Одначе немає гарантій, що росіяни на Великдень не стрілятимуть по соборах, храмах і церквах

Інструкторка з такмеду розповіла, як убезпечити себе під час походу до церкви на Великдень 

Інструкторка з тактичної медицини/домедичної допомоги, співзасновниця ARMY BOOBS Олександра Стародуб в інтерв’ю УНІАН розповіла про ризики російських обстрілів на Великдень, та як убезпечити себе, перебуваючи біля храму чи в ньому.

Українці щодня на собі відчувають, як Росія налаштована на мир. Жорстокі російські атаки на цивільних у Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Сумах не залишають сумнівів, що дані української розвідки про підготовку масованих ударів по Україні у найближчі дні мають під собою вагоме підґрунтя. Останні заяви прес-секретаря російського диктатора Дмитра Пєскова та постійного представника РФ в ООН Василя Небензі про нереалістичність припинення вогню в Україні свідчать, що Росія, фактично, виходить навіть з ілюзії "перемир’я".

Удар, завданий по Сумах у Вербну неділю, свідчить, що для росіян у їх терористичних намірах залякати українців та змусити їх до капітуляції, немає "заборонених" дат чи місць. Тобто, навіть Великдень – не той день, коли можна видихнути і не боятись за своє життя й здоров’я.

УНІАН поспілкувався з інструкторкою з тактичної медицини/домедичної допомоги, співзасновницею ARMY BOOBS Олександрою Стародуб про те, як убезпечити себе, перебуваючи у храмі та біля нього, які місця у приміщенні церкви є найбезпечнішими, та що взагалі робити, якщо опинились у місці прильоту російської ракети.

Пані Олександро, днями президент Володимир Зеленський застеріг, що Росія планує завдати по нас нових ударів. Що в ситуації такої загрози потрібно знати українцям, які планують у Великодню неділю відвідати храми?

Загалом, я б утрималася від походів до церкви. До Бога ми зможемо звернутися з будь-якого місця. І, думаю, він простить усіх, хто хотів би цього дня завітати до храму, але утримається, аби зберегти своє життя та здоров'я.

Адже якщо хтось вважає, що для росіян існують якісь місця, куди вони не будуть цілитись ракетами та іншими засобами ураження, то мушу розчарувати: немає такого місця і немає ніяких гарантій, що не стрілятимуть по церквах. Крім того, вже неодноразово російські військові використовували заряди для максимального ушкодження саме людей, а не руйнування будівель чи інфраструктури.

Олександра Стародуб закликає утриматися від походів до церкви 

Але якщо людина все таки вирішить, що має побувати на службі в церкві, то, звісно, потрібно мати з собою аптечку. І мати її не десь в машині на парковці, а безпосередньо біля себе. Як показує практика, балістика долітає до будь-якої точки в Україні за кілька хвилин. Тобто, від сигналу повітряної тривоги до прильоту може пройти, буквально, хвилина, і у вас може не бути фізичної можливості дістатись своєї автівки з аптечкою та укриття. Тому аптечка потрібна навіть тоді, коли ви не знаєте, як нею користуватися (хоча вже варто було б знати) – у разі потреби, з її допомогою врятувати в тому числі ваше життя може хтось інший.  

Не хочеться таке припускати, але якщо на Великдень обстріл застане когось у храмі чи біля храму, що людині варто робити у першу чергу?

Давайте одразу зазначимо, що всі поради щодо саморятування – де перебувати, яким чином себе поводити – мають лише рекомендаційний характер. Адже ми не знаємо, якою саме буде конкретна ситуація. Тобто, якщо хтось прочитає ці поради, це не означає, що ця людина одразу отримає гарантію: зроблю так, і все буде добре. Все ситуативно.

Найперше, якщо гучно чутно наближення, наприклад, БПЛА, або іншого засобу ураження, то не треба нікуди бігти, ви не зможете його обігнати, та й ми не завжди знаємо напрямок руху. Пам’ятаємо: коли ви його гучно чуєте, то він вже дуже близько. Тому, якщо ви перебуваєте на вулиці, варто лягти на землю (на живіт) і притиснутись до неї, не піджимаючи під себе кінцівки. Варто також прикрити область обличчя (вуха, щоки) та шиї, де судини, інші важливі й тендітні органи. Адже в цих місцях нашого тіла навіть невеличкі уламки можуть спричинити серйозні наслідки. Також варто відкрити рот для того, щоб трошечки зменшити ушкодження слухового апарату.

Річ у тім, що коли ракета чи БПЛА долетять, то в якомусь місці вибухівка з них торкнеться землі, від цього місця будуть розлітатись уламки. Найчастіше, вони розлітаються під відносно невеликим кутом до горизонту, десь 30° від землі. Відповідно, якщо людина зможе укритись в якійсь ямці, за бордюром, тобто, перебуватиме нижче точки, від якої розлітатимуться уламки, вона убезпечить себе від цих уламків – вони можуть пролетіти зверху.

Якщо ви перебуваєте на вулиці під час удару, варто лягти на землю (на живіт) і притиснутись до неї

Якщо вибух вже стався, то як варто діяти? Умовно: бігти комусь на допомогу, чи завмерти і не заважати робити свою роботу "швидкій" та рятувальникам?

Зважаючи на загрози, думаю, на Великодніх заходах, біля великих храмів по всій країні будуть чергувати і медики, і рятувальники. Тому, якщо вибух вже стався, треба виконувати їх накази.

Приміром, якщо ви перший раз в цьому храмі (нещодавно в цьому районі міста чи в цьому місті) і не знаєте, де найближче укриття, то, скоріше за все, відповідні служби, які в цьому місці працюватимуть, повідомлять, де це укриття знаходиться й накажуть до нього пройти… І загалом, якщо рятувальники вам кажуть покинути небезпечне місце, то це потрібно робити.

Як далеко від епіцентру подій варто відійти?

Я б відходила на кілометр і більше.

А якщо немає таких команд?

Якщо ж ніхто не командує, тобто, немає чітких вказівок компетентних органів, що робити, ми діємо в залежності від наших навичок і стану в цей момент. Головне - пам’ятати, що, перш за все, потрібно подбати про власну безпеку, а потім вже рятувати інших.

Якщо людина вміє надавати першу домедичну допомогу, не поранена сама, добре орієнтується в просторі, то можна це зробити. Також можна спробувати вивести постраждалих з епіцентру подій (і самим покинути місце, де стався вибух).

Перш за все, потрібно подбати про власну безпеку, а потім вже рятувати інших / фото ДСНС

А чого точно не потрібно робити – це скупчуватись і заважати іншим. Бо так можна лише спровокувати додаткові жертви.  

Коли людина перебуває в приміщенні, як зрозуміти, де саме найбезпечніше бути?

В такому випадку також є багато небезпек. По-перше, якщо ви перебуваєте у приміщенні і після влучання воно не зруйноване, це не означає, що в ньому безпечно. Я б наголосила, що воно не зруйноване поки що. І немає ніяких гарантій, що руйнування не почнеться.

Річ у тім, що не завжди будівлі руйнуються від влучань миттєво. Як правило, проходить ще, мінімум, до трьох хвилин. Тобто, може бути так, що будівля пошкоджена, десь щось зламалося, але ще тримається на металобетонних конструкціях. Вони, звісно, можуть витримати цю вагу, а можуть і не витримати. Тоді частина, приміром, стелі відірветься, і руйнація продовжиться.  

Тому, по-друге, не варто використовувати в якості додаткового укриття якісь меблі. Адже ніякий стелаж чи стіл не зможуть утримати бетонний шматок стелі. Ба більше, таке "укриття" може лише ускладнити ситуацію, коли рятувальникам доведеться витягати людину з-під завалів. Ще один момент: в історіях з вибухами не працюють дверні отвори – це розраховано на землетруси, а не на влучання ракети.

І, по-третє, найбезпечніше місце в приміщенні – між стіною і підлогою в кутку. Але це, звісно, не працює, якщо стіни з гіпсокартону чи скла...

Порада перебувати в дверних отворах - розрахована на землетруси, а не на влучання ракети/ УНІАН

…Тобто, санвузол, який можна обрати для укриття за принципом двох стін, не надто підходить?

Знаєте, якщо говорити про квартиру, то обираючи між "просто стояти в кухні перед вікном" та "плитка і дзеркало можуть розбитись і поранити", я б все-таки обирала санвузол. Ну, а загалом, як я вже сказала, в приміщенні потрібно знайти місце, яке дозволить знизити кількість варіантів отримати поранення.

В цьому кутку, про який ми говоримо, треба просто стояти?

Ні. Ми ж боїмося не лише обвалу стелі чи підлоги, а й ураження вторинними елементами на кшталт менших бетонних уламків, уламків скла, плитки і так далі. Якщо говорити про якийсь храм, то в ньому багато великих вікон, тож варто знайти місце, приміром, біля колони (у великих церквах їх також багато). 

Тому рекомендація: займати позу ембріона. Тобто, забитися в куточок і підтримувати себе руками/ногами. Така поза дозволить нам, за потреби, якщо нас все ж чимось присипало чи придушило, рухатися, відштовхуватися руками й ногами. Це допоможе нам дихати. Адже те, що в такому куточку залишиться повітря, щоб ми могли дочекатися рятувальників, маючи змогу дихати - найважливіше.

Тетяна Урбанська