Опади покращили стан озимих в Дніпропетровській області, втім хвороби та жуки їм шкодять

Метеорологічні умови

Погода кінця третьої декади березня та початку першої декади квітня була теплішою за попередню декаду, без різких коливань температур, але хмарною та дощовою. Середня декадна температура повітря виявилася на 4,6° вище середньої багаторічної та становила 8,6° тепла. Максимальна температура повітря підвищувалася до 18° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 30° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалася до 1,4° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалася до 1° морозу. Протягом цього періоду пройшли опади, які значно покращили стан озимих культур та були сприятливими для посіву та сходів ярих культур. Опади на території області були нерівномірні у кількості 25-35мм.

Агрометеорологічні умови для росту та розвитку озимих культур були задовільні. Стан посіву добрий. Господарства області продовжують посів ярого ячменю.

Фенологія культур

Озима пшениця – кущення;

озимий ріпак – розетка;

ярий ячмінь – сівба, проростання зерна;

горох – проростання зерна, сходи;

абрикос – цвітіння;

яблуня – розпускання листя.

Шкідники та хвороби озимої пшениці, озимого ріпаку 

Триває живлення личинок хлібної жужелиці та гусениць озимої совки.

Гусениці озимої совки шкодочинять на 43% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально - 3.

Личинки хлібної жужелиці заселили 12% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,2 екз./м².

Оскільки протягом цього періоду утримувалася хмарна та дощова погода, масового заселення посівів озимої пшениці хлібними блішками не виявлено. У сонячні дні хлібні блішки заселили 23% обстежених площ (особливо на крайових смугах) за середньої чисельності 2екз./росл., максимально – 3 при заселенні 3% рослин, максимально – 5%.

Личинок злакової попелиці виявлено на 11% обстежених площ за середньої чисельності 1 кол./росл., максимально – 2 при заселенні 1% рослин, максимально – 2%.

Триває неактивний вихід клопа черепашки на листову поверхню у лісосмугах. Середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 1. При встановленні стабільної теплої погоди очікується масовий вихід шкідника.

У сонячні денні години на посівах озимої пшениці спостерігався літ злакових мух. Середня чисельність на 100 помах./сачка становила: гессенської -2екз., максимально – 3, шведської – поодинокі екз., пшеничної - 1екз., максимально – 2.

Ріпаковий прихованохоботник. Триває живлення жуків на посівах озимого ріпаку. Заселено 24% обстежених площ, середня чисельність – 2 екз./росл., максимально – 3 при заселенні 1,5% рослин, максимально – 3.

Заселення капустяним стебловим прихованохоботником становить 29% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність - 1екз./росл., максимально – 2 при заселенні 1,3% рослин, максимально – 2.

Хрестоцвіті блішки заселили 17% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність становить 2екз./росл., максимально – 3 при заселенні 2% рослин, максимально – 3.

Жуки піщаного мідляка та бульбочкового довгоносика активно переміщаються на посівах гороху, де є сходи рослин. Середня чисельність - 0,2екз./м², максимально - 2. Пошкоджено поодинокі рослини.

Погодні умови звітного періоду (хмарна та волога погода) були сприятливими для поширення та розвитку хвороб. На сільськогосподарських посівах спостерігається збільшення уражених площ та рослин.

Борошниста роса. Хворобу виявлено на 24% обстежених площ озимої пшениці, у середньому – 2% рослин, максимально - 5%, розвиток хвороби – 1%.

Кореневі гнилі виявлено на 4% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин, розвиток хвороби – 0,5%.

Септоріозом уражено 19% обстежених площ озимої пшениці, у середньому уражено 1,5% рослин, максимально - 3%, розвиток хвороби – 1%.

Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 29% обстежених площ, у середньому – 2% рослин, максимально - 4%. Розвиток хвороби – 1%.

Бактеріоз коренів озимого ріпаку виявлено у поодиноких рослин на 2% обстежених площ озимого ріпаку.

Білу плямистість на посівах озимого ріпаку виявлено на 13% обстежених площ, уражено у середньому 1,5% рослин, максимально - 2%. Розвиток хвороби – 1%.

Мишоподібні гризуни

Шкідники активно переміщаються на сільськогосподарських угіддях, погодні умови є сприятливими для їхнього розмноження. При проведенні обстежень сільськогосподарських угідь виявлено незначне збільшення заселених площ та житлових нір.

Мишоподібними гризунами заселено 39% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність колоній та житлових нір становить 1,5 кол. з 2 житловими норами, максимально - 3 кол./га з 5 житловими норами.

На посівах озимого ріпаку заселення шкідниками становить 41% обстежених площ, середня чисельність – 1,5 кол./га з 2,2 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 5 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах багаторічних трав заселення площ мишоподібними гризунами становить 85%. Середня чисельність становить 2 кол./га з 3,5 житлової нори, максимально - 4 кол./га з 7 житловими норами.

На неорних землях гризунами заселено 100% площ. Середня чисельність колоній становить 3 кол./га з 5 житловими норами, максимально - 6 кол./га з 11 житловими норами.

Шкідники саду

Хмарна та дощова погода впливає на життєдіяльність шкідників –стримує їхнє активне пробудження та вихід у крону дерев.

Триває живлення жуків сірого брунькового довгоносика  на бруньках. Заселено 55% дерев, пошкоджено у середньому 0,3% бруньок та 0,3% молодих листочків, максимально -1% за середньої чисельності 1 жук/лист. За попередніми даними весняних обстежень, загибель жуків становить 1%.

Яблуневий квіткоїд. Триває подальше заселення дерев жуками. Заселено 38% дерев, пошкоджено у середньому 0,2% бруньок та 0,2% молодих листочків, максимально -1% за середньої чисельності 1 жук/лист.

Личинки зеленої яблуневої попелиці та вишневої попелиці перебувають у стадії відродження. Заселено 60% дерев. Найближчим часом, при повному розпусканні листя, очікується їхня шкодочинність.