Олена Шепелюк з Дніпропетровщини розмалювала старовинний ірландський котедж Петриківським розписом

За матеріалами інтернет-видань 08.05.2025 102

З ФБ-сторінки письменника Sergiy Adamenko Patrick:

Про наші таланти.

Якось натрапив в нашій острівній групі на відео, де наша дівчина, яка виїхала з початком повномасштабного вторгнення, розмалювала старовинний ірландський будинок в українському стилі. Ви знаєте, який я небайдужий до наших талановитих людей. Тож знайшов автора та виконавця цієї креативної ідеї. Нею виявилася Олена Шепелюк. Народилася вона в маленькому селі Михайло-Заводське на Дніпропетровщині. Навчалася у художній школі в місті Апостолове, згодом закінчила художній факультет ліцею для сільської молоді у Кривому Розі (КОЛІ), а також здобула освіту на художньо-графічному факультеті Криворізького педагогічного університету. За фахом вона викладачка образотворчого мистецтва.

Паралельно вона закінчила курси з графічного та вебдизайну. Працюючи викладачкою у Кривому Розі, вирішила змінити кар’єрний шлях і перейти в сферу графічного дизайну. Спочатку працювала у друкарні, а згодом — у креативних агенціях міста Дніпро.

Її роботи, як ілюстраторки можна побачити в дитячий книзі про пригоди динозавра, автора Мартіна Скеллерна.

Через пів року після початку повномасштабної війни Олена переїхала до Ірландії. Тут також працювала графічною дизайнеркою — як у різних агенціях, так і на фрилансі. Однак не полишала мрію здобути освіту в Ірландії. У вересні минулого року вступила на курс графічного дизайну в Tipperary College, і вже за місяць має завершити його.

Останні два роки живе в селищі Овенві, неподалік містечка Вестпорт, графство Мейо. Господарі будинку, Тім і Джилл Мур, — надзвичайно добрі та щирі люди. Вони запропонували її родині пожити в цьому старовинному будинку, який є родинною цінністю сім’ї Мур. Вони також підтримали ідею розписати стіни будинку, і Олена з родиною вирішили, що це буде цікаво та гармонійно виглядати на традиційному ірландському котеджі.

Розпис був виконаний у власному стилі, надихаючись українським народним мистецтвом — зокрема петриківським розписом, що походить з її рідного регіону — Дніпропетровщини.

Першу, найбільшу частину картини було створено два роки тому, а останню — лише кілька тижнів тому, коли дозволила погода. Загалом на весь розпис пішло менше тижня.

Олена дуже вдячна власникам будинка Тіму та Джілл за дозвіл та довіру розмалювати їхній родинний будинок.

Ця історія наштовхнула мене на дві думки. Одна, що тішить мене. Бо «завдяки» війні увесь світ дізнався хто такі українці. Кольори нашого прапору тепер знають скрізь від малого до великого. Наші працьовиті люди вже зарекомендували себе надійними та креативними робітниками. А головне, нарешті зникли питання на кшталт — «А Україна це частина Росії?».

Інша думка сумна. Бо, в силу трагічних обставин, нашу землю залишають талановиті та перспективні люди, які могли б працювати вдома та приносити користь рідній землі, замість чужини.

Я щиро вдячний ірландському народові за ту допомогу, яку від надає нашим переселенцям. Ми пам’ятатимемо це до віку. І все ж таки сподіваюсь, що після перемоги над нашим одвічним ворогом ми повернемось додому і відбудуємо нашу Неню в такий спосіб, щоби жити українцям було краще вдома, аніж будь-де.

Деталі в інстаграмі - sh_o_design

ФБ - Olena Shepeliuk