З нагоди 85-річчя В'ячеслава Чорновола

Григорій Давиденко 24.12.2022 562
На зображенні може бути: 1 особа та текст

  Сьогодні 85-та річниця з дня народження В'ячесла́ва Макси́мовича Чорновола. Не так і просто назвати українського політика, який міг зрівнятися з ним. Щирий, справедливий, мудрий і надзвичайно ерудований, непохитний борець за волю і права Української нації. Кому пощастило бодай раз бачити і чути цю велику Людину, як двічі автору цих рядків, той завжди пам'ятатиме його яскраву усмішку, сердечну приязнь у ставленні до знайомих і незнайомих, гострий, меткий розум. Чорновіл був надзвичайно активним громадським  діячем, відомим публіцистом, дисидентом, літературним критиком, народним депутатом України трьох перших скликань. Після 15 літ, проведених у таборах виключно за політичні переконання, він став другим головою потужного тоді Народного руху України і понад усе прагнув, аби свідомі українці не взаємопоборювали один одного, а долали численні перепони на шляху до вистражданої державності єдиною лавою.

    Галичина, де народжений в сьогоднішній Черкащині В'ячеслав Чорновіл став визнаним лідером, стала з кінця 80-х могутньою базою майбутньої державності України. Від галицьких демократичних новацій, швидкого знесення пам'ятників кату українського народу леніну та іншим, правди про підневільне становище громадян УРСР, про Афганістан, Чорнобиль компартійна номенклатура республіки і москви стрімко втрачали колишню безмежну владу. Чорновіл був серед ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Разом із трьома побратимами він вніс того дня величезний прапор України, аби додати ентузіазму усім депутатам для схвалення вікопомного Акту, за підтримки десятків тисяч українців перед ВР. 

    Саме за наполяганням Чорновола Галичина справедливіше паювала землі колективних сільгосппідприємств - не лише на їхніх працівників, а і на тих, хто трудився в соціальній сфері сіл. В'ячеслав Чорновіл як кандидат у президенти України на виборах 1 грудня 1991 р. посів почесне 2 місце, а це 7 420 727 голосів, або 23, 27 %. Нажаль, проти нього боролися тоді не лише Леонід Кравчук, а і четверо тотожних за поглядами людей з демократичного табору...

     А на початку року третіх президентських виборів - в березні 1999-го - Чорноволу влаштували підступну нічну ДТП, після якої ще й добивали кастетом, як показало слідство. Та досі замовник цієї трагедії, як і пізнішого вбивства Георгія Гонгадзе, не названий.

   Після поразки на виборах 1991-го року В'ячеслав Чорновіл пророче зауважив: "Програв не я. Програла Україна". Сьогодні ми знаємо, що ці слова - свята правда. Ми не пішли разом із Прибалтикою, Словаччиною, Польщею, Чехією, на жаль. І не маємо поки що ні їхнього рівня розвитку, зарплат та пенсій, ні "парасольки" колективної безпеки блоку НАТО. Бо надто мало політиків "верхнього ешелону" України після Чорновола були щирими. Іще менше - вміли аналізувати й передбачати. Проте громадяни України ідеї Степана Бандери і В'ячеслава Чорновола, свою вільну державу героїчно відстоюють сьогодні у запеклій війні з віковічним московським ворогом. Для звільнення від гніту яуого так багато зробив В'ячеслав Чорновіл з побратимами Левком Лук'яненком, Миколою Руденком, Степаном Хмарою, Оксаною Мешко, Василем Стусом та іншими політв'язнями-українцями.

   На зображенні може бути: 8 людей, люди стоять, пам’ятник, на відкритому повітрі та дерево

      Двадцять четвертого грудня в Дніпрі з нагоди ювілею Чорновола відбулася акція біля його іменної стели. Про це повідомив голова Товариства політв'язнів і репресованних Січеславщини Іван Дремлюга:

      - Великий українець, що будив і відроджував ціною свого жертовного життя змалілу, приспану і застрашену націю. Сьогодні в Дніпрі-Січеславі невеличка шопта ветеранів-рухівців і активістів обласного товариства політв'язнів і репресованих вшанували ювілей видатного державного діяча і патріота України. Скромна стела на невеличкому бульварі - це все, що столиця козацького краю Січеслав, зміг облаштувати в пам'ять про першого козацького гетьмана і лідера національно-демократичних сил омріяної незалежної держави. Сподіваюсь, що після ПЕРЕМОГИ над московською імперією зла, всі наші герої, захисники і будівничі державності України, будуть достойно пошановані і українським народом, і патріотичною українською владою.

     Вашій увазі, шановні читачі, декілька відомих виразів В'ячеслава Чорновола, якого справедливо називали Вацлавом Гавелом української політики.

1. “…Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу”. Це пророче висловлювання було сказане В’ячеславом Чорноволом у 1997 році!

2. Немає страшнішої кари за муки нечистого сумління, бо немає вищого судді за правду.

3. Під час випускного вечора в університеті пішов на Володимирську гірку і дав клятву, що все життя буду боротися за Україну.

4. Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі ми — народ України.

5. Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні — маючи, щоб не довелося потім гірко любити — втративши. 6. Народу — справедливість, бандитам — тюрми.

7. Україна починається з тебе.

8. Люди, які водили з нами дружбу, під час моїх арештів робили вигляд, що нас не знають.

9. Нам потрібні сьогодні реформи, а не революції, сила закону, а не закон сили, добробут народу, а не всенародні злидні, громадське порозуміння, а не громадська ворожнеча, демократія, а не диктатура.

10. Допустити дві державні мови або одну державну, а одну офіційну – значить, зруйнувати державу. Я завжди наводжу в приклад євреїв, які відродили вже мертву мову і об’єдналися навколо неї.

11. Якби мене запитали, шкодую я про те, як би склалося моє життя, про 15 років, які відсидів, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все спочатку та обирати, я б обрав життя, яке прожив.

12. Я політик всієї України. Може, це трохи голосно і про себе так не говорять… Але в мене східний менталітет і при цьому я в чомусь галичанин.

13. Перебираючи в пам’яті тюремні роки, пригадую, як було важко у перші дні після першого арешту. Мене кинули в камеру до смертників. Хотіли відразу зламати. Але мене не можна було зламати, адже я вже тоді написав свої книги “Правосуддя чи рецидив терору” і “Лихо з розуму” – про те, як хтось зломався, а хтось вистояв.

14. Слабкість нашої демократії в тому, що ми не були готові, небагато було таких лідерів, які дивилися далеко вперед.

15. Настав час вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі.

16. Найбільше, чого ми тоді боялися, що нас справді викинуть з України.

17. Коли нам кажуть, що російський народ у цьому не винен, я згоден, але не зовсім. (Мова йде про шовіністичні імперські ідеї, що панують серед усіх прошарків російського суспільства, – примітка ред.). Він був вимушеним носієм цієї імперської ідеї. Йому вносили це в гени. Почуття імперськості вносилося в гени простої людини. Чернишевський про це колись дуже добре сказав, що коли починаються якісь внутрішні негаразди, тоді необхідно покликати з печі російського мужика, викликати його патріотичні почуття та шукати десь турка зовнішнього, щоб він не бачив турка внутрішнього. Ось так виховувався сторіччями народ. Презирство до інородців, хохлів.

18. Я був на Чорноморському флоті наприкінці 1991 року як кандидат у Президенти України. Мені адмірали, контр- і віцеадмірали в куточку говорили тихенько, що вони згодні. (Мова йде про підпорядкування Чорноморського флоту Україні, поки цього не зробила москва, – примітка ред.). У 1992 році, коли Леонід Кравчук зробив несміливу спробу підпорядкувати собі Чорноморський флот, уже було пізно.

19. В’ячеслав Чорновіл про те, як росія зображувала Україну на своєму телебаченні: “Новини” з “останкіно” (російська державна телерадіокомпанія) – узагалі ганьба. Як переповідають події про нас. Завжди проти України, з проімперськими тенденціями”.

20. Напевно, все-таки атмосфера, ось та атмосфера після смерті Сталіна, значною мірою вплинула на моє становлення, як і на появу взагалі шістдесятництва як явища. І тоді з’явився на південній Київщині – Чорновіл, на Донбасі – Стус, Дзюба, Світличний. Бачите, там, де зони ризику вже для народу, для нації – там з’явилися ці люди.


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ