Основне - зберегти підтримку звичайних американців, - Марія Берлінська
За матеріалами інтернет-видань
29.09.2024
237
Мітинг у Чикаго, де українки з дітьми вийшли на акцію протесту із вимогою визнати росію державою-терористом. Участь у ній 24 липня 2022 року взяли 352 людини — саме стільки дітей на момент організації ходи вбили окупанти в Україні...
Я прожила в Америці частину життя. Об'їздила добру третину штатів. Непогано знаю американську історію, трохи літературу, і, як і всі ми, кінематограф.
Була і в мегаполісах - типу Сан-Франциско, Чикаго, Нью Йорка, Лос-Анджелеса, і в місцях, де на десятки миль немає людей. Тільки ліси, гори і озера.
Марія Берлінська, директор Центру підтримки аеророзвідки, сторінка ФБ.
Бачила Америку після виборів і в період агітації.
Говорила з багатьма американцями - які підтримують тих чи інших, від Вашингтонських визнаних think tanks - до фермерів де-небудь в глухих кутках Пенсільванії. З викладачами Гарварду, Єлю, Коламбія, Стенфорда, Вест Поінт та інших кращих університетів країни.
Після вторгнення ерефії я зустрілась з доброю третиною сенаторів і конгресменів, чиновників найвищого рівня в Білому домі і Пентагоні.
Спілкувалась із представниками ЦРУ та інших військових і розвідувальних інституцій.
І от вам один з моїх головних висновків щодо Америки. Хоча не вважаю себе експертом по Америці.
Бо для цього треба роками не вилазити з Бібліотеки Конгресу, об'їздити всю країну, читати багато аналітики, і тільки тим і займатись, що темою США. А ще краще народитись і вирости на тому континенті.
Просто подумайте про це, коли побачите чергові полотна від "експертів", які в кращому разі бачили цю країну кілька місяців. Або й взагалі не бачили.
Коли зараз розгорається черговий скандал щодо України в США, за лічені тижні до виборів я маю для себе рівно три правила.
1. Не підтримувати ні республіканців, ні демократів. Підтримувати американських людей і їхній незалежний вибір.
Проявляти вдячність саме до простих людей - бо саме їхній тиск на політиків спричинив підтримку зброєю.
Не принижуватись, не кланятись на кожному кроці. А вдячність рівних - рівним. З гідністю.
І розумінням, що ми робимо спільну справу, захищаємо весь цивілізований світ від потенційного російсько-китайського переділу.
2. Пам'ятати, що політики всюди політики. Серед них є і порядні, доброчесні, моральні люди, але це радше приємні виключення, ніж правило.
Переважно, це найгірші з нас. Найбільш хитрі, безпринципні, лицемірні. Це тварини, одержимі електоральним циклом, під вибори в них завжди загострення наймерзеннішої поведінки.
Бо саме зараз вирішується, хто серед цих пальм альфа, хто буде розподіляти банани, і купатись в променях мавпячого шанування, а хто збиратиме внизу лушпиння.
Так було в будь-якій країні, в будь-яку історичну епоху. Можливо візуально ми і злізли з пальм, вийшли з печер. Але ментально ми ще там. Особливо наш мавпячий підвид "політики".
3. Пам'ятати, що відсутність зброї для Українського народу - це загибель. Без західної зброї, без ВПК партнерів Україна впаде за лічені місяці.
Своїх спроможностей ми так і не побудували.
Окреме питання чому, але це реальність, і від цього треба будувати всю стратегію.
Тому зберегти підтримку простих американців - це питання номер один.
Бо політики в демократичних країнах орієнтуються на свого виборця. Більше роботи в медіа, більше роботи з лідерами думок. Більше наших простих людських історій - де проста американська сім'я побачить себе - побачить як боляче, коли руйнують сім'ї і будинки. Співчуватиме нашим дітям. Соцмережі. Телебачення, дзвінки від виборців. І знову фото і відео з України в соцмережах.
Зберегти підтримку американців. Не дати їхнім політикам спекулювати. Пам'ятати, що ми не отримуємо і кількох відсотків від їхнього гігантського військового бюджету. Маючи найбільшу війну в світі.
Навіть якщо наші роблять помилки - пам'ятати, з цим ми розберемося вдома. Назовні нам необхідно демонструвати єдність.
Йде зима, важча, ніж всі попередні.
Мені дуже образливо за мій народ, народ, який щодня вбивають.
Народ, старі політики якого під тиском віддали ядерну зброю, ракети, стратегічні бомбардувальники в росію.
А потім експрезидент США Клінтон каже: мені справді шкода, що ми примусили українців все віддати. Але кому то вже цікаво... Тепер інтересно, що розказує Трамп.
І ніхто вже не пригадує дідові ні оральний секс в Овальному кабінеті, ні ядерну зброю.
Хоч би дав саксофонний концерт бійцям під Покровськом, раз тобі так шкода.
Тепер нам доводиться їздити в ті ж США, і вже принизливо просити. Бо вже ніхто не хоче пам'ятати, ні про який Будапешт і гарантії безпеки.
Одні політики тисли, інші здали державні інтереси, треті спекулюють темою України на своїх виборах, четверті роблять дипломатичні помилки. П'яті перетворюють нашу біду на хайп в медіа і голоси на виборах.
А нам з вами треба якось пережити цю зиму. І як би мені не хотілось повернутись в Америку, де безпечно, в квартирах є тепло і світло, не летять ракети - я залишаюсь зимувати тут. Зі своїми людьми.
Бо я ж не експерт по Америці. Але трохи розуміюсь в дронах та інших технологіях під час війни, котру будь-що маємо виграти.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ