Паска - щоб була Божа ласка!

Через мої очі промайнуло тисячі рецептів Паски. Кожна господиня вирізняла свою унікальним інгредієнтом. Хтось додавав журавлину, комусь вподобалася паска з потертою шкіркою лимона, інша господиня була зачарована цукатами, ніби чим їх більше, тим смачніше, хтось тер до тіста горіх мигдаля чи мускатний, дехто додавав курагу, родзинки,  інжир. А нині, коли є екзотика, використовують і сушені банан, і манго, і ківі.

Але чого б ви не додали до тіста, воно слухатиметься тільки ваших рук і температури серця, а не тих складових, щедро доданих. Паска забирає енергію з господині і росте не тільки завдяки дріжджам. Зате, коли вже готовою високо посідає на троні столу, роздає енергію всім, хто сидить за ним. Це ніби і їжа, але непроста.
Пам'ятаю, як маленькою спостерігала з печі, як бабуся вдосвіта ставила опару, перед тим довго молилася, пила свячену воду і лила її до рідин майбутньої паски. Скільки себе згадую, у бабусі жодного разу не впала паска( тобто опустилася, коли вийняли з печі) чи нахилилася набік.
А куди їй хилитися, як в ній шишка вербою свяченою прикріплена! Шишка - це така ніби голова паски. Вона красиво підперезана тістом і виділяється вже згодом білковою білизною.
У бабусі паски завжди були високі, рум'яні і добрі. Доки  я сама навчилася, скільки їх у мене було -  і впалих, і несолодких, і перетриманих у духовці, і низьких, і сирих, і горілих. Це я до того, що навіть при своїх невдачних пасках, все одно їх не купувала ніколи. Магазинні  - красиві, пухкі, запашні, але чужі. Немає в них чогось важливого.

Приміром, моя мати ніколи не пекла пасок, то сусідка принесе, то від бабусі їй передадуть. А в мене традиція виробилася від бабусі непорушна. І це для мене цінно. Думаю, що вона теж там, з небесної висоти, так вважає.
А ще я помітила, що коли замішую тісто на Паску, то завжди до віконного скла або пташка прилетить, або метелик гарний. Треба пекти, - кажуть вони.
Згодна. Пекти - це значить, щоб в родині  родило, цвіло, гуло і в'язалося, а ще  - щоб сама вимісила цей рік. Недарма кажуть в народі, вдалася паска - рік буде добрий. Тож я бажаю всім, і тим, хто пече паски, і тим, хто купує, високої паски і Божої ласки. Але своє вимісіть, спечіть і скуштуйте...І тоді святий шматочок вашої паски оберігатиме вас  увесь рік!

Хто шукає рецепт, подивіться, чим поділився  ZAXID.NET .

Паска від української кулінарки, авторки книг з куховарства Дарії Цвєк.

Інгредієнти: 500 г муки, 50 г дріжджів, 1 склянка молока, 50 г цукру, 3 жовтки, шкірка з цитрини, ванілін, ½ чайної ложечки солі, ½ склянки олії.

Приготування: До пересіяної муки кімнатної температури додайте подрібнені дріжджі, влийте половину всього молока (воно повинно бути теплим), посипте цукром і легко замісіть до густоти сметани. Як тільки дріжджі піднімуться, відразу беріться до замісу.

Дрібно посоліть, додайте жовтки, розтерті з цукром, шкіркою з цитрини та ваніліном, долийте решту молока і вимішуйте дерев’яною ложкою або рукою. Тісто має бути тугим. Коли утвориться однорідна маса, влийте теплу олію. Місіть, поки олія не всотається в тісто і тісто не почне відставати від рук. Тоді загладьте поверхню і долонею зробіть на тісті хрест, накрийте його рушником і поставте у тепле місце, щоб підійшло.

Коли на поверхні з’являться прожилки, це означає, що тісто вже вкисло. Тоді викладіть його на стільницю, посипану мукою, вимісіть ще раз, сформуйте буханку і вкладіть до круглої форми, змащеної жиром (тісто має заповнити форму на 1/2 або 2/3 висоти). Якщо у вашій печі низ пригорає, то на дно покладіть папір, змащений жиром.

Паску легенько накрийте і поставте в теплому місці, щоб тісто підросло (тільки не дайте йому перекиснути), тоді двічі змастіть білком і поставте на 40-60 хвилин у нагріту піч (190-200° С). Інколи під час випікання тісто тріскає – це може статися через неякісну муку. Тріщини потрібно відразу ж змащувати збитим білком, щоб вони запеклися. Виймайте спечену паску з печі тоді, коли вона вже трохи охолоне, щоб не повідпадали прикраси.

Смачного!

На світлинах - мої паски минулого року