Каховська ГЕС і Покровська СЕС у цифрах дослідників
За матеріалами інтернет-видань
19.01.2025
139
Відносно недалеко від водосховища Каховської ГЕС біля м.Покров Дніпропетровської області (колишній Орджонікідзе) у 2019 р. була побудована сонячна електростанція (СЕС). Якщо порівняти технічні характеристики цих електростанцій, то окрім беззаперечних екологічних мінусів Каховської ГЕС, виникають великі сумніви і щодо економічної доцільності планів нашого Уряду щодо її відбудови. До вашої уваги це порівняння та розрахунки, що з нього витікають.
Каховська ГЕС та її водосховище:
Установлена потужність: 334,8 МВт
Середнє річне виробництво: 1420 млн. кВт/год
Площа штучного затоплення водосховища ГЕС: 1961 км2 або 196 100 га
Покровська СЕС:
Проектна потужність 240 МВт
Проектне річне виробництво: 400 млн. кВт/год
Площа: 4,37 км2 або 437 га.
Звертаю увагу, що загальна площа водосховища була 2155 км2, але щоб уникнути спекуляцій слід вказати, що вона включала в себе і природне річище Дніпра. Згідно даних Національної академії наук після підриву греблі площа всіх водойм на території колишнього водосховища склала майже 194 км2. Різниця між 2155 км2 та 194 км2 становить 1961 км2, що і є площею штучного затоплення для створення водосховища.
Якщо порівнювати обсяг виробленої енергії, то Каховська ГЕС переважає Покровську СЕС майже в 3,6 рази, тобто 1420 млн. кВт/год проти 400 млн.га. Щоправда в 2020 р. кількість виробленої електроенергії на Покровській СЕС була більше проектної і склала 433 млн. кВт/год
Проте, щоб виробити 400 млн млн. кВт/год, потрібно 4,37 км2 СЕС, а щоб виробити 1420 млн. кВт/год потрібно 1961 км2 водосховища ГЕС. І сміх, і гріх, але частина цієї електроенергії використовувалася, щоб закачувати у водосховище річку Базавлук, яка опинилася нижче рівня водосховища після його будівництва.
Однак, якщо порівняти коефіцієнт корисної дії (далі — ККД) використання площ, то між цими двома типами об’єктів буде прірва. Щоб СЕС аналогічна Покровській виробляла обсяг електроенергії, рівний обсягу Каховської ГЕС, її площу потрібно збільшити в 3,6 рази тобто вона має скласти 4,37 × 3,6 = 15,7 км2.
Отже, щоб виробити 1420 млн. кВт/год за допомогою ГЕС потрібно 1961 км2, а щоб виробити цей же обсяг за допомогою СЕС потрібно лише 15,7 км2. Таким чином, ККД землекористування у СЕС в 125 разів більший, ніж у ГЕС ! Це означає, що 1 га водосховища ГЕС дає 7,2 тис.кВт/год на рік, а 1 га СЕС дає 915,3 тис.кВт/год на рік.
Якщо ж на звільненій від води поверхні землі побудувати СЕС на ділянці в 47 км2, то вона матиме в 41 раз меншу площу, ніж водосховище, але даватиме електроенергії в 3 рази більше, ніж ГЕС.
Інвестиції в Покровську СЕС склали 193 млн євро. За словами керівництва «Укргідроенерго» відновлення Каховської ГЕС коштуватиме 0,8-1 млрд. дол (за нинішнього курсу долар-євро це буде 784 млн.євро). Щоправда, «Укргідроенерго» пропонує збільшити потужність Каховської ГЕС до 615 МВт, але в такому випадку витрати становитимуть 1,2 млрд. євро і це без врахування вартості демонтажу залишків нинішньої ГЕС та зведення тимчасових гідроспоруд при будівництві ГЕС. Навіть якщо взяти мінімальну цифру витрат у 784 млн.євро для будівництва ГЕС і порівняти з вартістю СЕС такої ж потужності (193 млн. євро×3,6 = 695 млн.євро), то витрати на будівництва СЕС будуть на 89 млн.євро меншими.
Звісно, наведені тут розрахунки є суто пропорційними, а значить приблизними. Проте, щоб уникнути звинувачення у заангажованості на користь СЕС всі цифри округлені на користь Каховської ГЕС, вказана найменша зі згаданих «Укргідроенерго» сума на її відбудову, а оцінка витрат на демонтаж руїн ГЕС та тимчасові споруди не наводиться взагалі.
Однак, навіть такі розрахунки показують, що використання сучасних технологій замість архаїки сталінських часів з одного боку може відтворити природну екосистему Великого Лугу та безкоштовно вирішити завдання з насадження 1 млрд. дерев (на території колишнього водосховища вже зростають мільярди дерев), а з іншого боку може надати більшу економічну вигоду Україні, сприяючи також її технологічному розвитку.
Звісно, можуть бути питання щодо водозабору, але важко повірити, що водозабезпечення промисловості і житлового господарства потребує затоплення 1 961 км2. З іншого боку, в наш час потрібно враховувати не лише економічні та екологічні аспекти, але й військово-політичні, а це означає, що наявність таких гігантських об’єктів як Каховське водосховище становить величезну загрозу одразу декільком регіонам в разі військової агресії, терористичного акту, природних катаклізмів, техногенних аварій. І цей ризик також має свою економічну ціну — підрив греблі ГЕС російськими окупантами це вже продемонстрував. Ще років 20 тому академік Аркадій Шапар пропонував зважене рішення — позбавитися Каховського водосховища, але мудрим способом, розтягнувши його спуск на роки. Але як часто в нашій країні політики дослухаються до думки науковців?
Будівництво Каховського водосховища було дурістю і екологічним злочином, підрив греблі водосховища був актом терору та екоциду, але повторне будівництво буде дурістю та екологічним злочином в квадраті. Невже наша держава встановить ці «граблі» знову, щоб наступити на них ще раз?
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ