18 липня 2025 року

Верховна Рада України не з першого разу, зі скандалами і протистоянням від аграріїв, втім прийняла рішення про введення експортного мита на соєві боби та насіння ріпаку в розмірі 10%. Після першого провалу його внесли поправкою до непов’язаного законопроєкту №13157.

Ініціатори олійних правок вважають, що запровадження мита в 10% на вивезення сировини дозволить збільшити їх переробку всередині країни. Зокрема, серед аргументів на користь прийнятого рішення, в профільній асоціації «Укроліяпром» зазначають, що потужність переробних підприємств в Україні у 2024/ 25 МР з переробки насіння олійних культур можна оцінити у 21,7 млн т.

Зокрема, потужності з переробки насіння соняшнику складають 19 млн т, а з переробки насіння ріпаку —2,7 млн т (тільки на мультикрашевих заводах).

Окрім цього, потужності з переробки соєвих бобів складають 5 млн т. Зокрема, на спеціалізованих підприємствах — 2,7 млн т, на мультикрашевих — 2,3млн т.

За попередніми даними аналітиків асоціації, у 2024/25 МР виробництво насіння олійних культур склало 22,2 млн т, в т.ч. насіння соняшнику — 12 млн т, соєвих бобів — 6,6 млн т, насіння ріпаку — 3,6 млн т.

Асоціація «Укроліяпром»

Одночасно повідомляємо, що за оперативною інформацією у 2025/26 МР передбачається зростання потужностей з переробки насіння олійних культур на 2,0- 2,5 млн т/рік (до понад 23,5 млн т) за рахунок будівництва нових підприємств, зокрема спеціалізованих з переробки сої, та реконструкції існуючих мультикрашевих заводів. Це дозволить переробляти весь вирощений в Україні урожай насіння олійних культур.

Водночас, аналізуючи вплив олійних правок на ринок, у Barva Invest розповідають, що це варто розглядати з трьох позицій:

1. Вплив на розподіл сировини між експортерами та переробниками
2. Вплив на закупівельні ціни експортерів та переробників
3. Вплив на світові ціни і пропозицію.

Богдан Костецький, операційний партнер Barva Invest:

На наше переконання, олійні правки матимуть обмежений ефект по всіх трьох пунктах. Через те, що виробникам дозволено виконання експорту без сплати мита, правка ніяк не позначатиметься практично на всіх агрохолдингах, на яких припадає основна частина виробництва як сої, так і ріпаку. Хоча б через це ми вже не очікуємо на суттєвий перерозподіл поставок врожаю на користь заводів.

Він додає, що оскільки законом передбачено об’єднання в кооперативи (правда обмежені по земельному банку), негативний вплив відчують передусім ті найдрібніші постачальники, які звикли продавати за гривню, але при цьому не мають досвіду та інфраструктури для виконання експортних зобов’язань.

«Обмежуючим фактором виступатиме бажання та можливість адаптуватись, але виробники з 2022 року продемонстрували, що більшість знаходить виходи і навіть адаптує свої бізнес-процеси під нові реалії. Ми також не виключаємо, що виробники будуть продавати врожай (іншими формами розрахунку) більшим компаніям, які будуть виконувати експорт. Таким чином експорт здійснюватимуть більші виробники, які вміють це робити, фактично поставивши додаткові обсяги собі в залік за рахунок збільшеної врожайності», — зазначає Богдан Костецький.

Введення експортних мит спричинить зниження цін на ріпак

У Barva Invest додають, що падіння експортної пропозиції України на ринку ріпаку мала б надати відчутну підтримку цін в світі та в ЄС зокрема. По сої ж Україна закриває нішові напрямки, куди не завжди дотягуються такі гіганти, як Бразилія та США і ефект би відчули лише кілька учасників ринку.

«Ми очікуємо на більш скромні наслідки для українського ринку та експортної пропозиції. Прогнозуємо, що переробка ріпаку може збільшитись з 350-400 тис т до 450-500 т. Переробка сої в наступному сезоні може збільшитися з 2,4-2,5 млн т до 2,7-2,8 млн т», — говорить Богдан Костецький.

Попри очікування помірного ефекту правок, у Barva Invest вважають, що ці правки — спроба обкласти фермера податком за інвестиційні провали інших учасників ринку.

Автор Людмила Лебідь

•  

  

  В Україні створять ще один державний фонд підтримки аграріїв

  Верховна Рада 16 липтня у «пакеті» соєво-ріпакових правок проголосувала за створення Державного фонду підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

  • 

    Рада розблокувала реалізацію реформи меліорації

    Верховна Рада України підтримала надзвичайно важливі законодавчі зміни, які дозволять повноцінно запустити реформу управління меліоративними системами через організації водокористувачів (ОВК).

  • Рада зі скандалом запровадила експортні мита на сою та ріпак

    Верховна Рада України  16 липня підтримала запровадження мита на експорт сої та ріпаку.

• Олійні правки: аграрні асоціації звернулись до всіх парламентських фракцій та груп

  Українська бобово-соєва асоціація (УБСА) разом з іншими провідними аграрними асоціаціями звернулась до керівництва та представників усіх парламентських фракцій і депутатських груп Верховної Ради України з проханням не допустити запровадження експортного мита на сою та ріпак

• 

  Підсумки сезону: експорт ріпаку з України упав до трирічного мінімуму

  Експорт ріпаку з України в сезоні-2024/25 становив 3,14 млн т, що на 15% поступається показнику попереднього МР та стало мінімумом для останніх трьох сезонів.

  
• Перспектива олійних: що чекає українську сою та ріпак

  7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.

  
• Ситуація із забезпеченням олійних заводів сировиною є критичною

  В Україні вже 22 млн т переробних потужностей для олійних, і переробна потужність продовжує зростати. Обсяг олійних культур, що виробляються, вже знаходиться на рівні переробних потужностей. Тож більш сучасні енергоефективні підприємства неминуче будуть витісняти з ринку старі

• 

  «Шкурні» правки. Фермерів змусять продавати дешевше сою і ріпак, щоб задовольнити імпульсивних інвесторів у переробку

  Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників

• 

  Остап Пальчевський: Імпорт ГМ-ріпаку фактично легалізує його вирощування в Україні, а це — втрата значних конкурентних переваг

  За результатами 2024/2025 МР, за даними асоціації «Укроліяпром», завантаженість потужностей із переробки ріпаку була на рівні 65% Третина підприємств або працювала не на повну потужність, або взагалі простоювала. Причиною став дефіцит сировини на внутрішньому ринку — насамперед через стабільний та інтенсивний попит на український ріпак на зовнішніх ринках.