П'ятничанська вежа як символ оборони українського лицарства

Як відстрілювалися і оборонялися від ворога у XV столітті на Галичині, розповідає сучасникам  П’ятничанська вежа. Сьогодні на Львівщині вона відновлює роботу як музей - заповідник. Повідомляє пресслужба Львівської ОДА.
Це один із найстаріших прикладів фортифікаційного будівництва в Галичині, унікальний мілітарний мурований об’єкт на території Львівщини з XV ст., який зберіг до сьогодні свої первісні готичні форми.
Перша згадка про вежу датується 1454 роком. Імовірно, вежа приймала у себе українських князів та їх лицарство, боярство. Як сторожова будівля Галицько-Волинського князівства П’ятничанська вежа була частиною оборонного комплексу шляху Галич-Холм.
За словами фахівця Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Василя Мицька, у такій садибі проживав лицар із сім’єю, а під його командуванням постійно була залога.

"Вежа була чотириярусна: підвал слугував камерою для звідного моста; перший ярус використовували для в'їзду на територію; вхід на другий ярус був із подвір'я зовнішніми сходами; третій ярус мав вихід на дерев’яну галерею, з якої активно відстрілювалися під час нападу ворога" - підкреслив  Василь Мицько.