«Настав час бути саперами, коли рухаємось серед людей»

За матеріалами інтернет-видань 04.09.2023 241
«Настав час бути саперами, коли рухаємось серед людей»

Чоловік на касі зривається після того, як дівчина за прилавком не може знайти цигарки, в які він тиче пальцем. Черга з засудженням дивиться на нього. Коротка перепалка, і зривається дівчина за прилавком. Черга розділилася, і тепер хтось з засудженням дивиться на нього, а хтось на неї. Його на вулиці чекає військова машина, поряд з нею лежить телефон, в якому вже три доби нема відповіді на одну смс: «все добре?»

Коли я працювала в сфері ВІЛ/СНІДу ми постійно казали, що маємо ставитися до кожної людини, як до людини, яка потенційно може мати ВІЛ.
Часи, в яких ми живемо зараз, диктують ставитися до кожної людини, як до людини, яка потенційно може мати травму війни.
Для цього не обовʼязково бачити шрами, не обовʼязково сидіти в кріслі колісному або стояти на протезі.

Не всі травми війни можна побачити.
Не кожен військовий носить військове.
І не кожен в військовому - військовий.
Наявність форми - не означає наявність травми, так саме, як і відсутність форми не означає відсутність травми.

Не кожна людина, яка має травму, усвідомлює, що має травму.
Не кожен, хто вважає, що травмований, насправді травмований.
Але і перший, і другий може мати наслідки травми.

Травма війни не обовʼязково має статися з тобою. Вона може статися з найближчою людиною. Отже, це і твоя травма.
Втрата не обовʼязково може бути твоєю. Втратити може найближча людина. Отже, це і твоя втрата.

Не всі травми і втрати мають миттєві наслідки. Іноді наслідкам потрібен поштовх. Ще більший біль, ще більша втрата, необережне слово або нагадування.
Не всі миттєві «продукти» травми і втрати мають очевидні для нас наслідки. Іноді наслідки очевидні всім, окрім нас.

Не можна написати на чолі: «в мене травма. Я потребую уваги»
Як і не треба казати тим, хто поряд: «в тебе травма. Ти потребуєш уваги»

Колись ми вчилися тому, як тиснути руку, кому першому заходити в ліфт, як правильно вітатися і якої довжини має бути сукня на офіційних прийомах.
Настав час забути це все. Настав час відчувати серцем.
Настав час обережно дихати.
Настав час тренувати чутливість. Настав час бути саперами, коли рухаємось серед людей. Серед людей, які живуть під час війни.
 

Фото: @kurazh.kyiv
 
З інстаграм rudnieva_olga
 
 

Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ