Холод у травні «садив» бджолосім'ї аж до Всесвітнього дня бджіл

   Бджоли також є індикаторами здоров’я довкілля. Зменшення їхньої популяції сигналізує про екологічні проблеми, такі як забруднення, використання пестицидів чи зміна клімату. На жаль, за останні десятиліття чисельність бджіл у світі скорочується через комбінацію факторів: втрату природних середовищ, хімічні отруєння, хвороби та кліматичні зміни.

   Окрім сільського господарства, бджоли відіграють важливу роль в екосистемах. Вони підтримують біорізноманіття, сприяючи розмноженню дикорослих рослин, які є основою для існування багатьох тварин і птахів. Продукти бджільництва – мед, віск, прополіс, маточне молочко – мають лікувальні властивості та широко використовуються в медицині, косметології та харчовій промисловості.

   Бджоли також є індикаторами здоров’я довкілля. Зменшення їхньої популяції сигналізує про екологічні проблеми, такі як забруднення, використання пестицидів чи зміна клімату. На жаль, за останні десятиліття чисельність бджіл у світі скорочується через комбінацію факторів: втрату природних середовищ, хімічні отруєння, хвороби та кліматичні зміни.

                  Холодна весна: виклики для бджіл

   Цього року травень в Україні, особливо на заході країни, видався рекордно холодним. Температури часто опускалися нижче норми, а заморозки та дощі створювали несприятливі умови для бджіл. Така погода має прямий вплив на їхню активність і, відповідно, на виробництво меду.

   Адже холод зменшує активність бджіл. Бо ці створіння активні за температури вище 15 °C. У холодну погоду вони залишаються у вуликах, не вилітаючи по нектар і пилок. Це призводить до скорочення збору нектару, що є основою для виробництва меду.

"Вони ні пилок, ні нектар не збирають. Їм холодно. Температура заціпеніння бджоли — це 8° тепла. Тоді вона переходить в анабіоз: не рухається, просто сидить. Якщо не настає потепління, то вона так і помирає. Пасіки потрібно годувати, інакше бджоли помруть. Вони не приносять нектару, а їм треба їсти самим і годувати своїх діток. Тому бджоли з'їли мед, який зібрали", – пояснив виданню "Суспільне" селекціонер Ярослав Муха.

   До того ж холодна весна затримує цвітіння медоносних рослин, таких як акація, липа чи соняшник. Навіть якщо цвітіння відбувається, дощі змивають нектар, а низькі температури знижують його виділення рослинами.

   Таким чином це все створює проблеми для виживання бджолиних сімей. Холодна погода ускладнює підтримання оптимальної температури у вулику (близько 35 °C), що вимагає від бджіл додаткових енергетичних затрат. Це може послабити сім’ї, зробити їх більш вразливими до хвороб і зменшити продуктивність.

   Найбільше проблем холод створює для молодих бджіл. Адже заморозки можуть знищувати квітучі рослини, що є джерелом пилку – основного білкового корму для бджолиних личинок. Без достатньої кількості пилку бджолині сім’ї гірше розвиваються, що впливає на їхню силу влітку.

Чи буде мед цього року

   Рекордно холодний квітень і травень може суттєво вплинути на врожай меду, особливо акацієвого, який є одним із найцінніших сортів. Якщо холодна погода триватиме, бджоли можуть зібрати значно менше нектару, що призведе до скорочення обсягів меду. Для прикладу, такі різкі зміни клімату у 2021 році спричинили недобір меду на 40-50%, ніж за сприятливої погоди. Тобто цього року ситуація може повторитися – можливе скорочення на половину від кількості у сприятливі роки, а це призведе до зростання цін.

"Роздрібна ціна може зрости. Гуртова – невідомо. Вона також може зрости, якщо буде менша кількість меду. Заготівельники змушені будуть його шукати й платити трішки більше", – каже селекціонер Ярослав Муха.

   Проте ситуація не є безнадійною. Бджоли – надзвичайно адаптивні комахи, а бджолярі мають інструменти, щоб мінімізувати втрати. Наприклад, вони можуть підгодовувати бджіл торішнім медом, цукровим сиропом або білковими сумішами, щоб підтримати сім’ї в період нестачі нектару. Якщо після холодного травня настане тепла погода, бджоли ще матимуть шанс зібрати нектар із пізніх медоносів, таких як липа, гречка чи соняшник, малина, конюшина, синяк, чебрець, гірчиця та багато інших.

   Насправді холодна весна – лише один із багатьох викликів, з якими стикаються бджоли. Велику проблему становлять пестициди, які є однією з головних причин скорочення популяцій бджіл у всьому світі, включаючи Україну. Окрім пестицидів, бджоли стикаються з втратою природних середовищ, хворобами, інвазивними видами та змінами клімату, що разом створюють комплексну загрозу для цих незамінних запилювачів. 

Допомогти бджолам може кожен із нас. Для цього треба уникати пестицидів у господарстві та висаджувати медоносні рослини. Наприклад, лаванда, шавлія, конюшина, фацелія чи соняшники стануть джерелом нектару для бджіл.

                Всесвітній день бджіл: як святкують

   Всесвітній день бджіл – це не лише свято, а й можливість підвищити обізнаність про захист бджіл. У цей день проводять освітні заходи, фестивалі, виставки, лекції та практичні заняття з бджільництва. У багатьох країнах, включаючи Україну, бджолярі діляться досвідом, розповідають про важливість бджіл і популяризують екологічно дружні практики. В освітніх закладах проводять уроки, присвячені бджолам, а в громадах висаджують медоносні рослини, щоб створити сприятливі умови для запилювачів.

   В Україні, де бджільництво має давні традиції, День бджіл є приводом нагадати про значення цієї галузі для економіки. Україна входить до числа найбільших експортерів меду у світі (минулого року була на п’ятій сходинці), а бджільництво є джерелом доходу для тисяч сімей, особливо в сільській місцевості.

   Тож холодна весна створює серйозні виклики для бджільництва, але з правильним підходом бджолярі можуть мінімізувати втрати. Мед, можливо, буде, трохи в менших обсягах, однак точно українці не будуть позбавлені цього улюбленого багатьма нектару.