Київ • УНН  22 травня 2025 року

Виробництво молока в Україні скорочується через війну. Племінні господарства та науковці, що їх підтримують, стають опорою галузі, зберігаючи генетику та забезпечуючи робочі місця.

Щоб українці мали якісне молоко потрібно більше, ніж просто ферми. Попри високу норму споживання, виробництво скорочується через втрату поголів’я, окупацію й зруйновану інфраструктуру. У цих умовах племінні господарства та аграрні науковці, які їх підтримують, стають опорою галузі: зберігають генетику, дають роботу й підтримують громади, пише УНН.

Молочні пропорції

Чи знали ви, що кожному українцю для здорового харчування потрібно споживати близько 380 кг молочних продуктів на рік? Саме таку норму встановило Міністерство охорони здоров’я. Це приблизно 2,5–3 порції молочних продуктів щодня. Одна порція може включати: 200 мл молока або кефіру, 150 мл йогурту, 30 г твердого сиру, або 100 г кисломолочного сиру. Молоко також входить до складу багатьох страв, тому його роль у раціоні ще більша. Такі продукти важливі, бо забезпечують організм кальцієм, білками та вітаміном D.

На жаль, через повномасштабну війну виробництво молока в Україні суттєво скоротилося. Багато молочних ферм зазнали пошкоджень або опинилися на тимчасово окупованих територіях, що значно ускладнило процеси утримання худоби та виробництва молочної продукції. Станом на 1 січня 2023 року поголів’я великої рогатої худоби в Україні зменшилося на 336,9 тис. голів порівняно з попереднім роком. Особливо тривожним є скорочення кількості корів – на 191,2 тис. голів, у результаті чого їх загальна чисельність становила лише 1,35 млн. Такі зміни безпосередньо вплинули на обсяги виробництва молока: у 2023 році в Україні було вироблено 7,77 млн тонн, що на 946,2 тис. тонн або 10,9% менше, ніж у 2022-му.

Тобто маємо наступну фактичну ситуацію – норма споживання молочних продуктів в Україні залишається високою, але фактичні можливості виробництва знижуються і це виклик для продовольчої безпеки та для здоров’я українців, яке потребує уваги.

Від племені до полиці

Для забезпечення українців якісними молочними продуктами у достатній кількості потрібен не лише розвиток виробництва, а й відновлення основи галузі – племінного тваринництва. У молочному секторі племінні господарства забезпечують високу продуктивність, генетичну якість і стабільні надої, що напряму впливає на обсяги та якість молока. Господарства, які утримують племінні заводи, професійно займаються розведенням чистопородних тварин: вони відбирають найкращих, покращують їхні якості та вирощують племінне поголів’я для продажу або подальшого розведення. Це найвищий рівень у племінній справі, і такий статус дає офіційне підтвердження якості роботи господарства.

Розглядаючи ситуацію на практиці, зокрема на досвіді Полтавської області, варто відзначити державне підприємство "Дослідне господарство "Степне" Національної академії аграрних наук України. Воно забезпечує регіон молочною продукцією та спеціалізується на розведенні української чорно-рябої й червоно-рябої молочних порід корів. Якщо середній надій молока на корову в Україні як у сільськогосподарських підприємствах, так і господарствах населення становить близько 5 тис. кг/рік, то показники підопічних "Степного" варіюються на позначці близько 7 тис. кг/рік.

Науковці супроводжують усі виробничі процеси і водночас впроваджують нові технологій у селекції, годівлі та ветеринарії для покращення продуктивності з турботою про тварин. При цьому власна кормова база, сучасна техніка, а також грамотна сівозміна з використанням бобових і органіки з ферм дозволяють відновлювати родючість ґрунтів та підтримувати роботу всіх складових діяльності господарства.

Але "Степне" – це не лише про продукцію. Це ще й про людей. Господарство забезпечує понад 200 працівників стабільною роботою та зарплатою, будує житло, підтримує місцеву школу, садок, амбулаторію, допомагає з інфраструктурою селища.

Таким чином, "Степне" є прикладом стійкої моделі агровиробництва, що поєднує в собі ефективне племінне тваринництво, дбайливе ставлення до природи, соціальну відповідальність та локальну продовольчу безпеку. Такі господарства – не просто ферми, а стратегічні осередки збереження генетичного потенціалу, розвитку науки та підтримки українського села.

Замість висновків

На тлі скорочення поголів’я худоби та зниження виробництва молока по всій країні саме племінні підприємства можуть стати фундаментом для відновлення галузі. Їхня підтримка має бути пріоритетом державної політики – як у контексті аграрного розвитку, так і продовольчої безпеки. Бо шлях "від племені до полиці" – це не лише про молоко. Це про відповідальність, стабільність і майбутнє, яке починається з ферми.

Нагадаємо

Фонд держмайна намагається вилучити 135 тис. га земель в НААН, що може призвести до катастрофічних наслідків для аграрної науки. Науковці, своєю чергою, застерігають, що такі дії унеможливлять повноцінне фінансування досліджень, розвиток аграрної науки в Україні та сплату мільйонів гривень податків, що в результаті негативно позначиться на наповненні державного бюджету.

У результаті заслуховування позицій сторін комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики вимагає від Кабінету міністрів України не вилучати державні земельні ділянки, що належать НААН, на користь Фонду державного майна. Депутати також переконані, що обезземелення Академії матиме кілька серйозних негативних наслідків для подальшого розвитку держави, зокрема, скорочення  робочих місць, що призведе до соціальної напруги в умовах війни та підриву продовольчої  і економічної  безпеки України.