосфором, з "пелюстками", з тим, що двоє моїх товаришів втратили по нозі... При тому, що не було розпачу. А на гуморі... У нього ноги нема, а він ще сам за кермом їде. Загалом можна книжки писати про ту силу духу, яка була у хлопців", — говорить військовий.

За словами Артура, від самого початку служби весь час був на напрямку Луганщина-Донеччина. Перше бойове хрещення підрозділу відбулося в Рубіжному. Потім Лисичанськ, Лиман. Через ізюмську трасу бійці заходили у Cлов`янськ.

Артур Шевцов (другий праворуч) з побратимами. Особистий архів Артура Шевцова

"На війні тяжко. Особливо зараз, коли дуже активно використовуються і нами, і ворогом дрони. Це складно. Зараз треба 7 км на собі нести боєкомплект, захист, їжу. Йдеш не на один день. Тому це тяжко. Але війна легкою і справедливою не буває", — сказав нацгвардієць.

Голова громади, який воює

Він розповів: не думав, що доведеться взяти до рук зброю. Артур був головою району, потім головою першої в України об`єднаної територіальної громади. Наразі ж він голова громади, який воює на фронті.

Артур Шевцов вже третій рік на фронті. Особистий архів Артура Шевцова

"На місці замінюють дівчата, їм зараз важко. Кажуть, щоб я повертався, бо майже три роки самі. У нас були дуже потужні проєкти про розвиток місцевого самоврядування. Там, де не було ніколи доріг, там, де не було води, освітлення — воно з'явилося. Планів було дуже багато, але війна нам поламала все", — додав військовий.

Він зазначив: його підтримує віра, бо всім серцем вірить у те, що Україна буде потужною державою, квітучою країною, в якій будуть жити щасливі люди й усміхатимуться діти.