Магдалинівщина у краєзнавчому пошуку

Магдалинівський історико-краєзнавчий музей ім. Д. Кулакова розпочав цикл пізнавальних розповідей про рідний край. Повідомила Магдалинівська територіальна громада.

Зазначається, що велика історія України складається із сотень маленьких, але дуже значимих для людей подій, які зафіксувалися у документах, світлинах, переказах.
Окремі письмові свідчення говорять, що "зрима" історія Магдалинівського краю стосується другої половини ХVII століття.
Річка Угл (Оріль) слугувала природним кордоном давньоруської держави з половецькими степами, які не раз перетворювалися на місця смертельних битв з кочівниками.
За свідченнями Д.І. Яворницького, 15 січня 1655 року Б. Хмельницький своїм Універсалом визнав за низовим Військом запорізьким землі на південь від Орелі. А до 1775 року (руйнування Січі), це підтверджували всі російські самодержці.
Одним із перших поселень на Кільчені став зимівник у Крутому Яру.
Яр Крутий вважався починним, а село отримало назву Починне, пізніше Почино-Милорадівка, згодом Почино-Софіївка. Софіївка – на честь старшої дочки землевласника села П.І. Милорадовича.
Також на Кільчені виникають поселення Поливанівка, Очеретувате, Спаське, Підгородне.

Ще до руйнування Січі за право поселення на Кільчені йшла ворожнеча між Приорільською та Самарською паланками. Доходило до збройних сутичок. Крапку цьому поставило рішення Коша низового Війська запорізького, визнавши землі на Кільчені за Приорільською паланкою.