Навіщо ми знецінюємо свою історію і гідність? - публікація Тетяни Мазниченко

За матеріалами інтернет-видань 11.05.2025 202

Tanya Maznichenko ·

Навіщо ми знецінюємо самі себе, свою роль в шаленому вихорі ХХ століття? Несамовито борючись з радянською історією, випалюючи навіть ті факти війни, про які треба навпаки кричати. Кричати всі 33 роки (та хоча б останні 11) , щоб свідомо і справедливо знецінювати роль росії в Другій світовій. Щоб показати всю її гниль, брехню та дешевість.

Отже.

Український внесок у перемогу над нацизмом і союзниками Німеччини

- Загальна кількість мобілізованих з території України за роки війни до Червоної армії становила близько 7 мільйонів. Кожний другий з них загинув, а кожний другий із тих, хто вижив, повернувся інвалідом.

- Крім Червоної армії, вихідці з України воювали в арміях Польщі (120 тисяч), США (80 тисяч), Канади (45 тисяч), Франції (5 тисяч).

- Сотні тисяч українців боролися проти нацистів у лавах партизанів та повстанців. Семеро українців були командувачами фронтів і армій, 200 – генералами.

- У 1944 році кожен третій військовослужбовець Червоної армії був вихідцем з території України. У піхотних частинах і з’єднаннях 1–4 Українських фронтів українці становили 60–80%.

- Україна зазнала надзвичайних втрат внаслідок війни. Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939-1945 років наразі оцінюються у понад 8 мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30 % населення, Галичина – 22 %, Волинь і Полісся – 12 %.

- Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду Україні знадобилося близько 25 років.

- За повоєнними підрахунками, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, спалено близько 320 тисяч господарств.Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45 % від збитку усього СРСР.

- З метою створення могутнього військово-промислового потенціалу на сході СРСР під гаслом «Все для фронту! Все для перемоги!» з України вивезли 550 промислових підприємств, майно та худобу тисяч колгоспів, радгоспів, МТС, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності. Виїхало майже 3,5 мільйона жителів республіки – кваліфікованих робітників і спеціалістів, науковців, творчої інтелігенції, які віддали трудові й інтелектуальні зусилля в розвиток воєнного й економічного потенціалу СРСР.

24 травня 1945 року на урочистому прийнятті в Кремлі з нагоди капітуляції нацистської Німеччини у Другій світовій війні, Йосип Сталін проголосив тост: «Я п’ю, насамперед, за здоров’я російського народу тому, що він є найвидатнішою нацією серед усіх націй, що входять до Радянського Союз..."

***

Мій допис насправді про Гідність. Тому що я переконана, саме Гідність народжує Волю, Свободу і Незалежність.

***

Оця маніпуляція про "Живи сьогодні, бо вчорашнє в минулому, а завтра ще не наступило" - це не стосується історії. І не може бути стратегією великої європейської країни. Це - для окремих людей, які хочуть жити легко і щасливо, не прикладаючи для цього ніяких зусиль. Як правило, за рахунок здоров'я та життя інших.