КОМУНАЛЬНИМ ТАРИФАМ ДАНО КОМАНДУ «НА СТАРТ!»

Олена КОЩЕНКО.

Зросли тарифи на електроенергію, планується перегляд їх на холодну воду і водопостачання. Як зміняться ціни у платіжках? Чи позначиться підвищення вартості цих компослуг на розмірі субсидії? Зрештою, чи буде другий етап збільшення ціни?

_{Електроенергія — плюс 83%}

НАЦІОНАЛЬНА комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підняла з 1 червня вартість електрики для побутових споживачів. Ще й як! Попри раніше оприлюднювані можновладцями плани зберегти в інтересах найбільш незахищених верств населення кілька різних тарифів, залежно від обсягів споживання, цього не сталось. У підсумку впровадили банальну «зрівняйлівку». Відтак вартість електрики для всіх поголовно збільшилася на 83%, тож мусимо платити не 1,44-1,68 грн за кВт/год., а 2,64. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, такий тариф іще є і компромісним, позаяк спершу регулятор наполягав на його подвоєнні, тобто на ціні 2,88 грн за кВт/год.

Таким чином, українська сім’я, яка пересічно використовує 200 кіловат щомісяця, починаючи з червня платитиме не 288 гривень, як було досі, а вже 528. А при споживанні 500 кВт/год. за такий же період часу витрати на струм збільшаться з 840 до 1340 грн. Щоправда, зберігся нічний тариф на рівні 50% від звичайного, тобто 1,32 грн за кВт/год.

Питається, а звідки взялося саме таке економічне обґрунтування нового енерготарифу, утвердженого НКРЕКП? Як заявлено, його подавало Міненерго, і воно орієнтовно відповідає ось яким розрахункам. Собівартість генерації Енергоатому — 0,92 грн за кВт/год., вартість послуг операторів системи розподілу (ОСР, так званих обленерго) — ще 1,32 грн, вартість розподілу Укренерго доплюсовує 0,4 грн.

На думку незалежних експертів, добре обізнаних із закуліссям енергетичного ринку, наведені його гравцями «економічно обґрунтовані розрахунки» дуже суперечливі. Взяти хоча б реальну собівартість генерації Енергоатому, чиї відомчі звіти, за деякими даними, свідчать, що вона не перевищує 0,50 коп. А вартість послуг обленерго, які аж ніяк не бідують? Торік більшість ОСР увійшли в топ-50 надприбуткових компаній України.

Втім, очільник Міненерго Герман Галущенко так обґрунтував нові тарифи: «Енергетична структура України настільки зазнала руйнувань у результаті ворожих атак і настільки втратила свої потужності в генерації, що якби ми зараз не ухвалили цього рішення, то наступної зими були б узагалі без світла. Так що це дасть нам можливість забезпечити стабільність роботи енергосистеми». Водночас він наголосив, що принаймні цього року другого етапу підвищення тарифу на електрику «поки що не передбачається». Хоча…

Як свідчать джерела в уряді, стосовно другого етапу остаточного рішення ще не ухвалено. У владі є чимало прихильників «шокової терапії» для населення — разового «підтягнення» ціни до так званого ринково обумовленого рівня. Відповідно до нього побутові споживачі мали б платити за кіловат-годину приблизно 7 гривень.

Хай там як, а тариф на світло злетів. І вже у липні ми отримаємо платіжки з істотно вищою ціною за електрику.

_{Холодна вода та водовідведення — додалось 30-60%}

ВЖЕ з 14 червня суми за холодну воду і водовідведення у платіжках знову зростуть, і передовсім — у великих містах, найбільших її споживачах. Зростання коливатиметься в межах від 30 до 60%. У НКРЕКП заявили, що це є не лише вимогою законодавства, а й «терміновою необхідністю».

Треба сказати, що з кінця 2022 року в невеликих населених пунктах вода й так уже дорожчає, тоді як у великих містах тарифи на неї залишалися здебільшого без змін. Як відомо, їх установлюють окремо для кожного з 35 водоканалів. Залежать вони не тільки від обсягів використання в регіоні, а й від кількості абонентів (що більше — тим дешевше), а також від джерел водопостачання та стану регіональної інфра-структури. Зокрема, Київводоканал з 1 січня 2023 року тариф на водопостачання встановив на рівні 15,68 гривні за метр кубічний, на водовідведення — 13,92 гривні.

_{Чи вистачить на всіх субсидій?}

ПОЗА СУМНІВОМ, подорожчання світла і води тяжким тягарем ляже на українські родини, й без того фінансово зне-кровлені в нелегкий воєнний час. Борги населення перед постачальниками стрімко ростуть. Нерідко люди оплачують половину від нарахованого, а у прифронтових населених пунктах — процентів, може, з 10. На сьогодні заборгованість за житлово-комунальні послуги в Україні — щонайменше 140 мільярдів гривень. Ще на 1 січня 2022 року була 81,6 мільярда. Ось чому так важливо надати незахищеним верствам населення дієву допомогу на покриття рахунків за ті ж світло і воду. Зокрема, у вигляді субсидій.

В уряді обіцяють таку підтримку населення одночасно з підвищенням комунальних тарифів. Фінансуватиметься вона різними шляхами, в тому числі з доходів від експорту електроенергії та коштом партнерів України. Щоправда, заступник міністра енергетики Фарід Сафаров поінформував, що тих фінансів, які вже надійшли від Євросоюзу та Світового банку у Фонд енергетичної підтримки, недостатньо.

Тож «ведуться перемовини щодо оптимізації допомоги». А доведеться десь ці гроші знайти, адже разом із нинішнім суттєвим подорожчанням комірного не лише збільшиться розмір житлових субсидій, а й додасться чимало претендентів на таку допомогу від держави.

А можна ж було, як зауважують експерти, ухвалити більш зважене рішення, яке, так би мовити, не «наплодило» б силу-силенну нових претендентів на державну субсидію для оплати послуг ЖКГ. Фахівці пропонували хоча б на час війни не «ощасливлювати» космічним тарифом на комірне найбідніші верстви населення, котрі, щоб укластись у субсидію, пересічно споживають до 200 кВт/год. на місяць. Логічно було б підвищити ціну не для всіх споживачів, а лише для небідних співвітчизників, які використовують понад 1000 кВт на місяць, — це близько 7% загальної кількості українців.

Є гарний приклад, як це зробили у Польщі, де з 1 січня 2023 року так само підвищили тарифи на електрику. Там, якщо ти заощаджуєш і підписуєшся на обсяг споживання 2000 кВт на рік, то для тебе вартість узагалі не зростає. Тобто люди зацікавлені впроваджувати енергоефективні заходи, заощаджувати електроенергію.

_{На догоду МВФ}

ЗРЕШТОЮ, за великим рахунком, ключ до розв’язання проблем у вітчизняній зруйнованій війною енергетиці та комунальній сфері полягає не у піднятті вартості комірного для населення. По переконливий аргумент далеко ходити не треба. Бо для нас фактично нічого не змінилось ані після підняття тарифів на послуги водоканалів аж у десять разів за останні вісім років, ані після збільшення вартості тепла та гарячої води. Спеціалісти вважають, що на реконструкцію та модернізацію нашої енергосистеми і сфери ЖКГ потрібно залучати величезні суми — мільярди доларів. І це напевно мають бути гроші не простих українців, а міжнародних донорів. Ніколи жодна країна світу не відновлювала своєї енергосистеми завдяки підняттю тарифів! Але…

Україна, яка сьогодні гостро потребує коштів, аби одержати їх у вигляді кредитів, уже взяла на себе певні зобов’язання перед МВФ. У квітні цього року при схваленні радою директорів Міжнародного валютного фонду чотирирічного фінансового пакета допомоги на 15,6 мільярда доларів наша влада в листі про наміри — Меморандумі — заявила про плани збільшити для українців тарифи на газ і електроенергію.

Так що, як стає зрозуміло, це підвищення комуналки аж ніяк не останнє. Колись воно зачепить і ціну газу для населення, на яку поки що діє мораторій. І готуймося до шокової «цінової терапії». Адже без цього не бачити нам чергових траншів МВФ.

Шкода тільки, що Український уряд у Меморандумі перед міжнародними кредиторами не взяв на себе ще одне не менш доленосне зобов’язання — підвищити рівень добробуту людей, аби вони стали платоспроможними. Адже саме з цього починається будь-яке національне економічне відродження.

Тож наразі перспектива вимальовується така: борги українців за комуналку продовжать збільшуватися. А субсидію, яку обіцяє влада, дадуть не всім, хто її потребує.