Країні-агресорці слід повернути власну назву - московія», - Тарас Чорновіл
За матеріалами інтернет-видань
30.11.2022
587
Ініціатива щодо офіційного перейменування країни-агресорки для внутрішнього вжитку та зовнішнього використання Україною та українцями не є чимось екстраординарним і нелогічним. Скорше, навпаки. Таке поняття, як "росія" є штучним і вкраденим та жодного стосунку до цієї країни не має. Це наша давня назва, яка відійшла в історію, але залишається виключним нашим, а не їхнім історичним надбанням.
Самі ж жителі й правителі заболоття ніколи в своєму історичному розвитку не послуговувалися цим терміном. Там завжди було: "моксель, москва, московія, московскоє княжєство" та деякі похідні. Також використовувалися назви відповідних монгольських улусів на цій території, а зовні ці землі дуже довгий час називали "Татарія". Тому назва крадена й фальшована умисно для досягнення певних геополітичних та військових цілей, які, зокрема, саме зараз москва пробує здійснити методом дикої азійської агресії проти України.
Практика застосування іншими країнами назви, яка не співпадає із офіційно прийнятою в якійсь країні самоназвою є взагалі повсюдна. Поцікавтеся, як насправді називаються Фінляндія, Швейцарія, Грузія чи Албанія, як і десятки інших країн. Але ця зарубіжна топоніміка переважно не закріплюється в законах, а лише фіксується національними мовними й словниковими комісіями або ж узагалі діє принцип традиційного застосування за замовчуванням.
Але це категорично не наш випадок. кремль використовує вкрадену нашу історичну назву для штучної й агресивної гегемонії та загарбання незалежної країни. І тут доречним стає не лише внутрішнє унормування через законодавство, але й комплекс міжнародних правових заходів. Абсолютного аналога цій ситуації не існує, бо й агресивна псевдо-історична параноя московії має безпрецедентний характер. Але є певний приклад активного застосування такого методу при незрівнянно менших підставах.
Ідеться про Грецію та Північну Македонію. Маленька й слабенька Македонія нічим не загрожувала Греції. Але там вирішили, що використання назви однієї з історичних грецьких провінцій спекулятивне (тільки частково відповідає дійсності); Скоп'є надто спекулює чужою історичною спадщиною (тут на 1000%); це колись може привести до посягань на землі північної Греції (дуже малоймовірно). Тому греки в своєму законодавстві закріпляли заборону на використання назви Македонія, замінюючи його почергово на варіанти: F.Y.R.O.M., Скоп'є та, нарешті, узгоджене - Північна Македонія. Не знаю, в яких конкретно внутрішніх актах це було зафіксовано, але такі заходи там були здійснені.
А головне, виконавши внутрішню частину роботи, Афіни почали жорстко щемити Скоп'є з вимогою перейменуватися, інакше блокують вступ до ЄС і НАТО та інші міжнародні інтереси. Спершу добилися, що майже весь світ почав використовувати на картах і в офіційній мові немилозвучну абревіатуру F.Y.R.O.M. (Колишня югославська республіка Македонія). А потім і країна здалася й провела перейменування. Це був приклад успішної маніпуляції назвою в міжнародній політиці. Що це змінило для Греції? Майже нічого, окрім морального самоутвердження.
Для нас ситуація кардинально відмінна. Фальшива назва, фальшована історія, посягання на наш суверенітет, невизнання нашої держави, нації, мови, агресивна війна та в підсумку вже не перший акт геноциду. Це вам не грецькі превентивні мотиви. Нам усе треба починати із самого початку. Спершу в себе ухвалити закон, що застосування до московії терміну "росія" є підтримкою агресії та посяганням на наш суверенітет, передбачити за це відповідальність, як за заперечення факту рашистської агресії та глорифікацію агресора й його армії й силовиків. Це можна добавити в уже наявну статтю Карного Кодекса. Іншим законом та підзаконними актами передбачити, що територія цієї держави із столицею в москві надалі називатиметься в Україні "московією, московською державою, москвою" або іншим подібним варіантом. Для країн, у яких є дипломатичні стосунки це б створило чималі труднощі, але в нас вони розірвані. Й надіюся, навічно.
А далі потрібно поступово йти за грецьким досвідом, добиваючись таких рішень від інших держав та міжнародних організацій. Дуже скоро появляться перші союзники, тим більше, їм не конче це закріплювати законодавчо. А загальний шквал перейменування почнеться після якихось пізніших порогових подій. Чим більше буде ізольована ця па-рашка, тим більше країн і людей відходитимуть від фальшивої назви.
А щодо самої москви, то це може стати реальністю значно швидше, ніж ми собі думаємо. Якщо там почнуться територіальні, суспільні та інші розколи, актуальності набуде перевступ московії в ООН (адже вона ніколи законним шляхом членства в цій структурі не набувала). Це те, про що вже зараз говорять українські дипломати. І тоді, якщо встигнемо розкрутити тему, настане зоряний час для українців. Македонія також спершу нічого навіть чути не бажала, а зрештою, з усім погодилася.
І ще раз - для нас це не просто питання топоніміки чи історичної справедливості, а захід національної безпеки та протидії загрозам агресії й геноциду. І цим потрібно серйозно займатися.
Тарас Чорновіл, ФБ.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Telegram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ