Кожна нова гребля вбиває річки України!
Професор Олена Уваева особистий архів Олени Уваевой
... Пам'ятається, ще в 80-х ложа річок і річечок басейну Дніпра були суцільно усипані раковинами прісноводних перлівниць (рос. "ракушка"), зовні схожих на крупній мідії. А вода в річках була хоч і руда, але прозора. Молюски пропускали через свої організми тонни води. Відфільтрована органіка йшла в їжу, а відходи осідали на дно. Тепер же і молюсків не видно, і взагалі нічого не видно від суспензій органіки та інших забруднювачів. За останні три десятиліття кількість молюсків-фильтраторов на квадратний метр дна водойми знизилося в рази, очищати воду стало нікому.
- Коли я працювала над своєю докторською дисертацією, - провела експеримент на здатність молюсків до очищення води так званого відсічного водосховища в Житомирі, - розповідає Олена Уваева. - На жаль, мої випробовувані не впоралися з місією, вони загинули - настільки в цій водоймі брудна вода. Я з упевненістю можу заявити, що в басейнах усіх річок України ситуація з водою катастрофічна.
Але і це ще не все. Виробництво «чистої» електроенергії гідроелектростанціями не таке вже й чисте. Воно убивчо для річок. Олена Уваева вказала на небезпеку для мешканців малих річок розвитку так званої малої гідроенергетики. Струмки і невеликі річки з нерегульованим стоком - свого роду заповідники для водних мешканців, в тому числі і молюсків. Як тільки і там з'являться греблі, їм стане зовсім погано.
Але ж вимирання навіть одного виду тягне розрив харчових ланцюгів і симбіотичних зв'язків - це черговий удар по біорізноманіттю, який обов'язково рикошетом вдарить і по людині.
- Це розуміють вчені, але у них немає важелів впливу на ухвалення рішень, - з жалем відзначила Олена Уваева. Як позитивний приклад вона привела Польщу, де вчених почули законодавці. Результат: вода у Віслі чиста.
Кожна нова гребля вбиває річки!
Про катастрофічні зміни гідрології річок басейну Дніпра розповідає Василь Андрєєв.
Василь Андрєєв, особистий архів Василя Андрєєва
Він вивчає великі і малі річки басейну Дніпра в нижньому його перебігу, як раз там, де найбільш виразно проявляються гіркі плоди деструктивної діяльності людини.
Ще одна гребля, ще один ставок на безіменній річечці - і вона вже не підживлює своїми водами велику річку, припливом якої є, і велика річка масштабів Дніпра починає страждати від відсутності підживлення, а разом з нею і все живе в річці і навколо неї.
- В Україні на душу населення припадає найменше прісної води в Європі. І само собою зрозуміло, що потрібно берегти кожне джерело прісної води, - впевнений наш співрозмовник. - Дніпро - це сумарний продукт всіх його приток. Подивимося, що ж відбувається з притоками в нижньому його перебігу. Зокрема, ліва притока Дніпра, річка Оріль, зовсім водність втратила. Падає вона і у всіх приток Дніпра.
Головна причина в тому, що малі річки, які живлять ці притоки, зарегульовані величезною кількістю ставків і малих водосховищ. Їх тисячі! Така фрагментація приводить до знищення екосистеми малої річки. Вона втрачає свою головну функцію - функцію переміщення води і твердих частинок в ній. Отже, тверді частинки десь акумулюються - відбувається заболочування. Площа водного дзеркала збільшується, ставок міліє, інтенсивніше стає випаровування, і ми втрачаємо величезні обсяги води. Більш того: при випаровуванні відбувається накопичення солей в воді, що залишилася, що робить її непридатною ні для пиття, ні для господарської діяльності.
Так, якщо гранично допустима концентрація солей в прісній воді становить 1 грам на літр, то за фактом мінералізація ставків, влаштованих на малих річках басейну Дніпра, сягає 10, 12, 15 г/л. Це, в основному, сульфати і хлориди. Для порівняння, мінералізація Азовського моря 10-11 г/л, а Чорного моря - 19 - 20. За останні 20-30 років мінералізація води в Дніпрі також збільшилася за рахунок припинення підживлення з малих річок. Для прикладу: в Дніпропетровській області понад три тисячі ставків. Я задаю владі питання: «Навіщо вам стільки ставків? Ви можете обгрунтувати призначення того чи іншого ставка, якщо для зрошення цю воду використовувати не можна через високої мінералізації, для питного водопостачання - не можна, худоба цю воду теж не п'є? » Логічної відповіді немає. А вода повинна текти і забезпечувати кругообіг, в який ми не маємо права втручатися. Так задумано природою.
За останні три десятиліття кількість молюсків-фильтраторов на квадратний метр дна водойми знизилося в рази, очищати воду стало нікому. Фото: Вікіпедія
А ЯК У НИХ?
У США і в Європі дуже популярний рух під назвою «Знесення гребель»
Так, може, взяти і підірвати все греблі, щоб повернути життя помираючим річках?
- У всякому разі, в США і в Європі за останні два десятки років набрало чинності рух під назвою «Знесення гребель», - розповідає Василь Андрєєв. - До людей дійшло, що річка має текти. Щорічно в США зносять сотні гребель. Європа теж усвідомила згубність насильства над річками, в Австралії цей рух також набирає обертів, в Японії задумалися над цією проблемою. І потихеньку річки повертаються до свого початкового стану.
... Нам би змусити любителів річок відсунути свої маєтки хоча б на 50 належних за законом для середніх річок метрів від води... І адже іншого виходу, крім як повернення річок в їхні природні русла і ліквідації загат, немає! І треба б позбутися їх раніше, ніж остання річка в Україні перетвориться в каскад замулених калюж. А, отримавши ковток кисню, почнуть розмножуватися і працювати молюски-фільтратори, перетворюючи мертву воду в живу.
Віктор Конєв,
"КП.УА".
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я