Коли і як ФОП почнуть платити податки по-новому

У свіжому звіті про виконання Національної стратегії доходів за 2024 рік Мінфін підтвердив свій намір реформувати спрощену систему оподаткування. Фактично, йдеться, радше, про ліквідацію пільгового режиму оподаткування для малого бізнесу.

Наприклад, для ФОП третьої групи (юросіб) єдиний податок має поступово зрости до 18% (зараз — 5%). А надалі такі суб'єкти господарювання взагалі втратять можливість працювати на спрощенці.

Також згадується про «плаваючу» ставку податку для ФОП другої групи: скажімо, за деякими послугами вона зросте до 17%. Мінфін відкрив завісу і над іншими, не менш скандальними нововведеннями. Щоправда, після того, як інформація про них потрапила до преси, і в бізнес-середовищі зчинилася справжня буря обурень, Мінфін заявив, що не планує підвищувати податки для ФОПів. Мовляв, реформа, якщо й буде, то лише після широких громадських обговорень та голосувань за нову податкову модель у Раді.

Підприємці ж побоюються, що влада все одно спробує продавити серйозні обмеження щодо спрощеної системи оподаткування.

«Мінфін» звернувся за коментарем до голови парламентського податкового комітету Данила Гетманцева. І він побоювання бізнесу частково підтвердив. Тож що ж у результаті буде зі спрощеною системою — для кого, як і коли зміняться податки, — розповість «Мінфін».

МВФ та боротьба зі схемами

Про перегляд податкових правил для приватних підприємців кажуть уже давно. Озвучувалися різні моделі — від підвищення єдиного податку та скорочення кола осіб, які мають право на пільги до повної ліквідації альтернативної системи оподаткування.

Прихильники «вбивства» ФОП посилалися на те, що на відмові від податкових преференцій для дрібного бізнесу, нібито, наполягає МВФ. Плюс, говорили про масове використання спрощенки великим бізнесом для мінімізації податків.

У меморандумі з МВФ, який українська влада підписала у 2023 році, справді йдеться про реформування спрощеної системи оподаткування в рамках Національної стратегії доходів. «Реформа системи єдиного податку буде спрямована на мінімізацію можливостей середнього та великого бізнесу легально ухилятися від сплати податків або приховувати від оподаткування обсяги продажу товарів та послуг, зокрема, незаконно ввезених чи вироблених», — йдеться у меморандумі з МВФ.

Ще одна мета такої реформи — зробити економічно невигідним використання системи спрощеного оподаткування у трудових відносинах. Щоб знизити навантаження на фонд оплати праці, підприємства переводять своїх співробітників у ФОП. Через це люди (особливо з високими зарплатами) втрачають на відрахуваннях до Пенсійного фонду, оскільки, як приватні підприємці, платять туди мінімально можливий платіж. В результаті з подачі компаній-роботодавців прирікають себе на мінімальну пенсію.

Натомість компаніям така схема приносить солідну економію і, як часто роботодавці пояснюють своїм співробітникам, дозволяє виплачувати вищі зарплати. Наразі навантаження на заробітну плату в Україні складає: 22% ЄСВ + 18% ПДФО + 5% військовий збір.

У меморандумі з МВФ українська влада зобов'язалася подати законодавчі поправки до Ради, які перекривають можливість заощаджувати на зарплатних податках, до кінця квітня 2025 року. Тобто якби цих термінів було дотримано, реформа спрощенки вже зараз була б на низькому старті.

Але цього року податки для ФОПів підвищили лише частково — було збільшено військовий збір, повернули сплату єдиного соціального внеску тощо. Плюс, для підприємців посилили вимоги щодо використання касових апаратів (фактично тих, хто може їх не застосовувати, залишилося дуже мало).

 

«Тобто реформі хід поки що не дали. Цьому влада може знайти вагомі аргументи, пояснюючи це міжнародним партнерам, адже в країні йде війна. Але чи вдасться повністю відмовитися від обіцянки — питання відкрите», — каже голова громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Сюрприз для ФОПів

У звіті Мінфіну щодо виконання Національної стратегії доходів за 2024 рік, у розділі «Напрямок 4.3 Податкова політика» перший розділ повністю присвячений ФОПам.

Конкретних термінів проведення реформи спрощення у документі немає. Вказано, що цей пункт почне виконуватись через рік після того, як буде виконано інший блок заходів (зазначено у розділі 4.2.3 (b)).

Йдеться про безпеку використання даних та доступ до інформації про обсяги та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках. Він передбачає визначення адміністратора IT-платформи, яка забезпечуватиме роботу окремого «захищеного контуру» з фінансів. Запуск такої системи Кабмін прописав своїм розпорядженням ще у 2021 році.

Коли має запрацювати нова система, у звіті не вказано.

Тобто на підставі інформації у звіті Мінфіну складно навіть приблизно зорієнтуватися зі строками проведення реформи спрощенки (її мають провести через рік після якоїсь незрозумілої дати).

Мінфін дає наступний розклад щодо ФОПів:

На початок 2025 року в Україні зареєстровано близько 1,6 млн фізосіб-підприємців, що на 52,5 тис. більше, ніж роком раніше. Тобто, як бачимо, масове закриття ФОП наприкінці минулого року загальну статистику зі спрощенки не погіршило, принаймні, поки що.

Водночас змінилася структура ФОП за групами. Зокрема, підприємців на першій групі спрощенки (це люди, які надають побутові послуги населенню або займаються роздрібною торгівлею на ринках), стало на 7,4% менше, ніж у 2023 році.

ФОП другої групи (приватні підприємці з максимальним річним обігом до 834 мінімальних зарплат, наразі це 6,672 млн грн), навпаки, стало на 4,8% більше, а третьої (з максимальним річним обігом до 1 167 зарплатних мінімалки) — на 4,9% більше.

За рік податкові надходження від фізосіб-підприємців збільшилися на 17,1 млрд грн — до 55,1 млрд. грн.

Проте спрощенку планується змінити.

Які саме нововведення готує уряд?

Для ФОП 1 групи: звуження переліку дозволених видів діяльності (для виключення доступу до податкових пільг високоприбуткового бізнесу). Які саме види діяльності викреслять, а які залишать — поки що незрозуміло.

Також є ідея відмовитись від фіксованої ставки єдиного податку — потрібно буде сплачувати відсоток від доходу (який саме — не вказано). Зараз, нагадаємо, ФОП 1 групи сплачують єдиний податок (10% від прожиткового мінімуму, у 2025 році — 302,8 грн на місяць), військовий збір (10% від мінімальної зарплати, наразі — 800 грн на місяць), ЄСВ (22% від мінімалки, або 1 720 грн), тобто разом 2 862 грн щомісячно.

Для ФОП 2 та частково 3 групи: у нову групу планується об'єднати фізосіб-підприємців, які зараз зареєстровані на другій чи третій групі (саме як приватні підприємці, а не юрособи).

Податкова ставка залежатиме від виду діяльності — від 3% для торгівлі до 17% за деякими послугами. На сьогодні ФОП другої групи сплачують 1 600 грн єдиного податку, 800 грн військового збору та 1 760 грн ЄСВ.

Податкове навантаження на місяць — 4 160 грн. Щоб зберегти такий же рівень оподаткування, тій же торгівлі з анонсованою податковою ставкою 3% від обігу потрібно буде показати дохід не більше ніж 138,7 тис. грн на місяць, або близько 4,6 тис. грн на день. Це дуже скромна планка навіть для маленьких магазинів.

Середня денна виторг у них — 10−30 тис. грн. Тобто податків за новою системою доведеться платити більше. ФОП 3 групи зараз сплачують 3% (якщо підприємець — платник ПДВ) або 5% (якщо не є платником ПДВ) від доходу. Для них також є військовий збір у розмірі 1% від доходу та ЄСВ.

Для ФОП третьої групи (юрособи): протягом трьох років єдиний податок їм поступово буде збільшено до рівня податку на прибуток (18%), після чого юрособам й остаточно заборонять використовувати спрощенку.

ФОП 4 групи (фермерські господарства): податкову базу їм хочуть розширити, а ставку єдиного податку підвищити протягом трьох років до рівня стандартного податку на прибуток. Зараз для цієї групи ставка податку залежить від категорії земель та їхньої локації, є також 800 грн військового збору та 1 760 грн ЄСВ.

Усі підприємці повинні будуть вести облік товарів та документально підтверджувати їх походження, а також, починаючи з другої групи, обов'язково використовувати касові апарати.

Як бачимо, головна ідея реформи — відмова від фіксованих податкових ставок на користь відсотка відрахувань від доходу. Крім того, поступове витіснення зі спрощенки «великих» ФОПів — підприємців третьої групи.

«Приміром, я, як ФОП 3 групи, навіть на початкових етапах реформи платитиму вдвічі більше податків. Мій товар для покупців подорожчає приблизно на 30%», — підрахував голова громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Гетманцев: Рада не зможе не ухвалити

Чергове нагадування про наступ на ФОпів справило у бізнес-середовищі ефект бомби, що розірвалася.

Мінфін був змушений виходити із «заспокійливою» заявою. У відомстві назвали інформацію щодо підвищення податків для ФОП неправдивою. «Це процес (підвищення податків — ред.) відбуватиметься публічно і вимагатиме обговорень із громадськістю, бізнесом та всіма гілками органів влади, а також із залученням міжнародних партнерів. Тільки після публічних обговорень законодавчі зміни розглядатимуться і затверджуватимуться Верховною Радою України», — йдеться у заяві Мінфіну.

Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк назвала поширення інформації про нібито підвищення податків для ФОПів «провокацією». Вона уточнила, що Рада не розглядає жодних нововведень для фізосіб-підприємців, а підвищення податків якщо й буде, то не раніше 2027 року — до цього строку, на її думку, вже буде створено реєстр банківських рахунків громадян та бізнесу, після чого можуть переглянути оподаткування ФОП третьої групи.

«Мінфін» звернувся за поясненнями до голови профільного податкового комітету BP Данила Гетманцева.

«До кінця військового стану ми не прийматимемо жодних змін до існуючої моделі оподаткування ФОПів. Але очевидно, що модель єдиного податку вже давно припинила виконувати свою мету (стимулювання розвитку малого підприємництва), перетворившись на спосіб обходу податкового закону для середнього та великого бізнесу.

Така схема несумісна з європейськими принципами та підлягає перегляду у процесі нашої євроінтеграції. Тому наступне скликання ВР не зможе не провести цю реформу", — повідомив він «Мінфіну».

Гетманцев також додав, що модель, запропонована Мінфіном для оподаткування малого бізнесу, є польською. «Я підтримую міністерство у цьому підході. Він дозволяє зменшити податкове навантаження на справді малий бізнес і не дозволить скористатися пільговим оподаткуванням середньому та великому бізнесу», — пояснив Гетманцев.

Тобто, найімовірніше, активна розробка реформи розпочнеться після війни, а сама модель буде такою ж чи приблизно такою, як описана вище.

«Можна прогнозувати, що тиск на ФОПів тільки зростатиме, в тому числі за вказівкою МВФ, який давно вважає нашу спрощенку свого роду внутрішнім офшором. Якщо війна закінчиться цього року, то вже в наступний рік ми можемо увійти з новими податками для підприємців.

Впевнений, що битимуть насамперед по третій групі, яка використовується для податкової оптимізації та створення конгломератів фіктивних ФОПів. Загалом, на мою думку, буде розподіл ФОП на дві групи — ті, хто працює тільки з фізособами, і ті, хто орієнтується також на юросіб. І остання група першою потрапить під підвищення ставок, аж до загального рівня", — каже економіст Олексій Кущ.

Що буде з бізнесом

Чи «потягнуть» українські підприємці нові умови?

Доротич каже, що за час війни багато бізнесменів дуже збідніли. Підвищення податків вдарить по них ще більше, і, не виключено, що приватні підприємці «почнуть масово закриватися».

Для ФОП третьої групи він прогнозує помітне погіршення умов, що змусить їх підвищувати ціни на товар та послуги. «Фактично незабаром третьої групи взагалі не буде. Але цю групу вже буде складно використовувати і в схемах із переведення в готівку коштів, оскільки 30% за переведення в готівку (на стільки приблизно вона подорожчає зі зростанням податків) — це занадто дорого», — зазначив Доротич.

«Але незрозуміло, чи не буде масового відтоку підприємців до інших країн ЄС із лояльнішими податковими системами, після закінчення війни та відкриття кордонів. Наприклад, у тій же Румунії бізнес із доходом до 250 тис. євро платить лише 3%, а якщо є найманий персонал — взагалі 1%. Стагнація підприємницького руху в Україні загалом вдарить по економіці, погіршить рівень сервісу та зменшить конкуренцію», — прогнозує він.

Керівник об'єднання ФАРМРАДА Олена Пруднікова вважає, що, наприклад, дрібні аптеки підвищення податків просто не витримають.

«У нашій галузі до війни було 4 тис. ФОП, зараз залишилося лише 1,2 тис. Невеликі аптеки й так закриваються, тим паче, що посилюються інші вимоги до бізнесу. Скажімо, після запровадження контролю за цінами на ліки багато аптек у березні отримали мінус до 14 тис. грн, хоча до цього середній прибуток становив 7 тис. грн на місяць. Якщо підвищать ще й податки, займатись цим видом підприємницької діяльності взагалі стане невигідно», — каже Пруднікова.

Водночас схемам із ухилення від податків за допомогою ФОП як по спільному бізнесу, так і у сфері трудових відносин, на її думку, нововведення завдадуть величезного удару.

«Якщо ФОП платитиме 18%, то не залишиться сенсу переводити на цю систему співробітників, які й так платять 18% ПДФО», — підсумувала Пруднікова.